Справа №2а-3280/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«5» лютого 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря - Свіргун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адмінистративний позов ТОВ «Брокерська контора «Аякс» до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова в якому просив суд визнати нечинним податкові повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000082210/0 від 12.04.2007 року, № 0000082210/1 від 11.05.2007 року, № 00000822100/2 від 27.07.2007 року,№ 0000082210/3 від 03.10.2007 року згідно яких на ТОВ «Брокерська контора «Аякс»» донараховано податок на прибуток у сумі 25000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що з12.03.2007р. по 23.03.2007р. службовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харків було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Брокерська контора „АЯКС" (надалі - позивач) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.
За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 28.03.2007 року №519/22-23914889 (надалі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки винесено Податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007 року №0000082210/0, яким встановлено порушення з боку Платника податків пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями. У зв'язку із зазначеними порушеннями Закону податковим органом було донараховано Платнику податків податок на прибуток у сумі 25000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.
В Акті перевірки, як зазначив представник позивача, податковий орган посилається на те, що позивачем не було надано документів, якими підтверджується факт розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податків - емітента цінних паперів. Таким чином, на думку податкового органу, Платник податків включив у IIIкварталі 2006 року до складу валових витрат балансову вартість простих іменних акцій у сумі 100 000,00 грн. без наявності підтверджуючих документів, чим порушив пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі даних висновків було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Представник позивача зазначив , що вважає вказані податкові рішення ухвалені у зв'язку з невірним застосуванням норм діючого законодавства, є незаконними та необгрунтованими і повинні бути визнанні нечинними з наступних підстав:
Платник податків був акціонером ВАТ „Укрпромвуглезбагачення" (33099481) з березня 2005 року. На підставі довідки з Єдиного державного реєстру, виданої 07.09.2006 року, платник податків дізнався, що ВАТ „Укрпромвуглезбагачення" ліквідовано 17.03.2006р. за судовим рішенням у зв'язку з визнанням його банкрутом.
Відповідно до пп. 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств": „У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів".
Відповідно до ч.2 статті 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": „Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута".
Так, Ухвалою Господарського суду міста Києва №44/581-6 від 02.03.2006 р. встановлено, що „14.02.2006 від ліквідатора надійшов звіт і ліквідаційний баланс на затвердження, з якого вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора, які визнані судом та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог".
Таким чином, як зазначив представник позивача, факт відсутності майна юридичної особи-банкрута встановлено Господарським судом міста Києва на підставі звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а відповідний судовий акт у вигляді ухвали став підставою для вчинення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи органом, що здійснив її реєстрацію.
Відповідно до статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено статус відомостей з Єдиного державного реєстру: „Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними".
Таким чином, Платник податків посилається на довідку з Єдиного державного реєстру, видану 07.09.2006 року, та на Ухвалу Господарського суду №44/581-6 від 02.03.06, як на документи, що свідчать про відсутність у емітента цінних паперів - Відкритого акціонерного товариства „Укрпромвуглезбагачення" будь-якого майна чи грошових коштів, що залишились після проведення ліквідаційної процедури.
Як вказав представник позивача, щодо розподілу майна (коштів) між акціонерами Відкритого акціонерного товариства „Укрпромвуглезбагачення":
Відповідно до ч.4 ст. 111 Цивільного кодексу України, „майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам...".
Отже, розподілу коштів (майна) ліквідатором Відкритого акціонерного товариства „Укрпромвуглезбагачення" не було по причині відсутності коштів чи майна.
Зважаючи на вищевикладене, вартість майна, яке платник податків отримав як акціонер (учасник) юридичної особи-банкрута, дорівнює значенню „0", а різниця між сумою витрат, понесених платником податків у зв'язку з придбанням акцій (це значення дорівнює „100000,00") та вартістю коштів (майна), отриманого в результаті розподілу під час процедури банкрутства (це значення дорівнює „0"), становить „- 100000,00". Тобто, різниця має від'ємне значення та, відповідно до пп. 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", повинна бути включеною до складу валових витрат платника податків.
Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", „не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".
Оскільки правила ведення податкового обліку не встановлюють переліку таких документів, Платник податків правомірно використав довідку з Єдиного державного реєстру, видану 07.09.2006 року, як документ, що свідчить про відсутність у емітента цінних паперів - банкрута будь-якого майна чи грошових коштів, що залишились після проведення ліквідаційної процедури.
Виходячи з вище викладеного представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився у повному обсязі посилаючись на те, що ТОВ „БК"Аякс" придбало цінні папери (акції) у ТОВ "Аквізіт-Інвест" (30592351) згідно договору купівлі-продажу №Т254/05, Т444 від 29.03.2005р. (на купівлю простих іменних акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» (33099481) номінальною вартістю - 0,25грн., у кількості 134000шт.) балансовою вартістю -100000,00грн.
