Рішення № 16008906, 06.05.2011, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 22ц-1177/11р.

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Леванчука О.М.,

суддів: Корніюк А.П., П»єнти І.В.

з участю секретаря: Джафарової Т.Б.

представника ПАТ КБ «ПриватБанк»Лисака В.С., відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1177 за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк»на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2011 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_1 третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки та піклування Шепетівського міськвико

му про звернення стягнення на майно.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила :

Позивач 16.07.2010р. звернувся до суду з даним позовом і в підтвердження своїх вимог вказує, що 18.05.2007р. між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № НМС0GА00002731, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 41800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2017р. Позивач вказує, що відповідачка неналежним чином виконує свої кредитні зобов»язання, тому станом на 23.06.2010р. виникла заборгованість в сумі 43634,44 долара США, що складається: 34358,41 доларів США заборгованість за кредитом, 6135,55 долара США заборгованність про процентам за користування кредитом, 1140 доларів США - заборгованість по комісії а користування кредитом, 2000,48 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором. А тому, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на квартиру №2 загальною площею 68,9кв.м., що розташована в ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанком»з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Деравного реєстру прав власності , а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу ; виселити відповідача з

_________________

Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Справа № 22ц 1177

Доповідач Корніюк А.П. Категорія № 27,42

вищевказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі СГІРФО УМВС У м. Шепетівки та стягнути із відповідача судові витрати.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 13 грудня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки і піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради.

Ухвалою суду від 20 грудня 2010 року до участі у справі в якості відповідача залучено ОСОБА_1

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Шепетівського міськрайонного суду від 14.01.2011р. як незаконне і прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи з тих підстав, що судом першої інстанції не було враховано, що банк у відповідності до кредитного договору має право стягнути Кредит достроково шляхом звернення стягнення на заставлене майно у випадках затримання сплати частини кредиту та /або відсотків щонайменше на один календарний місяць, що мало місце в даному випадку. Також, суд неправомірно послався на ст. 39 Закону України «Про іпотеку», як на одну з підстав відмови в задоволенні позовних вимог, а саме на те, що допущене боржником порушення основного зобов»язання не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, адже неналежне виконання умов кредитного договору завдає збитків кредитору, оскільки останній не отримує те, на що розраховував за кредитним договором при належному його виконанні. Також, не може бути обґрунтованою підставою для відмови у позові співмірність заборгованості із вартістю заставного майна, оскільки банк вимагав усунення заборгованості, що склалася станом на 15.09.2009р. і оскільки порушення протягом 30 днів усунуто не було, а тому у позивача виникло право на повернення усієї суми кредиту. Щодо прав малолітнього ОСОБА_3., 2007р. народження на проживання у спірній квартирі, представник апелянта вказує, що відповідачка в порушення умов іпотечного договору зареєструвала малолітнього ОСОБА_3. без письмової згоди іпотекодержателя і останній не мав права користування спірним приміщенням. А тому апелянт і просить рішення суду першої інстанції скасувати і позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»підтримав апеляційну скаргу і просить її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 апеляційну скаргу просить відхилити, залишивши без змін рішення першої інстанції.

Відповідачка ОСОБА_1 та представник третьої особи органу опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ „ПриватБанк” в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд виходив з того, що розмір простроченої заборгованості складає 9277,99 доларів США, що в три рази менша вартості нерухомості, оскільки вартість предмета іпотеки складає 239875грн., що є орієнтовною і, що порушення ОСОБА_2 кредитних зобов`язань не завдасть збитків іпотекодержателю та не змінить обсяг його прав, і звернення стягнення на предмет іпотеки порушить права малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Судом встановлено, що 18 травня 2007 року між „ПриватБанк”, правонаступником якого стало ПАТ КБ „Приватбанк, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. Згідно умов даного договору ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 41800 доларів США і взяла на себе зобовязання щомісячно його погашати в обговореному розмірі та сплачувати встановлені відсотки за користування кредитом до повної його виплати не пізніше 17 травня 2017 року. На забезпечення виконання зазначених зобовязань 18 травня 2007 року сторони уклали іпотечний договір, де в іпотеку відповідачка передала трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 68,9 кв.м, житловою площею 44,3кв.м. В звязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зазначених обовязків утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 9273,03 долара США, що еквівалентно на час винесення рішення 14.01.2011р. 73751 грн.20коп.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються ОСОБА_2

Відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору від 18.05.2007р., що укладений між «ПриватБанком»та ОСОБА_2 банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 даного договору , в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні передбачених п. 2.3.3 , а саме у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, що мало місце у даному випадку.

З урахуванням викладених обставин, вимог ст.525, 526, 589, 611 ЦК України, ст.33 Закону України „Про іпотеку” та п.п. 22, 16.7.11, укладеного сторонами договору іпотеки, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_2 не виконує зобовязань по кредитному договору, тому підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за даним договором на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що складається з 3-х жилих загальною площею 68,9 кв.м, житловою площею 44,3кв.м.

Також, колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 39 Закону України “Про іпотеку” та умови договору іпотеки від 18.05.2007року (п. 33.4) щодо визначення вартості предмету іпотеки вважає, що предмет іпотеки, який перебуває у власності ОСОБА_2 підлягає реалізації за початковою ціною, визначеною сторонами в договорі іпотеки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Договором іпотеки від 18.05.2007р. у пунктах 33.4 визначено узгоджену сторонами конкретну вартість предмету іпотеки у національній валюті на день укладення даного договору.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині виселення відповідачів слід залишити без змін з слідуючих підстав.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.9 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В ч.1 ст.40 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. У ч.2 і ч.3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Встановлено, що в матеріалах справи відсутня письмова вимога позивача про добровільне звільнення відповідачами квартири і в ході судового розгляду не обговорювалось питання щодо дотримання зазначеної процедури виселення відповідачів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ „ПриватБанк” позовні вимоги про виселення до ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 не заявлялися.

А тому, доводи апеляційної скарги щодо виселення відповідачів не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність рішення суду в цій частині позову.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в зверненні стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення щодо задоволення даних позовних вимог, а рішення суду щодо позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»в частині виселення відповідачів слід залишити без змін, оскільки на момент розгляду справи відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Разом з тим, згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати, що підтверджуються платіжними дорученнями від 25.06.2010р. № UD30А0625В01GB, №UD30А0625B01GС підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313 - 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 14 січня 2011року в частині відмови в позові щодо звернення стягнення на майно скасувати та ухвалити нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НМС0GА00002731 від 18 травня 2007 року в розмірі 43634.44 долари США , що складається : 34358,41 доларів США заборгованість за кредитом, 6135,55 долара США заборгованність про процентам за користування кредитом, 1140 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 2000,48 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що складається з 3-х жилих кімнат загальною площею 68,9 кв.м, житловою площею 44,3кв.м. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки №б/н від 18.05.2007р.) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк»»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) на публічних торгах з укладенням договору купівлі продажу з іншою особою покупцем, з отриманням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною, що складає 239875 ( двісті тридцять дев»ять тисяч вісімсот сімдесят п»ять ) грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, р 64993919400001) 1700 ( одну тисячу сімсот) грн. судового збору та 120 ( сто двадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В решті рішення Шепетівського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий підпис. Суддя підпис. Суддя підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк