Рішення № 15990719, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/7230.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермонтаж»

про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 03.07.2008 р.)

Від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОК»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермонтаж»(відповідач) про розірвання договору виконання комплексу робіт № 27/08-1 від 27.08.2006 р. та стягнення штрафних санкцій, що складаються із суми: 105103,65 грн. різниця між сумою авансу та вартістю виконаних робіт та 14462,54 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору виконання комплексу робіт № 27/08-1 від 27.08.2006 р. позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти (авансовий платіж) в сумі 223000,00 грн. Відповідач в свою чергу, роботи за договором виконання комплексу робіт № 27/08-1 від 27.08.2006 р. у встановлений строк не виконав. Сума невикористаного авансу склала 105103,65 грн., а тому позивач просив суд розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача 105103,65 грн. різниця між сумою авансу та вартістю виконаних робіт та 14462,54 грн. штрафні санкції. Позивач просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р., порушено провадження у справі № 39/72 та призначено справу до розгляду на 13.05.2011 р. о 09:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.05.2011 р., надав суду пояснення по справі та документи на виконання вимог ухвали суду від 04.04.2011 р.

Представник відповідача в судове засіданні 13.05.2011 р. не зявився, вимоги ухвали суду від 04.04.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 30.05.2011 р. о 09:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 30.05.2011 р., надав суду довідку головного управління статистики у м. Києві № 13-536/Д-445 від 19.05.2011 р. на відповідача станом на 19.05.2011 р.

Позивач у судовому засіданні, призначеному на 30.05.2011 р., подав заяву про уточнення позовних вимог фактично якою зменшив розмір позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати розірваним договір виконання комплексу робіт № 27/08-1 від 27.08.2006 р., стягнути з відповідача різницю між сумою авансу та вартістю виконаних робіт в сумі 105103,65 грн., державне мито в сумі 1051,04 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.05.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.1008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві від 30.05.2011 р., прийнятою господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: розірвання договору виконання комплексу робіт № 27/08-1 від 27.08.2006 р. та стягнення з відповідача різниці між сумою авансу та вартістю виконаних робіт в сумі 105103,65 грн.

Представник відповідача в судове засіданні 30.05.2011 р. повторно не зявився, вимоги ухвал суду від 04.04.2011 р. та від 13.05.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/72 від 04.04.2011 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, що підтверджується довідкою головного управління статистики у м. Києві № 13-536/Д-445 від 19.05.2011 р. станом на 19.05.2011р., проте направлений конверт повернувся до суду з позначкою органу звязку про відсутність відповідача за зазначеною адресою.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала у справі № 39/72 від 04.04.2011 р. вручена відповідачу належним чином.

За таких обставин, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/72 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 30.05.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.05.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачами не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.05.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖОК»(позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімермонтаж»(відповідач, виконавець) був укладений договір № 27/08-1, відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання, з використанням власних витратних матеріалів, засобів, обладнання та матеріалів виконати на умовах дійсного договору комплекс робіт, згідно проектної документації, ДБН, ТУ, та існуючих загальноприйнятих вимог, а саме: монтаж газопроводу середнього тиску з ВОГ та ШРП до котельні розсадника «Феофанія»(обєкт), монтаж тепломеханічного обладнання котельні обєкта, монтаж димовидалення від котлів котельні обєкта, монтаж газопроводу низького тиску у приміщенні котельні обєкта.

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунок за фактично виконані обсяги робіт (з урахуванням авансових платежів, за їх наявністю), здійснюється на підставі типової форми КБ-2в (акта приймання виконаних робіт), наданого виконавцем замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник приймає виконанні роботи і підписує форму КБ-2в не пізніше 5 числа місяця, що випливає за звітним, після підписання ген підрядної форми КБ-3.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме: за грудень 2006 р. на суму 97464,53 грн. та за грудень 2006 р. на суму 20431,82 грн., підписаними представниками позивача (замовника) та відповідача (виконавця), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт по даним актам складає 117896,35 грн.

Відповідно до банківських виписок по особовому рахунку позивача, позивачем на виконання умов договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. було перераховано на користь відповідача грошові кошти у якості попередньої оплати, а саме: 13.09.2006 р. 100000,00 грн., 22.11.2006 р. 123000,00 грн., загальна сума складає 223000,00 грн.

17.01.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 01/07-08 від 16.01.2009 р., відповідно до якої позивач пропонував відповідачу завершити роботи на обєкті відповідно до укладеного договору до 01.03.2009 р., направлення якої підтверджується фіскальним чеком № 7366 та описом вкладення у цінний лист. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

13.10.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлена пропозицію щодо розірвання договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р., у відповідності до якої позивач пропонував розірвати договір та повернути позивачу грошові кошти за невиконану відповідачем роботу, направлення якої підтверджується фіскальним чеком № 7108 та описом вкладення у цінний лист. Відповідач залишив пропозицію щодо розірвання без відповіді та задоволення.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Стаття 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.6.2. договору, сторона, що прийняла рішення про припинення робіт чи про розірвання договору, попереджає іншу сторону не менш як за 15 днів, і якщо протягом цього терміну обставини, що обумовили таке рішення не змінилися, сторона, що виявила ініціативу, залишає за собою право розірвати дію даного договору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази закінчення відповідачем виконання робіт у повному обсязі по договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р., а позивач звертався до відповідача з претензією, якою пропонував відповідачу завершити роботи на обєкті та з пропозицією щодо розірвання договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р., у відповідності до якої позивач пропонував розірвати договір та повернути позивачу грошові кошти за невиконану відповідачем роботу, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. щодо виконання обумовлених ним робіт, а тому вимога позивача про розірвання договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, розглянувши позовну вимогу про стягнення з відповідача 105103,65 грн. невикористаного авансу перерахованого у вигляді попередньої оплати, судом встановлено, що позивачем було перераховано на користь відповідача у якості авансового платежу по договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. грошові кошти в сумі 223000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача, але як зазначалося, позивач в позовній заяві просить повернути 105103,65 грн. невикористаного авансу, а відповідачем роботи по договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. в повному обсязі виконані не були і доказів закінчення відповідачем робіт по договору № 27/08-1 від 27.08.2006 р. станом на момент вирішення спору не надано, договір № 27/08-1 від 27.08.2006 р. є розірваним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 105103,65 грн. невикористаного авансу перерахованого у вигляді попередньої оплати є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, повязані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 1051,04 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 27/08-1 від 7.08.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖОК»(01021, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгоманова, 10/10, офіс 60-61, код ЄДРПОУ 23394970) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімермонтаж»(01133, м. Київ, пров. Госпітальний, 16, ідентифікаційний код 25291659).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімермонтаж»(01133, м. Київ, пров. Госпітальний, 16, ідентифікаційний код 25291659; р/р № 26001028190221 в Київській міській філії АКБ УСБ Дарницьке відділення м. Києва, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОК»(01021, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгоманова, 10/10, офіс 60-61, код ЄДРПОУ 23394970; р/р № 26002501022389 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 105103,65 грн. (сто пять тисяч сто три гривні 65 коп.) невикористаного авансу, 1051,04 грн. (одну тисячу пятдесят одну гривню 04 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення 02.06.2011 р.