Сума від купівлі зазначених акцій відображена у податковому обліку в додатку КЗ Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2005р.. тобто значиться у складі витрат від здійснення операцій з акціями.
Як вказав представник відповідача ДПІ не згодна з включенням вартості простих іменних акцій у сумі 100000.00 грн. до валових витрат підприємства.
По-перше.
Згідно з наданими до перевірки ТОВ „БК "Аякс" документами встановлено, що у IIIкварталі 2006р. ТОВ „БК "Аякс" вирішило продати акції, емітовані ВАТ «Укрпромвуглезбагачення», однак зберігач акцій ВАТ "Мегабанк" повідомив (в усній формі), що здійснити продаж не надається можливим у зв'язку з тим, що емітент акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» (33099481) ліквідовано.
На підставі даних ЄДРПОУ про припинення державної реєстрації за судовим рішенням про визнання юридичної особи ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» банкрутом. ТОВ БК "Аякс" зменшено витрати від операцій з акціями у сумі 100000,00грн. та одночасно включено цю суму до валових витрат.
ТОВ БК "Аякс" у перевіряємому періоді здійснювало комерційну та комісійну торгівлю цінними паперами, для здійснення зазначеної діяльності підприємство отримано ліцензію - Професійна діяльність на ринку цінних паперів: діяльність по випуску та обігу цінних паперів. По роду своїй діяльності посадові особи підприємства повинні відслідковувати опублікування інформації про зупинення обігу акцій.
А також повинні бути ознайомлені з «Порядком скасування реєстрації випусків! акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій», затвердженого рішенням у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від ЗО грудня 1998 р. N 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 р. N 398) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2005 р. за N 1113/11393 зупинення обігу акцій у разі ліквідації акціонерного товариства на підставі рішення вищого органу товариства (загальних зборів акціонерів, до виключної компетенції яких належить рішення про ліквідацію товариства) або суду здійснюється у такому порядку:
1. Протягом 7 робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія з припинення акціонерного товариства (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) повинна подати до реєструвального органу необхідні документи. 2. Уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій протягом 15 робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів 3. Реєструвальний орган протягом 3 робочих днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документальній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента. 4. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом 15 календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. 5. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. 6. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документальній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументній формі випуску акцій). По-друге. Згідно довідки ЄДРПОУ: запис про судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» внесено до ЄДРПОУ 09.02.2006р. за №10651150001001251. запис про судове рішення щодо визнання юридичної особи ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» банкрутом внесено до ЄДРПОУ 17.03.2006р. за №10651170002001251. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), у випадках, передбачених цим Законом, суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією (шляхом винесення ухвали, п. З ст. 17 Закону). За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, суд призначає членів ліквідаційної комісії. З дня призначення ліквідатора (винесення про це ухвали судом) саме до нього переходять повноваження по управлінню, розпорядженню майном банкрута. Законом встановлений особливий порядок заявлення та погашення майнових претензій до підприємства, щодо якого порушена справа про банкротство. Так згідно з п. п. 5, 15 ст. 11 Закону, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону кредитори у місячний строк з дняопублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Боржник разом з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або заперечує, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і арбітражний суд. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.
Як зазначив представник відповідача ТОВ БК "Аякс" не надано до перевірки документів, які б підтверджували звернення до ліквідатора ВАТ «Укрпромвуглезбагачення».
Із змісту наданої підприємством ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.06р. №44/581-6 вбачається, що до реєстру вимог кредиторів були включені вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ „Юридична компанія „Капітал Правес".
ТОВ БК "Аякс" не надано документів, що підтверджують факт розподілу ліквідатором (ліквідаційною комісією) коштів чи майна боржника ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» у відношенні саме ТОВ БК "Аякс".
Пункт 2 статті 14 Закону, „вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів".
ТОВ БК "Аякс" не надано документів, які б підтверджувати здійснення заходів щодо повернення витрат, понесених внаслідок придбання цінних паперів.
Відповідно до п.п. 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Згідно з п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
ДПІ у Орджонікідзевському районі вважає, що до складу валових витрат у IIIкв. 2006р. включено балансову вартість простих іменних акцій у сумі 100000.00 гри. без наявності будь-яких підтверджуючих документів, в результаті чого в порушено п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" занижено податок на прибуток на суму 25000,00грн.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 12.04.07р. №0000082210/0, від 11.05.07р. №00000802210/1, від 27.07.07р. №0000082210/2. від 03.10.07р. №0000082210/3 прийняти з урахуванням норм діючого законодавства.
Виходячи з вище викладеного просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Судом встановлено, що 12.03.2007р. по 23.03.2007р. службовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харків було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Брокерська контора „АЯКС" (надалі - позивач) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.
