Рішення № 15988763, 18.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/9218.05.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»

до Комунального підприємства «Житловик»

про стягнення 37605, 05 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гаркавенко С.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 37605, 05 грн. за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р., з яких: 33281, 07 грн. заборгованості за використану теплову енергію, 3381, 68 грн. –інфляційних нарахувань, 942, 30 грн. –3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів за використану теплову енергію відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

12.04.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав суду пояснення у справі, в яких зазначив, що за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. обслуговувався буд. 34/2 по вул. Ломоносова в м. Києві. Крім того, зазначив, що станом на 01.03.2011 р. на підставі Розпорядження КМДА № 1112 від 10.12.2010 р. «Про питання організації управління районами у м. Києві»39 будинків передані до господарського відання у відповідні територіальні державні адміністрації, у тому числі буд. 34/2 по вул. Ломоносова в м. Києві, який переданий до КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Голосіївського району».

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.05.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006 р. між сторонами було укладено договір № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач зобов’язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач –отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору позивач зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із відповідачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідно до п. 2.3.1 договору відповідач зобов’язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Згідно з п. 2.3.5 відповідач зобов’язався забезпечувати:

-          своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію;

-          своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями;

-          прийняття всіх заходів (в т. ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України;

-          безперешкодний цілодобовий доступ представників позивача до тепловикористовуючих установок та приладів обліку відповідача для виконання ними службових обов’язків.

Договір, відповідно до п. 4.1., набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 р.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про його припинення.

Відповідно до звертання-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді облік споживання теплової енергії проводитиметься по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку).

Пунктом 12 додатку № 2 до договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. передбачено можливість змінення тарифів в період дії договору.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. відповідач щомісячно з 12 до 15 числа отримує в МВРТ-7 за адресою: вул. Горького, 29 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно з тарифами, затвердженими Київською міською адміністрацією.

17.02.2011 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 05-585 від 16.02.2011 р. про розірвання з 01.03.2011 р. договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р., у зв’язку з тим, що 10.12.2010 р. Київською міською державною адміністрацією прийнято Розпорядження № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», згідно з яким житловий будинок № 34/2 по вул. Ломоносова передається на обслуговування іншої організації.

Таким чином, як встановлено судом та не заперечується позивачем термін дії договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. припинився 01.03.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. щодо оплати за теплову енергію, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2008 р. до 01.03.2011 р. у розмірі 33281, 07 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3381, 68 грн. інфляційних нарахувань та 942, 30 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із наданих позивачем документів та розрахунків, а також із наявної у матеріалах справи довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію, заборгованість відповідача за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. за період з 01.11.2008 р. до 01.03.2011 р. становить 27188, 36 грн., решта заборгованості матеріалами справи не підтверджується.

Відповідач у своїх письмових поясненнях зазначає, що за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. обслуговувався буд. 34/2 по вул. Ломоносова в м. Києві. Станом на 01.03.2011 р. на підставі Розпорядження КМДА № 1112 від 10.12.2010 р. «Про питання організації управління районами у м. Києві»39 будинків передані до господарського відання у відповідні територіальні державні адміністрації, у тому числі буд. 34/2 по вул. Ломоносова в м. Києві, який переданий до КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Голосіївського району». У зв’язку із передачею будинків, та як наслідок відсутністю дохідної частини підприємства, відповідач є неплатоспроможним та не має можливості виконати грошові зобов’язання перед позивачем.

Проаналізувавши вищезазначені пояснення відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач не заперечує щодо наявності певної заборгованості –грошових зобов’язань перед позивачем за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р.

Крім того, у доданих до письмових пояснень листах від 24.02.2011 р. № 05-610 та № 05-612, які були адресовані відповідачем позивачу, чітко зазначено, що грошові зобов’язання перед АЕК «Київенерго»КП «Житловик» залишає за собою.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27188, 36 грн., а відповідач наведені позивачем обставини не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Житловик»про стягнення заборгованості за використану теплову енергію підлягають задоволенню у розмірі 27188, 36 грн.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором № 9176112 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 р. щодо оплати за спожиту теплову енергію, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 3381, 68 грн. та 3% річних у розмірі 942, 30 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, здійснений позивачем, та встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання, тому підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 942, 30 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 3381, 68 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 27188, 36 грн., інфляційні нарахування –3381, 68 грн., 3 % річних –942, 30 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут»задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житловик»(01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 21, код - 05418023), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, код - 26187763) заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 27188 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 36 коп., інфляційні нарахування –3381 (три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 68 коп., 3 % річних –942 (дев’ятсот сорок дві) грн. 30 коп., 315 (триста п'ятнадцять) грн. 12 коп. –державного мита, 197 (сто дев’яносто сім) грн. 76 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 30.05.2011 р.