Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/12527.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна»
Про стягнення 14500,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна»(далі –відповідач) про стягнення 14500,00 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем було поставлено не якісну продукцію.
Ухвалою суду від 18.03.2011р. порушено провадження у справі № 1/125 та призначено розгляд на 29.04.2011 р.
29.04.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, пояснення по суті спору та підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.
27.05.2011 представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 29.04.2011р., а саме: 02222, м.Київ, вул. Пухівська 4, офіс 409.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Суд дійшов висновку про розгляд справи по суті спору, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач 05.10.2010 виставив позивачу рахунок № 15 на загальну суму 13000,00 грн.
На виконання вказаного рахунку позивач 06.10.2010 перерахував на рахунок відповідача 13000,00 грн. за поставку товару, а саме котла марки «AGUNA», про що свідчить платіжне доручення № 416, належна копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідач поставив позивачу котел марки «AGUNA»18.10.2010 згідно видаткової накладної № 34.
Наведені дії сторін свідчать про укладення у спрощеному порядку договору купівлі-продажу.
Позивач вказаний котел придбав з метою подальшого перепродажу іншим суб’єктам господарювання, а саме ТОВ «Техклімат».
17.12.2010 позивач отримав від ТОВ «Техклімат»листа № 23, в якому позивач повідомлявся про те, що згідно висновку комісії було складено акт перевірки та настройки режимів роботи котла, на підставі якого складено висновок про те, що робота котла «AGUNA»не відповідає параметрам вказаним у паспорті та інструкції на його експлуатацію, а саме встановлено, що при виробництві котла, його виробником було допущено недоліки в його конструкції, які не дають змоги нагріти теплоносій вище 45 С, призводять до перегріву димохідної труби котла, перевитрат палива, недотриманні інтервалів між завантаженнями палива.
Згідно інформації паспорту на котел «AGUNA»витрати палива (вугілля, паливні брикети) становлять 1,74 кг/год, а відповідно до висновків комісії 19,8 кг/год; час загрузки паливом камери котла до 10 годин, відповідно до висновку комісії від 1 до 1,25 години; максимальна температура води в котлі марки «AGUNA»80-85 градусів Цельсія, а відповідно до висновку комісії максимально можлива температура до 45 градусів Цельсія.
Позивач направив на всі відомі йому адреси відповідача листи № 2 від 12.01.2011 та № 3 від 25.01.2011, з вимогою направити свого представника для діагностики та усунення несправностей котла «AGUNA», проте відповідач на наведені листи не відреагував.
Спірний котел ТОВ «Техклімат»повернув позивачу, внаслідок не можливості його використання з тією метою, з якою він придбався.
26.01.2011 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 4 про повернення котла та коштів за нього, проте відповідач на даний лист не відповів та не відреагував.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 14500,00 грн. боргу, а саме: 13000,00 грн. –вартості котла «AGUNA»та 1500,00 грн. –збитків понесених, внаслідок необхідності надання юридичних послуг та судові витрати.
Відповідно до п.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.
Відповідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Частиною 8 ст. 269 ГК України визначено, що позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Відповідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов’язання, якщо це не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Згідно п.4 ч.1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Таким чином у зв’язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару з боку відповідача у позивача відповідно до приписів чинного законодавства є право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, що і було вчинено позивачем згідно листа-вимоги № 4 від 26.01.2011 року.
Тобто суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову в частині стягнення 13000,00 грн. вартості котла «AGUNA».
Позивачем також було заявлено вимогу про стягнення 1500,00 грн. збитків, понесених внаслідок необхідності надання юридичних послуг.
На підставі того, що згідно ч.1. ст.. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. У відповідності до ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата, або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльністю другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Враховуючи той факт, що позивач вжив всіх заходів для того, щоб урегулювати спір в досудовому порядку, був змушений звернутись за юридичною допомогою до Юридичної компанії «Правова допомога»для забезпечення представництва своїх інтересів у суді, внаслідок чого поніс витрати у розмірі 1500,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення даної позовної вимоги.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті за поставлений товар доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 145,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволені позову –на відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –145,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 173, 181, 193, ГК України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна»(02222, м. Київ, вул. Пуховская 4, кв. 409, код ЄДРПОУ 36464312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Транстрейд Україна»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 12, код ЄДРПОУ 35649758) 13000 (тринадцять тисяч) грн. –вартості котла «AGUNA»та 1500 (одну тисячу п’ятсот) грн. –витрат понесених, внаслідок необхідності надання юридичних послуг, 145 (сто сорок п’ять) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 01.06.2011)
Судове рішення № 15990636, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1/125. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: