Постанова № 1602628, 31.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Копія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1807/07

        2а- 246/08

“31” січня  2008 року                             м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Григоров Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив :

            Позивачзвернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 04.07.2007р. за № 000001192302/0 про визначення податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 359562,81 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 179782,16 грн.

            У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та пояснив суду, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2007 р. № 000001192302/0 Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) за період жовтень 2006 р. – березень 2007 р. на суму 504.900,00 грн., у зв’язку з чим визначено податкове зобов’язання за податком на додану вартість у сумі 359.562,81 грн., що складає суму ПДВ, відшкодованого платнику податку на момент перевірки, та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 179.782,16 грн.

            Податкове зобов’язання, визначене на підставі акту від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015, складеного за результатами виїзної планової перевірки МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р, а також валютного законодавства за період з 01.12.2006 р. по 30.04.2007 р., з висновком про порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” та з посиланням на п.п “б” п.п 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також на п. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 (із змін. і доп.) (зареєстр. в МЮ України 23.03.2001 р. за № 268/5459).

Висновки акту перевірки, в свою чергу, зроблені внаслідок того, що МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали ордери, в результаті чого податкова інспекція не має можливості підтвердити правильність формування складу податкового кредиту, правильність розрахунку від’ємного значення по податку на додану вартість та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також не має можливості підтвердити сплату за наданими до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

З огляду на нормативні положення ч. 5 ст. 8, ч.ч. 2, 6 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 9) ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”, відповідач у процесі перевірки не мав законного права вимагати від МПП “Бекар ІмпЕкс” паперові копії бухгалтерських регістрів, які ведуться підприємством у електронному вигляді. Заходів до їх вилучення не приймав за відсутності передбачених для того законних підстав.

Для перевірки правильності визначення ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України чи бюджетному відшкодуванню, регістри бухгалтерського обліку не потрібні. Згідно з п.п 7.3.1. п. 7.3., п.п 7.5.1. п. 7.5., п.п 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”, ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вся необхідна для цього інформація міститься в первинних документах (договорах, накладних, банківських виписках, платіжних дорученнях тощо), які в ході перевірки були надані посадовим особам ДПІ у Московському районі м. Харкова в повному обсязі.

Представник відповідача – ДПІ у Московському районі м. Харкова  в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в ході перевірки правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку на додану вартість МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, дебіторська та кредиторська заборгованість в розрізі контрагентів, внаслідок чого неможливо визначити правомірність використання ним податкового кредиту. Після направлення выдповыдачем листа № 5193/10/23-103 від 31.05.2007 р. про надання синтетичних та аналітичних відомостей (щомісячних) по балансовим рахункам (субрахункам), які відображають фінансово-господарську діяльність у перевіряємому періоді, зазначені документи МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало, пославшись в листі № 504 від 05.06.2007 р. на те, що до перевірки були надані всі первинні документи і підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку.

Правовою підставою правомірності вимог ДПІ про надання МПП “Бекар ІмпЕкс” бухгалтерських регістрів вважає ч. 2 ст. 3, ч.ч. 1, 3, 6 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також п. 3) ст. 10 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”, згідно з яким ДПІ виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

З огляду на зазначене стверджує про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” абз. а) п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”, що спричинило завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2007 р. – березень 2007 р. на загальну суму 504900,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі для вирішення наступного питання: Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 про зменшення Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за період жовтень 2006 р. – березень 2007 р. на суму 504900,00 грн.? Ухвалою суду від 13.09.2007 р. клопотання було задоволене.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та беручі до уваги висновок експерта, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статуту та свідоцтва про державну реєстрацію АОО № 500924 МПП “Бекар ІмпЕкс” зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 25.01.2000 р.,  номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 1 480 120 0000 012649.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 4477 від 18.05.2006 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код – 30751015.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 04.02.2000 р., що підтверджується відповідною довідкою ф. № 4-ОПП № 2253/9/28-112/304 про взяття на облік платника податків. Відповідно до копії свідоцтва ф. № 5-Р № 29273060 від 08.02.2000 р. є платником податків на додану вартість.

На підставі направлень № 1348 від 24.05.2007 р. та № 1403 від 11.06.2007 р. у період з 24.05.2007 р. по 15.06.2007 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена виїзна планова документальна перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р., валютного законодавства з 01.12.2006 р. по 30.04.2007 р.

За результатами перевірки був складений акт № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. з висновком про порушення абз. “а” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”,внаслідок чого зменшено бюджетне відшкодування на 504900,00 грн.

На цей акт МПП “Бекар ІмпЕкс” подало заперечення № 25/06-07 від 25.06.2007 р., яке листом ДПІ у Московському районі м. Харкова № 6604/10/23-106 від 27.06.2007 р. було відхилено.

