Рішення № 15990682, 01.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/14101.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінн Пропертіз Юкрейн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс»

про стягнення 8850,59 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. по довіреності №б/н від 31.05.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 директор (витяг з ЄДРПОУ)

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінн Пропертіз Юкрейн» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс»8850, 59 грн. із яких: 8590,34 грн. основний борг по орендній платі, 153,28 грн. пені за прострочку платежу, 29,66 грн. 3% річних, 77,31 грн. інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011р. порушено провадження у справі № 36/141, розгляд справи призначено на 18.05.2011р.

В судових засіданнях 18.05.2011р. та 30.05.2011р. оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №108 від 15.09. 2008р. не сплатив позивачу орендну плату за січень та лютий 2011 року у звязку з чим вини борг в сумі 8590, 34 грн.

В судовому засіданні 30.05.2011р. представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 8163,54 грн. основного боргу, 467,93 грн. пені за прострочку платежу, 90, 57 грн. -3% річних, 323,58 грн. інфляційні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив орендну плату за січень 2011 року , але не сплатив орендну плату за лютий 2011року та 28 днів березня 2011р.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме заборгованість по орендній платі за лютий 2011 року. В частині стягнення заборгованості за 28 днів березня 2011р. заперечує посилаючись на те, що орендоване площу не використовував, оскільки позивач самовільно зняв з орендованої площі стенд відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

15 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Квінн Пропертіз Юкрейн” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімекс” (далі - відповідач) було укладено Договір оренди №108.

Відповідно до умов до умов Договору (п.2.1.), позивач цим надає в оренду відповідачу , та відповідач цим орендує в позивача в оренду частину приміщення для розміщення стенду. Приміщення знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52 (літера “А”)., загальною корисною площею 1 кв. м. на першому поверсі за адресою : м. Київ. вул.. Б.Хмельницького, 17/52, літера «А».

01.10.2008р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі приміщення.

Строк дії договору сторони визначили в п. 6.1 з урахуванням п. 1 додаткової угоди №6 до договору оренди від 28.09.2010р. з 01.10.2008р. по 29 вересня 2011р.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1. Договору починаючи з дати початку оренди відповідач зобов'язувався сплачувати позивачеві орендну плату у розмірі та у порядку визначеному Договором.

Згідно із п. 4.3. Договору протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати набуття чинності Договором, орендар здійснює передоплату орендної плати та плати за послуги з утримання 1 місяць оренди строку оренди.

Наступні платежі орендної плати та плати з утримання здійснюються орендарем (відповідачем) щомісячно наперед за один місяць до 5 (п'ятого) числа місяця за який здійснюється платіж відповідно до рахунків, які надаються орендодавцем орендареві (абз.2 .43. Договору).

Згідно з п. 9.1.1. Договору відповідач як орендар зобов'язувався своєчасно сплачувати позивачу орендну плату та плату за послуги з утримання у відповідності до умов Договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобовязання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконував. У звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати, за період - лютий 2011р. та 28 днів березня 2011р. складає 8163, 54 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення рішення, відповідач свої зобовязання щодо сплати орендної плати, за період лютий 2011р. та 28 днів березня 2011р. не виконав, заборгованість відповідача становить 8163, 54 грн.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо сплати орендних платежів, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості щодо сплати орендної плати, за період - лютий 2011р. та 28 днів березня 2011р. не виконав, заборгованість відповідача становить 8163, 54 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив в повному обсязі є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 323,58 та 3% річних у сумі 90,57 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 17.1 Договору, у випадку прострочення сплати будь - яких належних до Договору сум Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від будь - якої такої простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 467, 93 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача в частині того, що в березні 2011р. він не користувався орендованою площею, а тому не повинен сплачувати орендну плату за 28 днів березня 2011р., судом до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідачем не надано належних доказів того, що він в березня 2011року не користувався орендованою площею.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімекс»(код ЄДРПОУ 24077607, 04050, Київ, вул.Мельникова,12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінт Пропертіз Юкрейн” (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 33887093) 8 163 грн. 54 коп. заборгованості по орендній платі, 467 грн. 93 коп. пені за прострочку платежу, 90 грн. 57 коп. 3% річних, 323 грн. 58 коп. інфляційні, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

02.06.2011р.