Рішення № 15991629, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/11230.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Дістрібьюшн"

До Приватного підприємства "Арес Інвестмент"

Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Простягнення 25 771,75 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 представник за довіреністю від 15.01.2010 р.

Від відповідача 1

Від відповідача 2не зявився

не зявився 30.05.2011 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Арес Інвестмент” як з поручителя фізичної особи підприємця ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 864/0 від 25.09.2009 р. 22758,02 грн. боргу згідно з укладеним сторонами договором поруки № 22 від 22.01.2011 р., 2529,26 грн. пені та 484,47 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/112 від 04.04.2011 р., яку призначено до розгляду на 13.05.2011 р.

11.05.2011 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача боржника (фізичну особу підприємця ОСОБА_2), виконання зобовязань якого забезпечене угодою між позивачем та Приватним підприємством “Арес Інвестмент”.

Ухвалою від 13.05.2011 р. до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та відкладено розгляд справи на 30.05.2011 р.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і відповідно до останнього уточнення від 30.05.2011 р. просив суд стягнути з відповідача-2 22758,02 грн. боргу, 2529,26 грн. пені та 484,47 грн. 3 % річних.

У судове засідання 30.05.2011 р. з'явився представник позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги. Представники відповідачів в судове засідання не зявились.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір № 864/О (надалі-договір), за умовами якого позивач поставляє та передає у власність товар відповідачу-2, а відповідач-2 зобовязався прийняти товар та здійснити своєчасну оплату отриманого від позивача товару на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється позивачем на умовах поставки DDU (в редакції «Інкотермс 2000») на склад покупця (пункт доставки).

Загальною сумою договору є сума всіх накладних на поставку товару (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобовязаний оплатити вартість товару на протязі 21-го календарного дня з моменту отримання товару у власність.

За твердженнями позивача, останній на виконання договору поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 43158,22 грн., що підтверджується видатковою накладною № ГД000027237 від 21.06.2010 р. У свою чергу відповідач-2 прийняв товар, що стверджується підписом відповідача-2 на вищевказаній видатковій накладній, але оплату здійснив частково, заборгувавши 22758,02 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем склала 22758,02 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

22.01.2011 р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір поруки № 22, відповідно до якого відповідач-1 безоплатно та повністю поручається за боржника (ОСОБА_2) за договором № 864/О Д від 25.09.2009 р.

Відповідно до уточнення позовних вимог позивач відмовився від вимог до відповідача-1 та просив стягнути 22758,02 грн. боргу, 2529,26 грн. пені та 484,47 грн. 3 % річних з фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача-2 перед позивачем у сумі 22758,02 грн. за договором № 864/О Д від 25.09.2009 р. документально підтверджується, відповідачем-2 не спростована, а тому підлягає стягненню.

Відповідно до п. 4.1 договору при затримці платежу, передбаченого ст. 3 договору, покупець сплачує подавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір пені складає 2 571,92 грн., розмір 3 % річних складає 484,47 грн.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 2529,26 грн. пені та 484,47 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, враховуючи те, що позивач своїм клопотанням про уточнення позовних вимог від 30.05.2011 р. фактично відмовився від вимог до відповідача-1, позов в частині вимог до Приватного підприємства “Арес Інвестмент” підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача-2.

На підставі наведеного та керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст. 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Приватного підприємства “Арес Інвестмент”.

2.В іншій частині позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61157, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Дістрібьюшн” (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 36081058) 22 758 (двадцять дві тисячі сімсот пятдесят вісім) грн. 02 коп. боргу, 2 529 (дві тисячі пятсот двадцять девять) грн. 26 коп. пені, 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 47 коп. 3 % річних, 257 (двісті пятдесят сім) грн. 72 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 02.06.11