Ухвала суду № 15983394, 30.05.2011, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 773/11

Категорія ст. 212 ч. 3 КК України

Головуючий 1 інст. Полєвой С.Ф.

Доповідач 2 інст. Булейко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Алейнікова Г.І.,

суддів Булейко О.Л., Дадашевої С.В.,

за участю прокурора Стоматової С.В.

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23. 03. 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Остов, Псковської області Російської Федерації, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, працює директором ТОВ «Кастіон», проживає за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ст. 88 КК України не судимий,

засуджений за ст. 212 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права займати адміністративно- господарські і посади, повязані з бухгалтерським обліком на підприємствах всіх форм власності строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іпитовим строком на 3 роки, без конфіскації майна з позбавленням права займати адміністративно- господарські і посади, повязані з бухгалтерським обліком на підприємствах всіх форм власності строком на 3 роки, з покладенням на нього вимог п.2, 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід застава. Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що він в період часу з лютого 2007 р. по вересень 2008 р., будучи директором, згідно протоколу зборів засновників за № 1 від 07.11.2005 р. про призначення на посаду і діючи на підставі Статуту підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кастіон», код за ЄДРПОУ 34126678, зареєстрованого 06.02.2006 р., розпорядженням виконавського комітету Мелітопольської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 101102 0000 001362, узятого на облік платника податків на додану вартість - свідоцтво № 10000902 від 28.12.2006 р., індивідуальний № 341266708325, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, на яке покладені обов'язки по своєчасносному утриманню і перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб, подачі у строки, встановлені законом податкових розрахунків сум доходів і сум утриманого податку податковому органу по місцю свого розташування, забезпеченню належного веденню бухгалтерського обліку, будучи відповідальним за достовірність обліку і результати фінансово-господарської діяльності підприємства, повноту, своєчасністю, достовірністю представлення облікових документів, повноту і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів, інших обов'язкових платежів, шляхом умисного невідображення отриманих доходів ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб, при наступних обставинах:

В період часу з лютого 2007 р. по вересень 2008 р. включно, ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Кастіон» отримував на поточний рахунок № НОМЕР_1 МФО 339500, відкритий у Мелітопольському відділенні ВАТ «АБ «Бізнес стандарт»від суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти, які надалі знімав з рахунку, оприбутковував в касу підприємства ТОВ «Кастіон»і видавав собі особисто під звіт на загальну суму 17 949 800 грн. 00 коп. При цьому не придбав товарно-матеріальних цінностей.

З метою зухилення об'єкту оподаткування від сплати податків, ОСОБА_2, умисно використовував реквізити і підроблені документи - квитанції до прибутковий-касових ордерів, вказуючи на внесення грошових коштів до кас підприємств, що мають ознаки фіктивності ТОВ «Птолеуст» м. Київ, ТОВ «ЛК «Перспектива»м. Київ, ТОВ «Продпромстаропт»м. Київ, ТОВ «Рімо-проф»м. Київ при безтоварних операціях.

У порушенні п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за № 889-1У від 22.05.2003 р. із змінами і доповненнями відомості, формою № 1ДФ в Мелітопольську податкову інспекцію не надавав, згідно особового рахунку підприємства податок з доходів фізичних осіб не нараховувався і не перераховувався. У порушенні п.п. 4.2.12; 4.2.15 п 4.2 ст. 4, ст. 8 ; п.п.9.10.1 п.9.10, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за № 889- IV від 22.05.2003 р. із змінами і доповненнями ОСОБА_2 умисно не утримав податок з доходів фізичних осіб за зайво витрачені грошові кошти на суму 3000 грн. 00 коп., що привело до не нарахування і несплати податку з доходів фізичних осіб за лютий 2007 року на суму 450 грн.

Крім того, з виплаченого доходу ТОВ «Кастіон»ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4; п.8.1. ст. 8 п.п. 9.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за № 889- IV від 22.05.2003 р. із змінами і доповненнями умисно не утримував податок з доходів фізичних осіб, що привело до не нарахування і несплати до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 2 692 470 грн. 00 коп, в т.ч.: за березень 2007 року на суму 18937, 50 грн., за червень 2007 року на суму 67365, 00 грн., за серпень 2007 року на суму 110400,00 грн.; за вересень 2007 року на суму 236587,50 грн; за жовтень 2007 року на суму 355635,00 грн.; за листопад 2007 року на суму 160575,00 грн.; за грудень 2007 року на суму 163920,00 грн; за січень 2008 року на суму 95115,00 грн.; за лютий 2008 року на суму 84600,00 грн.; за березень 2008 року на суму 70642,50 грн.; за квітень 2008 року на суму 268485,00 грн..; за травень 2008 року на суму 259815,00 грн.; за червень 2008 року на суму 119242,50 грн.; за липень 2008 року на суму 180225,00 грн.; за серпень 2008 року на суму 300450,00 грн.; за вересень 2008 року на суму 200475,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків, які входять в систему оподаткування і введені у встановленому Законом порядку, в загальній сумі 2 692 920, 00 грн., що призвело до фактично ненарахування і ненадходження до місцевого бюджету коштів в особливо крупних розмірах, оскільки більш ніж в 5000 разів перевищують встановлений законодавством України неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи обставин справи, доведеності вини і юридичної кваліфікації, просить змінити вирок районного суду в частини призначенння йому додаткового покарання та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України без додаткового покарання, та з іспитовим строком на 1 рік, посилається на те, що при винесенні вироку, суд не врахував всі обставини, що помякшують покарання, а саме, те, що на його утриманні знаходиться четверо дітей, з яких двоє є малолітніми, він раніше не засуджувався , має позитивні характеристики.

Заслухав доповідь судді, прокурора, яка вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а вирок районного суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстави до задоволення апеляції з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за обставин, вказаних у вироку, грунтується на доказах, здобутих з додержанням норм КПК України, дослуджених у судовому засіданні, належним чином оцінених судом, і є обгрунтованим.

Його дії судом кваліфіковано вірно за ст. 212 ч.3 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, скоєне службовою особою підприємства, зобов'язаним їх враховувати, що спричинило до фактичного не надходження до бюджету грошових коштів в особливо крупних розмірах.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено за правилами ст. 65 КК України в межах, встановлених у санкції статті Особливої частини кримінального колексу України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненного злочину, особи винного та обставин, що помягкшують та обтяжують покарання.

Посилання засудженого ОСОБА_2 в апеляції на те, що районний суд при винесенні вироку не врахував всі обставини що помякшують покарання і не застосував ст. 69 КК України, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23. 03. 2011 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий

Судді