Рішення № 15983865, 02.06.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-1508/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки з вини водія, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до страхової компанії «Країна», ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальної шкоди в розмірі 13119,66 гривень, завданої джерелом підвищеної небезпеки з вини водія та стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 4000,00 гривень.

Вимоги позову позивач обґрунтував тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 23.12.2009 року в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, його автомобіль зазнав пошкоджень на суму 13119,66 гривень, що підтверджується доданим до позовної заяви звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу Mazda3, д.н.з. НОМЕР_1. Також, вважає, що зазнав матеріальної шкоди в розмірі 4000,00 гривень внаслідок втрати ринкової вартості автомобіля. Винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.05.2010 року визнано відповідача ОСОБА_2, у звязку з чим цей відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду, завдану внаслідок ДТП. Розмір моральної шкоди позивач обґрунтував спричиненими дорожньо-транспортною пригодою труднощами при здійсненні ним підприємницької діяльності, а також нервовим потрясінням, повязаним з втратою часу та витратою власних коштів на ремонт транспортного засобу, що призвело до душевних переживань та хвилювань. Вимогу про солідарне стягнення суми матеріальної шкоди з відповідача СК «Країна» позивач обґрунтував обовязком вказаного відповідача, як страховика, відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_3, як страхувальником за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача страхової компанії «Країна» ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що страхова компанія здійснює виплати за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі документів, які підтверджують вину страхувальника. Однак, оскільки страхова компанія не має усіх, передбачених законом документів, які б підтверджували страховий випадок, спричинений з вини ОСОБА_2, у виплаті страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1 було відмовлено. Просила у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду пояснив, що не вважає себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 23.12.2009 року в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, а тому жодних зобовязань щодо відшкодування шкоди за собою не визнає. Вартість ремонту транспортного засобу позивача вважає завищеною, а матеріальну шкоду, понесену позивачем внаслідок втрати ринкової вартості автомобіля та моральну шкоду - необґрунтованою. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позову у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Не підлягає до задоволення вимога позивача щодо стягнення на його користь матеріальної шкоди в солідарному порядку з відповідача страхової компанії «Країна» та відповідача ОСОБА_2, оскільки судом встановлено відсутність спільних дій вказаних відповідачів при спричиненні позивачу матеріальної шкоди.

Зібраними доказами по справі встановлено, що 23.12.2009 року в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, який визнаний винним у вчиненні вказаного ДТП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Наявною в матеріалах справи копією постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.05.2010 року, яка набрала законної сили, підтверджено вину відповідача ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди(а.с. 6).

Висновком оцінщика ОСОБА_5 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу №02/269/10 від 20.01.2010 року встановлено вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу Mazda3, д.н.з. НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, ОСОБА_1 в розмірі 13119,66 гривень.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування. З цих підстав, суд вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь матеріальної шкоди в солідарному порядку з відповідачів страхової компанії «Країна» та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в частині стягнення матеріальної шкоди, за винятком франшизи розміром 510,00 гривень, з відповідача страхової компанії «Країна», оскільки судом встановлено, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВС/8679599 від 29.08.2009 року (а.с. 41).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З цих підстав, франшизу в розмірі 510,00 гривень, передбачену договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8679599 від 29.08.2009 року, яка не підлягає сплаті за цим договором, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2

Не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в розмірі 4000,00 гривень, нібито спричиненої йому внаслідок втрати ринкової вартості транспортного засобу, оскільки жодних доказів спричинення такої шкоди позивач суду не подав.

Також позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдані йому моральні збитки в сумі 4000,00 грн., мотивуючи таку вимогу тим, що внаслідок пошкодження транспортного засобу йому була спричинена моральна шкода, яка полягала в нервовому потрясінні, душевних переживаннях та хвилюваннях.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно п. 5 вищевказаної Постанови Верховного Суду України до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій моральній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки позивачем не наведено підстав та не надано підтвердження, які саме йому заподіяні моральні страждання, а також те, з чого позивач виходив при розрахунку моральної шкоди, не доведено в чому полягає протиправність діяння відповідача та його вина при заподіянні моральної шкоди, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів, також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст. 6, п. 22.1., ст. 28, п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10-11, ст. 57, ст. 60, ч. 4 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхової компанія «Країна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки з вини водія, задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхової компанія «Країна», код ЄДРПОУ 20842474, місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, 29-А, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (Дванадцять тисяч шістсот девять) гривень 66 копійок матеріальної шкоди, 126 гривень 10 копійок витрат по сплаті судового збору та 115 гривень 34 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: вул. Миру, с. Татарів Яремчанської міської ради в Івано-Франківській області, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 510 (Пятсот десять) гривень матеріальної шкоди, 5 гривень 10 копійок витрат по сплаті судового збору та 4 гривні 66 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.