Рішення № 15993651, 23.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 рокуСправа № 08/5026/833/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача представник не зявився,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім

“Толока”

до

відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Володимировича

про стягнення 79 334,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім “Толока” звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за поставлену продукцію в сумі 79 334,52 грн. та відшкодування в звязку з цим державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 13.05.2011 позивач повідомив суд, що 10.05.2011 відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 8000,00 грн., залишок суми боргу становить 71 334,52 грн.

Позивач заявою від 05.05.2011 року просив суд справу розглянути за відсутності його представника.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав.

Із поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівсудом встановлено, що відповідач по справі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, місцезнаходженням відповідача за даними ЄДР є адреса: АДРЕСА_1, тобто адреса, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом надсилались ухвали від 14.04.2011 про порушення провадження у справі та від 10.05.2011 про відкладення розгляду справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дату судового засідання по справі, час і місце їх проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім “Толока” (надалі Позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 досягнуто домовленості щодо поставки продукції з відображенням асортименту і вартості продукції у накладних.

Згідно видаткових накладних №РН-0000738 від 22.03.2010, №РН-0000858 від 06.04.2010, №РН-0000990 від 19.04.2010, №РН-0001131 від 05.05.2010, №РН- 0001254 від 17.05.2010, № РН-0001516 від 21.06.2010, №РН-0001649 від 12.07.2010, №РН-0001781 від 26.07.2010, №РН-0001905 від 09.08.2010, №РН-0002035 від 20.08.2010, №РН-0002163 від 06.09.2010 Позивач відпустив, а Відповідач отримав продукцію зазначену в накладних на загальну суму 85 969,90 грн.

Оплату вартості поставленої продукції відповідач виконав частково в сумі 6 635,38 грн.

29 березня 2011 року на адресу Відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 79 334,52 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що Відповідач за поставлену продукцію в сумі 71 334,52 грн. не розрахувався, Позивач просить вищевказану суму стягнути з Відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої Позивач зобовязався поставити продукцію, а Відповідач прийняти та сплатити її вартість.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ТОВ “Видавничий дім “Толока” поставило фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 продукцію на загальну суму 85 969,90 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000738 від 22.03.2010, №РН-0000858 від 06.04.2010, № РН-0000990 від 19.04.2010, №РН-0001131 від 05.05.2010, №РН- 0001254 від 17.05.2010, № РН-0001516 від 21.06.2010, №РН-0001649 від 12.07.2010, №РН-0001781 від 26.07.2010, №РН-0001905 від 09.08.2010, №РН-0002035 від 20.08.2010, № РН-0002163 від 06.09.2010 (а.с. 7-18), а останній прийняв її, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обовязків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується Відповідачем, Позивач свої зобовязання виконав, поставивши Відповідачу продукцію на загальну суму 85 969,90 грн., що підтверджується вищезазначеними накладними на отримання товару (а.с.7-18).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.03.2011 на адресу Відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 79 334,52 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що Відповідач свої зобовязання по оплаті отриманого товару в повному розмірі не виконав, сплативши тільки 6 635,38 грн., вартості поставленої продукції.

Разом з тим, у матеріалах справи (а. с. 19) міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 14.02.2011, який підписаний представниками Позивача та Відповідача та скріплений їх печатками, яким підтверджується сума заборгованості Відповідача у розмірі 79334,52 грн.

Позивачем заявою без номера від 13.05.2011 підтверджено, що після подання позовної заяви до господарського суду платіжним дорученням №ps08400812 від 10.05.2011, Відповідач сплатив частину заборгованості в сумі 8000,00 грн.

З огляду на викладене, в частині вимоги про стягнення 8000,00 грн. боргу, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Відповідача 71 334,52 грн. за невиконання зобовязань по оплаті вартості отриманої продукції.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 793,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст. 49, пунктом 1-1- статті 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 8 000,00 грн. боргу.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім “Толока” (вул. Старонаводницька, буд. 4-В, офіс 131 м. Київ, код 34794859) 71 334,52 грн. заборгованості, 793,34 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко