Рішення № 15992527, 03.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/21203.06.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м. Київ

про стягнення грошових коштів в порядку регресу 21 060,54 грн

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 дов. від 01.01.11р.

Від відповідачаНе зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про відшкодування грошових коштів в порядку регресу на суму 21060,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.06.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

02.06.2011р. у судовому засіданні було оголошено перерву на 03.06.2011р.

В судовому засіданні 03.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2009р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0022465 відповідно до якого було застраховано транспортний засіб «Mitsubishi Lancer EVO X»державний реєстраційний номер НОМЕР_1

23.04.2010р. в місті Києві на вул. Горького - вул. Жилянська, відбулась дорожньо транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення Забезпеченого транспортного засобу, під керуванням Страхувальника, з транспортним засобом «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.05.2010р. справа № 3-4884/10 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також, для підтвердження невинності ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, що сталося 23.04.2010р., було проведено експертне дослідження судовим експертом Коцевольським І.О. 13.05.2010р. був складений Висновок № 8, згідно якого дії водія ОСОБА_4, водія транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний НОМЕР_2, не відповідали вимогам п. 10.3 «Правил дорожнього руху», що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП. А також зазначається, що невиконання вимог «Правил дорожнього руху», якими повинен був керуватися водій ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці, в його діях не вбачається.

В результаті вищезазначеної ДТП забезпечений транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

23.04.2010р. Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку, який мав місце 23.04.2010р. за участю забезпеченого транспортного засобу. Оскільки даний випадок є страховим, позивачем були здійсненні дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.

20.05.2010р. спеціалістом ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНА КОМПАНІЯ»проведено огляд транспортного засобу та складено відповідний протокол.

Позивач, для підтвердження об'єктивності рахунків, замовив у ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНА КОМПАНІЯ»проведення автотоварознавчого дослідження з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту забезпеченого транспортного засобу, керуючись при цьому ст. 7 Закону України «Про оцінку майна. майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»(Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.). Так, 02.06.2010р. був підготовлений Звіт № 109 відповідно до якого сума відновлювального ремонту забезпеченого транспортного засобу склала 23505, 82 грн.

31.05.2010р. позивач отримав Рахунок № СчТ0001940 від ТОВ «Автоград», згідно з яким вартість відновлювального ремонту забезпеченого транспортного засобу склала 24109,30 грн.

04.06.2010р. СК «НАСТА»складено Страховий акт № 2010-04-23/004.

На підставі вказаного Страхового акта, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 21060,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4132 від 08.06.2010р.

Враховуючи вищевикладене, до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний НОМЕР_2, застрахована у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»за договором № ВС/1187991.

Отже, позивачем прийнято ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»як особу, яка зобов'язана у відповідності до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодувати завдані ОСОБА_4 матеріальні збитки.

07.09.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію про відшкодування боргу в порядку регресу в розмірі 21060,54 грн. вих. № 4081 від 07.09.2010р. Дана Претензія відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 13.09.2010р. Доказів про відповідь або добровільну оплату витрат суду не представлено. Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Позивачем надано Поліс № ВС/1187991 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де п. 2 ліміт відповідальності та розмір безумовної франшизи визначений сторонами та становить 510,00 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої Полісом № ВС/1187991, становить 510,00 грн.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9,12,27 ЗУ “Про страхування”ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2 код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-б код ЄДРПОУ 35893575), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 20 550 (двадцять тисяч пятсот пятдесят) грн. 54 коп., 205 (двісті пять ) грн. 50 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити .

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 03 червня 2011 року.