Рішення № 15990970, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/11230.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 138562, 33 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. по довіреності №46-Ю від 01.03.2011р.

Від відповідача не з»явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Магелан ПК»про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 138562,33 грн. заборгованості по договору суборенди №1111 від 26.02.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/112, розгляд справи призначено на 11.04.2011р.

Позивач та відповідач в судове засідання повноважних представників не направили.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване необхідність часу для виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: незявлення в засідання представників сторін.

Оскільки представники сторін в судове засідання не зявилися, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 11.05.2011р.

В судовому засіданні 11.05.2011р. представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання не заперечував.

З огляду на викладене, суд визнав за доцільне клопотання задовольнити та оголосив в судовому засіданні перерву до 30.05.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди №1111 від 26.02.2008р. не сплатив позивачу суборендну плату та платежі за послуги, у звязку з чим виник борг в сумі 138562, 33 грн.

В судове засідання 30.05.2011р. представник відповідача не з»явився. Від відповідача через відділ діловодство господарського суду м. Києва надійшов письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що позивач з 04.11.2008р. заборонив відповідачу користування орендованим майном, а тому нарахування орендних та інших платежів за період з 04.11.2008р. по 31.10.2009р. є безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

26.02.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегалан ПК»(далі позивач) укладено договір №1111 суборенди нежилого приміщення.

Відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобовязався передати відповідачу у строкове платне користування частину будівлі Багатофункціонального Центру (Секцію).

Позивач передав, а відповідач приймає в платне користування секцію розміром 5 кв.м., що розташована в будинку Центру за адресою: м. Київ, вул.. Дніпровська Набережна, 33, що підтверджується актом прими йому передачі який підписаний повноважними представниками сторін.

Згідно п. 7.2 Договору, сторонами погоджено строк дії Договору 35 місяців, починаючи з дати, зазначеної в додатку до Договору Ж (акт прийому передачі).

У відповідності до п. 10.4 Договору, сторонами погоджено розмір орендної плати 1073,11 грн.

Відповідно до п. 10.6 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа кожного місяця, який передує оплачувальному місяцю.

У відповідності до п. 12.1 Договору, Суборендар зобовязався щомісячно сплачувати Орендарю вартість послуг, в звязку з використанням Секції.

Крім орендної плати відповідно до умов п. 12.1 Додаткової угоди № 4 від 28.07.2008. до Договору передбачено, що щомісяця Суборендар зобов'язаний відшкодовувати Орендареві витрати на оплату комунальних послуг (електроенергія, холодне й гаряче водопостачання, опалення, газ), які він використовує на об'єкті, і сервісних послуг (вивіз сміття, прибирання загальної площі Центра, охорона загальної площі Центра та інше).

Пунктом 12.2 Додаткової угоди № 4 від 28.07.2008. до Договору встановлено, що щомісячна плата за сервісні послуги визначається як сума в гривнях, що обчислює по наступній формулі: сума за сервісні послуги = індекс К1 (індекс зміни орендної плати) х індекс К2 (співвідношення встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США плюс 2%) х індекс КЗ (офіційний індекс інфляції") х площа секції (додаток № Ж) х ставка за сервісні послуги (пункт 12.2.2 Договору) + ПДВ (20%).

Пунктом 12.2.2 Договору між сторонами було досягнуто згоди про величину ставки за надавані сервісні послуги, що становить 30 грн. 03 коп., що еквівалентно 5,83 доларам США (за комерційним курсом, рівному курсу НБУ на момент укладання договору + 2%).

Пунктом 12.3 Додаткової угоди №4 від 28.07.2008. до Договору встановлено, що щомісячна плата за комунальні послуги (електроенергія, у тому числі: загальне освітлення торгівельного центру, функціонування систем забезпечення торгівельного центру (вентиляції, опалення, технічне устаткування протипожежних й охоронних систем й ін.), піднімальні механізми, забезпечення функціонування санвузлів й інших допоміжних приміщень, освітлення зовнішніх рекламних конструкцій торгівельного центру, робота збиральних машин; опалення, холодне й гаряче водопостачання; газ) визначається як сума в гривнях, що обчислюється по наступній формулі: сума комунальних послуг, що відшкодовується = вартість комунальних послуг на 1 м. кв. торговельної (здаваної) площі х площа Секції - сума, що відшкодовується суборендарем за показниками індивідуальних вимірювальних приладів.

Відповідно до умов п. 12.5 Додаткової угоди № 4 від 28.07.2008. до Договору зазначено, що Суборендар зобов'язаний здійснювати плату за сервісні послуги й плату за комунальні послуги щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що наступає за оплачуваним.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що починаючи з січня 2008 року відповідач перестав вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та платежі за послуги, як це передбачено Договором, в звязку з чим станом на 31.01.10. у відповідача існує заборгованість перед позивачем за неналежне виконання умов Договору в сумі 138562,33 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір є договором піднайму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 ст. 288 Господарського кодексу України встановлює, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт здачі секції в суборенду (Додаток Ж до Договору) підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем за період січень 2009р. 31.01.2010р. у розмірі 138562,33 грн.

Будь-яких доказів неможливості користування обєктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Враховуючи викладене та приписи розділу 5 Договору строк виконання грошового зобовязання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 138562, 33 грн. на підставі Договору. Відповідач згідно ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України визнав заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 138562, 33 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

В звязку з задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиві на позов судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що позивач з 04.11.2008р. заборонив відповідачу користування орендованим майном.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (02105,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегалан ПК” (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Артільна, 9; ідентифікаційний код 34061066) основний борг у розмірі 138562 грн. 33 коп., державне мито у розмірі 1385, грн. 62коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

02.06.2011р.