На підставі зазначеного акту перевірки з висновком про порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” та з посиланням на п.п “б” п.п 4.2.2 ст. 4  Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також на п. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 (із змін. і доп.) (зареєстр. в МЮ України 23.03.2001 р. за № 268/5459), ДПІ у Московському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2007 р. № 000001192302/0 яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс”: зменшено бюджетне відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за період жовтень 2006 р. – березень 2007 р. на суму 504900,00 грн.; визначено податкове зобов’язання за податком на додану вартість у сумі 359562,81 грн., що складає суму ПДВ, відшкодованого платнику податку на момент перевірки; нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 179782,16 грн. На зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем, з посиланням на п.п 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, була подана скарга № 17/07-2007 від 17.07.2007 р., яка рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова № 9046/10/25-009 від 28.08.2007 р. була залишена без розгляду.

Як свідчать матеріали акту перевірки № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. підставою для висновку про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” абз. “а” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” стало те, що МПП “Бекар ІмпЕкс” до перевірки не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери, в результаті чого податкова інспекція не мала можливості підтвердити правильність формування складу податкового кредиту, правильність розрахунку від’ємного значення по податку на додану вартість та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також не має можливості підтвердити сплату за наданими до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

За ч. 5 ст. 8 зазначеного Закону підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 цього  Закону у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

На підставі листа МПП “Бекар ІмпЕкс” на адресу ДПІ у Московському районі м. Харкова № 504від 05.06.2007 р. та пояснень представника позивача в процесі розгляду справи судом встановлено, що МПП “Бекар ІмпЕкс” складає регістри бухгалтерського обліку на машинних носіях, що відповідачем не заперечувалось.

Права органів державної податкової служби визначені ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”, згідно з п. 9) ч. 1 ст. 11 якого органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов’язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду – вилучати оригінали первинних фінансово-господарських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків. Забороняється вилучення у суб’єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження наявності у нього передбачених п. 9) ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні” підстав для вилучення у МПП “Бекар ІмпЕкс” паперових копій бухгалтерських регістрів. Заходів до вилучення паперових копій бухгалтерських регістрів відповідач по відношенню до позивача не здійснював.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 10 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні” “Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують функції з контрою своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Таким чином, ст. 10 цього Закону визначає функції державних податкових інспекцій, а не їх права. Посилання відповідача на вказану статтю як на його право для одержання паперових копій бухгалтерських регістрів неможливе без врахування ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.

Частина 1 ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення  господарських операцій. Згідно ч. 3 цього  Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Отже, ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе. Інформація, що систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, походить від первинних документів.

За таких обставин суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що за відсутності регістрів бухгалтерського обліку він не мав можливості підтвердити правильність формування позивачем у перевіряємому періоді складу податкового кредиту, правильність розрахунку від’ємного значення по податку на додану вартість та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також не мав можливості підтвердити сплату за наданими до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п/п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

З наведеного вбачається, що при визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, має значення різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, а також сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з п.п 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці , а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку”.

Згідно з п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 9419 від 30.11.2007 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на дослідження надано накладні, реєстр отриманих МПП “Бекар ІмпЕкс” та виданих податкових накладних за період з 01 жовтня 2006 р. по 31 березня 2007 р., декларації з податку на додану вартість з додатками та уточнюючими розрахунками МПП “Бекар ІмпЕкс” за період з 01 жовтня 2006 р. по 31 березня 2007 р. Вказаного переліку документів достатньо для проведення перевірки правильності нарахування податку на додану вартість, що відноситься виключно до компетенції ДПІ згідно вимог ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III та може бути зроблено в ході додаткової перевірки ДПІ.

Крім того, як зазначається у висновку судово-економічної експертизи, -  при встановленні суми ПДВ яка підлягає відшкодуванню п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР вимагає встановлення “суми податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а не сплату по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Як зазначено в акті ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015, при перевірці використано банківські документи з додатками. Встановлення суми податку на додану вартість сплаченого у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) на протязі періоду може бути встановлено шляхом дослідження банківських документів (виписки банку, платіжних доручень), що в акті ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 не зроблено.

Згідно з п. 2.10 акту перевірки № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. вказані документи в ході податкової перевірки перевірялись, причому суцільним порядком. А саме: договори, контракти; первинні документи (прибуткові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, ВМД); реєстри обліку продажу товарів (робіт, послуг); реєстри обліку придбання товарів (робіт, послуг); банківські документи з додатками; податкові накладні та інші документи, що перевірялись державною податковою інспекцією вибірковим методом.

За таких обставин суд погоджується з висновком судово-економічної експертизи № 9419 від 30.11.2007 р. ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого не підтверджуються висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 про зменшення МПП “Бекар ІмпЕкс” бюджетного відшкодування на 504900,00 грн. внаслідок недотримання вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” лише на підставі того, що до перевірки не надано оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи приписи вказаних норм права та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на надав суду достатніх доказів правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.07.2007 р. за № 000001192302/0 про визначення МПП “Бекар ІмпЕкс” податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 359562,81 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 179782,16 грн.

На підставі викладеного, Законів України: “Про податок на додану вартість”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та  керуючись ст. ,ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

            Адміністративний  позов   Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити повністю. 

Скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 04.07.2007р. № 000001192302/0 про визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 395,562,81 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумі 179,782,16 грн.

Стягнути з Державного бюджету сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Стягнути з позивача- Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2346,00 грн.

                Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

            Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2008 року.

Головуючий суддя                М.В. Данилова