Рішення № 15992221, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/5330.05.11 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до

Третя особаЗакритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»

Дежавний комітет телебачення та радіомовлення

пропримусове звільнення орендованої площі. Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П. Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 22.03.2011 року; Від відповідача:

Від третьої особи:ОСОБА_2. представник за довіреністю від 14.01.2011 року;

ОСОБА_3 представник за довіреністю від 04.04.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»про виселення Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна та повернення його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди № 1615, укладений позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем 21.03.2005 року, припинив свою дію 21.09.2010 року у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. Листом № 30-04/14869 від 28.09.2010 року, який був направлений на адресу відповідача 29.09.2010 року, позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії укладеного між ними договору оренди та відмову від його продовження. Проте, відповідач, порушуючи умови договору та норми чинного законодавства, орендоване майно не звільнив, приміщення по акту приймання-передачі не передав, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 року порушено провадження у справі, залучено Державний комітет телебачення та радіомовлення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено до розгляду на 11.04.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 року частково подав витребувані ухвалою суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.2011 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи не зявився у судове засідання 11.04.2011 року, вимоги ухвали суду від 30.03.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року відкладено розгляд справи на 19.04.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2011 року подав витребувані ухвалою суду від 11.04.2011 року докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2011 року подав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач не вірно зазначив строк коли мала закінчуватися дія договору оренди. Так, строк дії договору мав бути закінчений 21.10.2010 року, тому коректний строк для повідомлення про його розірвання мав складати один місяць після закінчення строку дії договору, а саме з 21.10.2010 року по 21.11.2010 року. Як вбачається з листа позивача, він направив повідомлення про бажання розірвати договір раніше, що не відповідає умовам договору і положенням чинного законодавства України. Отже, оскільки встановлений порядок для надіслання повідомлення про бажання розірвати договір порушений, договір є пролонгованим на новий строк, а відповідач є належним користувачем орендованого майна.

Представник третьої особи не зявився у судове засідання 19.04.2011 року, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 року відкладено розгляд справи до 16.05.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2011 року надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що розрахунки строку закінчення дії договору у відзиві відповідача є помилковими.

Представник третьої особи у судовому засіданні 16.05.2011 року надав суду письмові пояснення, відповідно до яких підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 16.05.2011 року оголошено перерву до 30.05.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.05.2011 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у позові відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні 30.05.2011 року підтримав позовні вимоги позивача та просив суд позов задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

21.03.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі позивач, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Українські радіосистеми»(надалі відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1615 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 6,0 кв.м. на технічному поверсі та 2 кв.м. на даху, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, що знаходиться на балансі Державного Комітету по телебаченню та радіомовленню України, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31 січня 2005 року 31350 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення обладнання базової станції стільникового радіозвязку загального користування.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

За актом приймання-передачі від 21.03.2005 року, підписаним представниками балансоутримувача, орендодавця та орендаря, відповідачу було передане обумовлене договором приміщення.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 договору сторонами встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 21.03.2005 року по 21.02.2006 року включно.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заяви про припинення договору однієї із сторін договору, договір, в силу ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», був продовженим на той самий строк, тобто до 21.01.2007 року, до 21.12.2007 року, до 21.11.2008 року, до 21.10.2009 року та до 21.09.2010 року відповідно.

При цьому суд зазначає, що наданий відповідачем у відзиві на позов розрахунок строку дії договору є не вірним, оскільки останній вказав, що з 21.01.2007 року + 11 місяців = 21.12.2008 року. Тоді, як вірно буде 21.01.2007 року + 11 місяців = 21.12.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 30-04/14869 від 28.09.2010 року, що був направлений на адресу відповідача 29.09.2010 року, повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 1615 від 21.03.2005 року нерухомого майна загальною площею 6,0 кв.м. та 2 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, та запропонував відповідачу у 10-денний строк з моменту отримання листа, передати приміщення по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 10.9 договору чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що договір припинив дію 29.09.2010 року та нового договору оренди на спірне нерухоме майно укладено не було.

Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 5.7 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна площею 6,0 кв.м. на технічному поверсі та 2 кв.м. на даху, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2 та повернення його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 763, 764, 785 ЦК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Виселити Закрите акціонерне товариство «Українські радіосистеми» (04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6; код ЄДРПОУ 23151188) в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна площею 6,0 кв.м. на технічному поверсі та 2 кв.м. на даху, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2 та повернути його орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825).

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»(04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6; код ЄДРПОУ 23151188) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г; код ЄДРПОУ 19030825) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 02.06.2011 року