Рішення № 15992796, 16.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2011 р. Справа № 13/045-11

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфорт-Експедиція”, Київська область, смт. Бородянка

про стягнення 12068,89 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №04/2011 від 16.05.2011 р.;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфорт-Експедиція” (далі відповідач) про стягнення 12068,86 грн. згідно прохальної частини позовної заяви.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на право вимоги до відповідача про відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП, що відбулося за участю автомобіля, що належить відповідачу з вини водія відповідача.

В судовому засіданні 16.05.2011 р. позивачем надана заява в якій він зазначає про зміну найменування Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” на Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Крона”.

Як вбачається з Статуту Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона”, зареєстрованого державним реєстратором Печерської РДА 29.04.2011 р. воно є правонаступником всіх прав та обовязків Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона”.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням наведеного господарський суд на підставі ст. 25 ГПК України здійснює заміну позивача Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Крона”. його правонаступником - Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Крона”.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 24.03.2011 р. та 18.04.2011 р., які були надіслані на його адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи, що ухвали були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, то відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2007 р. між позивачем та Апаратом РНБО України як страхувальником було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів ДНТ №155/07 відповідно до якого страхувальником було застраховано автомобіль Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

18.12.2008 року в м. Києві, на вул. Н.Хрещатицькій, 39 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення застрахованого в ПАТ «СК «Крона»автомобіля Volkswagen Passat з іншим автомобілем Volvo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2.

Відповідно до Довідки УДАІ №91842 від 16.01.2009 р. власником автомобіля Volvo, номерний знак НОМЕР_1, виступає ТОВ «Трансфорт-експедиція».

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16.02.09 року по справі №3-419/09 водій автомобіля Volvo, номерний знак НОМЕР_1 Степанченко Олександр Вікторович визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.10.1 Правил дорожнього руху та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Судом встановлено, що внаслідок вищезазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль Volkswagen Passat, та його власнику, страхувальнику позивача, заподіяно матеріальну шкоду в сумі 10916 грн., розмір якої визначався на підставі Звіту №5590 від 19.01.2009 року про вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого авто складеного Національним центром незалежних експертиз та згідно контрольного листа до звіту №5590.

Згідно заяви від 19.12.2008 р. страхувальник звернувся до позивача з вимогою про перерахування страхового відшкодування в розмірі 12068,86 грн. на рахунок СТО.

Згідно платіжного доручення №6994 від 19.01.2009 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування та перерахував на рахунок СТО ТОВ «Авто-Мотив»відповідно до рахунку фактури №00000000088 від 12.01.2009 р. 12068,86 грн. страхового відшкодування.

Як зазначає позивач загальні витрати позивача на врегулювання страхового випадку становлять 12068,86 грн.

Статтею 27 Закону України „Про страхування” встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Таким чином позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав саме до відповідача, як власника автомобіля.

Пунктом 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Загальними підставами для накладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, є: настання шкоди; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина особи, яка заподіяла збитки.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу є правомірною та документально підтвердженою.

Проте вимога позивача підлягає задоволенню частково в сумі 10916 грн., а не в сумі 12068,86 грн. оскільки в звіті №5590 від 19.01.2009 року про вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого авто складеного Національним центром незалежних експертиз експерт, на який сам посилається позивач зазначається, що розмір матеріального збитку завданого власнику ДТЗ, приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин, без урахування вартості відновлювального ремонту.

Суд звертає уваги позивача, що вданому випадку витрати за деталі, частини транспортного засобу та/або додаткового обладнання до нього, що підлягають заміні при їх пошкодженні в результаті страхового випадку без фізичного зносу покладаються на позивача, оскільки позивач добровільно згідно умов договору ДНТ №155/07 від 22.12.2007 р. погодився у п. 10.1 договору здійснювати страхове відшкодування таких запчастин страхувальнику без урахування їх амортизаційного (фізичного) зносу.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати заподіяний його працівником збиток в порядку регресу у розмірі 10916 грн.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфорт-Експедиція” (Київська область, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23; код ЄДРПОУ 20025232) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Крона” (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код 30726778) 10916 (десять тисяч девятсот шістнадцять) грн. збитків та судові витрати 109 (сто девять) грн. 16 коп. державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 16 коп. витрат .за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1152,86 грн. збитків відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 19.05.2011 р.