Рішення № 15990586, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/15130.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юті Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» про стягнення заборгованості, пені, інфляційних збитків, 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 26.04.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 30.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юті Україна»(надалі ТОВ «Юті Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(надалі ТОВ «Технік Енерджі», відповідач) суми основного боргу у розмірі 76194, 71 грн., суми пені 9192, 80 грн., суми інфляційних збитків 4839, 39 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1222, 15 грн., що складає загальну заборгованість у розмірі 91449 грн..

Згідно з поданою заявою про уточнення позовних вимог, при врахуванні вимог суду щодо здійсненого нарахування пені, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 76194, 71 грн., суми пені 5937, 35 грн., суми інфляційних збитків 4839, 39 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1222, 15 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання за договором № 2009/019 від 14.08.2009р. щодо оплати послуг, надання яких підтверджується актами від 30.06.2010р.. Розрахунки за надані послуги відповідачем не здійснені, у звязку з чим позивач просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 76194, 71 грн.. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси. в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 26.05.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано за двома адресами 21.05.2011р., 23.05.2011р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.05.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009р. між ТОВ «Технік Енерджі»(замовник) та ТОВ «Юті Україна»(виконавець) укладено договір № 2009/019 яким врегульовано відносини сторін по організації виконавцем замовнику комплексу транспортно-експедиторських послуг по організації перевезень вантажів замовника по території України та іншим країнам.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

За умовами договору (п. 4.4) порядок і строк оплати погоджується сторонами в заявці, що направляється виконавцю перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень); оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є невідємною частиною договору.

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2010р. № ЮТІ-000474, № ЮТІ-000481 підтверджено надання послуг за договором на загальну суму 76194, 71 грн., і як про те зазначено в актах роботи виконані вчасно та в повному обсязі; сторони претензій одна до одної не мають. Акти підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств та у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 9.1, 9.3 договору, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.01.2010р.; якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявить письмового бажання його розірвати, то договір вважається продовженим ще на один календарний рік, на тих самих умовах. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що послуги надавались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Надані в межах договору послуги з перевезення не оплачені у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 76194, 71 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

В силу положень договору (п. 4.5) строк оплати замовником робіт становить 21 календарний день з моменту надання оригіналів повного пакета документів (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), CMR, (ТТН), рахунок, податкова накладна).

Заявки згідно яких надавались послуги та підтверджуючі документи щодо перевезення залучені до матеріалів справи та свідчать про виконання позивачем договірних відносин, як те обумовлено договором.

З урахуванням наведених умов та при врахуванні що підписанням актів здачі-прийняття робіт відповідач підтвердив отримання усіх документів за замовленнями CMR 008038, CMR 071036, строк виконання зобовязань щодо оплати послуг згідно актів від 30.06.2010р. № ЮТІ-000474, № ЮТІ-000481 є таким, що настав, розрахунки мали бути здійснені протягом 21 банківського дня від отримання оригіналів документів, в тому числі виставленого на оплату рахунку, а відповідач протягом тривалого часу мав можливість виконати відповідні зобовязання по оплаті.

У звязку з неотриманням у повному обсязі коштів після підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2010р. № ЮТІ-000474, № ЮТІ-000481, позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.03.2011р. у якій просити перерахувати суму основного боргу разом із нарахованими штрафними санкціями. Претензію відповідачем отримано 30.03.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення курєрською доставкою, яке в копії залучене до справи.

Виставлені на оплату рахунки-фактури № ЮТІ10-0198 від 30.06.2010р. на суму 42437, 58 грн., № ЮТІ10-0202 від 30.06.2010р. на суму 33757, 15 грн. відповідачем не оплачені, доказів зворотнього суду не представлено.

Як те погоджено сторонами у п. 4.1 договору, форма розрахунків безготівкова, шляхом банківського перерахування на поточний рахунок виконавця.

Довідкою з банку за вих. № 56-3-1-00/611 від 26.05.2011р. (АТ «Райффайзен банк Аваль») підтверджено відсутність здійснення відповідачем проплат на користь позивача в періоді з 30.06.2010р. по 25.05.2011р., у звязку з чим сума заборгованості відповідача за надані послуги складає 76194, 71 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 5.4 договору, у випадку прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку позивача приведеного в уточненнях позовних вимог, здійсненого у відношенні суми боргу в розмірі 76194, 71 грн. за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 5937, 35 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 76194, 71 грн., суд погоджується з наявністю підстав для стягнення з відповідача суми інфляційних збитків у розмірі 4839, 39 грн. та нарахованих 3% річних в сумі 1222, 15 грн., як того і просить позивач згідно з поданою заявою про уточнення позовних вимог.

Факту прострочення сплати суми заборгованості відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки погоджені у договорі № 2009/019 від 14.08.2009р. суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 881, 93 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки невірне здійснення розрахунку пені при зверненні до суду не повязане з діями відповідача та підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(юрид. адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська 28-А; адреса: 03680, м. Київ, вул. Академіка Глушкова 1, корп. 60, р/р 2600956196001 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юті Україна»(юрид. адреса: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна б. 6/8; адреса: 03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська 10а, нежиле приміщення 194, р/р 2600916076 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль»МФО 300335, ідент. код 36148185) 76194, 71 грн. (сімдесят шість тисяч сто девяносто чотири гривні 71 копійку) основного боргу, 5937, 35 грн. (пять тисяч девятсот тридцять сім гривень 35 копійок) пені, 4839, 39 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять девять гривень 39 копійок) інфляційних збитків, 1222, 15 грн. (одну тисячу двісті двадцять дві гривні 15 копійок) 3% річних, 881, 93 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 93 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 02.06.2011