За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 28.03.2007 року №519/22-23914889. На підставі Акту перевірки винесено Податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007 року №0000082210/0, яким встановлено порушення з боку Платника податків пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями. У зв'язку із зазначеними порушеннями Закону податковим органом було донараховано Платнику податків податок на прибуток у сумі 25000,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.
В Акті перевірки 28.03.2007 року №519/22-23914889, податковий орган посилається на те, що позивачем не було надано документів, якими підтверджується факт розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податків - емітента цінних паперів. Таким чином позивачвключив у IIIкварталі 2006 року до складу валових витрат балансову вартість простих іменних акцій у сумі 100 000,00 грн. без наявності підтверджуючих документів, чим порушив пп.. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
ТОВ „Брокерська контора „АЯКС" в порядку адміністративного оскарження надав 25.04.2007 р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі Скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року.
Рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі за результатами розгляду скарги (№2844/10/25-011 від 11.05.2007р.) податкове повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року було залишене без змін, а Скарга Платника податків — без задоволення. Відповідно до Рішення за результатами розгляду скарги ДПІ у Орджонікідзевському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000082210/1 від 11.05.2007 р.
24.05.2007 року ТОВ „Брокерська контора „АЯКС" оскаржив до Державної податкової адміністрації у Харківській області податкові повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року та №0000082210/1 від 11.05.2007 р., винесені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова (скарга вих. №271 від 24.05.2007 р.).
Державна податкова адміністрація у Харківській області своїм Рішенням за результатами розгляду повторної скарги від 12.07.2007 р. за номером 2605/10/25-103 (рішення отримано Платником податків 17.07.2007 р.) залишила повторну скаргу ТОВ „Брокерська контора „АЯКС" без задоволення.
26.07.2007 року ТОВ „Брокерська контора „АЯКС" оскаржив до Державної податкової адміністрації України податкові повідомлення-рішення №0000082210/0 від 12.04.2007 року та №0000082210/1 від 11.05.2007 р., винесені ДШ у Орджонікідзевському районі м. Харкова (скарга вих. №279 від 26.07.2007 р.). Державна податкова адміністрація України своїм Рішенням про результати розгляду скарги № 9303/6/25-0115 від 26.09.2007р. (рішення отримано Платником податків 01.10.2007 р.) залишила повторну скаргу ТОВ „Брокерська контора „АЯКС" без задоволення.
ТОВ „БК"Аякс" придбало цінні папери (акції) у ТОВ "Аквізіт-Інвест" (30592351) згідно договору купівлі-продажу №Т254/05, Т444 від 29.03.2005р. (на купівлю простих іменних акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» (33099481) номінальною вартістю - 0,25грн., у кількості 134000шт.) балансовою вартістю -100000,00грн.
Згідно довідки ЄДРПОУ запис про рішення вищого органу товариства загальних зборів ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» щодо припинення було внесено до ЄДРПОУ 07.09.2004р. за №10651100001000409.
Запис про судове рішення щодо визнання юридичної особи ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» банкрутом внесено до ЄДРПОУ 17.03.2006р. за №10651170002001251.
Суд вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
П.п 5.2.8. п. 5.2 ст. 5 вищевказаного передбачає, що суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), у випадках, передбачених цим Законом, суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ст. 24 вищевказаного Закону у постанові про визнання боржника банкрутом суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією (шляхом винесення ухвали, п. З ст. 17 Закону). За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, суд призначає членів ліквідаційної комісії.
З дня призначення ліквідатора (винесення про це ухвали судом) саме до нього переходять повноваження по управлінню, розпорядженню майном банкрута.
Суд зазначає, що Законом встановлений особливий порядок заявлення та погашення майнових претензій до підприємства, щодо якого порушена справа про банкротство.
Так згідно з п. п. 5, 15 ст. 11 вищевказаного Закону, з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону кредитори у місячний строк з дняопублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Боржник разом з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або заперечує, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і арбітражний суд. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додається реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.
У відповідності до п.п.7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
П.п.7.6.2. вищевказаного закону встановлено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.
Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.
П.п.7.6.3. визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
У відповідності до вимог п.12.1. ст. 12 вищевказаного Закону який регулює порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості . Згідно п.п.12.1.1. якого платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;
в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
Крім цього згідно вимог п.п. 12.1.5 вищевказаного Закону заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.
Аналізуючи вище вказані положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства" суд приходить до висновку, що ТОВ «Брокерська контора «Аякс» не мала права відносити вартість акцій ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» одразу на валові витрати, без попереднього визнання заборгованості безнадійною.
Доказів щодо вчинення будь-який дій, з боку позивача, для відшкодування вартості акцій за рахунок активів ВАТ «Укрпромвуглезбагачення» суду надано не було.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Брокерська контора «Аякс» до ДШ у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень -відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена 08.02.2008 року.
Суддя М.О.Спірідонов
Судове рішення № 1602590, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.02.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3280/07. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: