Рішення № 15993495, 02.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.11 Справа № 5021/1102/2011. за позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми «Ланкорд», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод «Степанівський»

про стягнення 22779 грн. 00 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників сторін:

від позивача: НОМЕР_1, довіреність від 18.01.2011 р.

від відповідача: НОМЕР_2, довіреність від 01.06.2011 р.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 22779 грн. 00 коп., в тому числі 9000 грн. 00 коп. основного боргу, 11826 грн. 00 коп. пені, 1953 грн. 00 коп. інфляційних збитків.

У судове засідання 02.06.2011 року представник відповідача подав відзив № б/н від 01.06.2011 р., в якому визнає основний борг у розмірі 9000,00 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1953,00 грн. Щодо пені, то відповідач визнає її у розмірі 3 240,00 грн. згідно з поданим контррозрахунком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

02.02.2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №2/02, відповідно до умов якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує в строки, узгоджені з продавцем, муку пшеничну вищого та першого ґатунку.

Згідно з п. 4.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10 банківських днів після отримання товару.

Як зазначає позивач, товар був поставлений відповідно до накладних №30/01 від 30.01.2009 р. та № 27/02 від 27.02.2009 року, всього на суму 34040,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобовязання з оплати за товар виконав частково, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9000,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні 02.06.2011 року визнав суму основного боргу у розмірі 9000,00 грн.

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується також актом звіряння розрахунків, підписаним сторонами станом на 23.07.2009 року на суму 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів сплати заборгованості у розмірі 9000 грн. 00 коп., борг фактично визнав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від суми заборгованості за договором.

Згідно з розрахунком позивача сума пені становить 11826,00 грн.

При цьому, у формулі розрахунку відсутня подвійна облікова ставка НБУ в день, тому розрахунок позивача є невірним, оскільки суперечить як положенням договору, так і вимогам закону.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву був наданий контррозрахунок, згідно з яким розмір пені становить 3240,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 3240,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1953 грн. 00 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 141 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 147 грн. 05 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод «Степанівський» (40000, м. Суми, Площа Червона, 13, код 34012024) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Ланкорд» (40000, м. Суми, вул.. Рибалко, 2, код 31787744) 9000 грн. 00 коп. основного боргу, 1953 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 3240 грн. 00 коп. пені, 141 грн. 93 коп. витрат по держмиту, 147 грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині у позові відмовити.

СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 03.06.2011 р.