Рішення № 1595516, 14.03.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-21\2008.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2008 року місто Лозова.

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі : головуючого - судді Полєхіна А.Ю., при секретарі Комісаренко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Мономакс” та Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” про стягнення матеріальної та моральної шкоди; третя особа: ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства “Мономакс” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3 899 гривень 69 копійок, а також моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень, витрат по оплаті державного мита в розмірі 301 гривна, витрат по проведенню експертизи в розмірі 40 гривень та послуг Лозівського міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення в розмірі 21 гривна 44 копійки, а всього на загальну суму 9 262 гривни 13 копійок, посилаючись на те, що 21 січня 2004 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, на автодорозі місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2., керуючи автомобілем ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з його автомобілем “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено.

Зазначає, що в зв`язку з пошкодженням майна, йому також було спричинено моральну шкоду, оскільки він не зміг підготувати автомобіль до продажу, а кошти витратити на поїздку до батьків, що мешкають в Російській Федерації, а також для відпочинку.

В судовому засіданні судом, без згоди позивача, було залучено до справи другого співвідповідача - власника автодороги місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської обрасті - Відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля”.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача - Приватного підприємства “Мономакс” Кліменко Р.В. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що. відповідно до матеріалів справи, водій підприємства “Мономакс” ОСОБА_2., рухаючись на автомобілі по автодорозі місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської обрасті, не перетинав зустрічної смуги і не винен у зіткненні автомобілів.

Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”- Бондаренко Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що власник автодороги не має відношення до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не було зафіксовано технічних умов невиконання ремонтних робіт, які б мали відношення до скоєної дорожньо-транспортної пригоди та спричинили збитки. Визнаючи наявність на автодорозі вибоїни, представник відповідача зазначив, що вона не несла небезпеку для участників дорожнього руху.

Третя особа - ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що, рухаючись на автомобілі, що належить приватному підприємству “Мономакс”, по автодорозі місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської обрасті, із швидкістю 50 кілометрів на годину, не перетинав зустрічної смуги. Коли він об”їзжав ямку, можливо, автомобіль “похитнуло”, а водій ОСОБА_1., який на автомобілі обгоняв його із швидкістю 70-80 кілометрів на годину, не дотримався правил обгону, “зачепився” за його автомобіль.

Суд, вислухав пояснення сторін, третьої особи, свідків, перевіривши матеріали цивільної справи та адміністративної справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні сторони не заперечували, що третя особа по справі - ОСОБА_2., 21 січня 2004 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, знаходячись в трудових правовідносинах з відповідачем - приватним підприємством «Мономакс», керуючи належним цьому підприемству автомобілем ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, рухаючи по автодорозі місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, виконував свої трудові обов`язки.

Судом встановлено, що під час керування автомобілем, ОСОБА_2., починаючи об`їзд перешкоди, не переконався в безпеці маневру, здійснив зіткнення лівим боком автомобіля з автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1. При цьому, ОСОБА_2 було порушено вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінета Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Постановою судді Лозівського міського суду Харківської області від 10 лютого 2004 року, за скоєне правопорушення, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 17 гривень. 12 лютого 2004 року зазначену суму штрафу було сплачено в добровольному порядку в банківській установі.

Викладене підтверджується наступними перевіреними в судовому засіданні доказами.

Позивач ОСОБА_1. пояснив про те, що вдень 21 січня 2004 року, коли він, керуючи автомобілем “Фольксваген”, державний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області та виконував маневр обгону автомобіля, водій автомобіля ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, порушивши Правила дорожнього руху, раптом змінив напрямок руху та допустив зіткнення з його автомобілем, внаслідок чого його автомобіль було пошкоджено і йому спричинено матеріальну та моральну шкоду.

 Викладене підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5, підтверджується матеріалами адміністративної справи № 3-606\2004, а саме: протоколом ДН № 140751 від 21.01.2004 року про порушення правил норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.01.2004 року та схемою до нього, протоколами осмотра та перевірки технічного стану транспорту від 21.01.2004 року, письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1., постановою судді Лозівського міського суду Харківської області від 10 лютого 2004 року та квітанцією про уплату призначеного судом стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 5965 від 23 лютого 2005 року, дії водія автомобіля ГАЗ 3307 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням події данної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з висновком експертизи № 19\2004 від 22 травня 2004 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля VW-TRANSPORTER держномер 121-70 ХА, в результаті його пошкодження при ДТП, станом на дату оцінки, складає 3899,69 грн.

Разом з тим, судом було перевірено доводи третьої особи ОСОБА_2 про те, що керуючи автомобілем та рухаючись по автодорозі, він, об`їжав ямку на дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача.

В зв`язку з цим, суд приходить до наступного висновку.

Наявність пошкоджень на зазначеній частині автодороги не оспорювалась позивачем, підтверджується схемой до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.01.2004 року. Але, допитані в судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» Бондаренко Ю.М. та свідок ОСОБА_5 вказали, що ці пошкодження автодороги були незначними та не створювали небезпеки дорожньому руху. Сам ОСОБА_2., будучи опитаний працівником ДАІ, пояснював, що, змінюючи напрямок руху автомобіля, «в дзеркало не дивився».

Доводи ОСОБА_2 також спростовуються постановою судді Лозівського міського суду Харківської області від 10 лютого 2004 року, відповідно до якої, за скоєне правопорушення, а саме - за порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неправомірними діями ОСОБА_2 було завдано матерільну та моральну шкоду ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи викладене, суд знаходить, що приватне підприємство «Мономакс» зобов`язане, в силу закону, нести матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену його працівником - ОСОБА_2 при виконанні ним своїх трудових обов`язків внаслідок грубого порушення Правил дорожнього руху. Тому, завдану позивачу матеріальну та моральну шкоду суд стягує з відповідача-приватного підприємства «Мономакс».

При вирішенні питання про розмір завданої позивачу матеріальної шкоди, суд виходить із необхідності відшкодування витрат на усунення негативних наслідків дій заподіювача шкоди.

В судовому засіданні позивачем було доведено, що збиток, завданий йому, складає 3899 гривен 69 копійок. Тому, завдану позивачеві матеріальну шкоду суд визначає в зазначеному розмірі.

Розмір моральної шкоди суд визначає в залежності від характеру та об`єму страждань позивача, їх тривалості, можливості поновлення.

Виходячи з розумності та справедливості відшкодування моральної шкоди, суд вважає доцільним визначити розмір завданої моральної шкоди позивачу в сумі 1000 гривен.

В задоволенні позовних вимог до власника автодороги місто Тернівка - селище Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області - ВАТ «Павлоградвугілля», суд відмовляє.

Суд також стягує з відповідача - приватного підприємства «Мономакс» витрати по справі в розмірі 362 гривні 44 копійки.

Судовий збір на користь держави, в розмірі 51 гривни, суд стягує з відповідача-Приватного підприємства “Мономакс”, позивача від сплати судового збору звільнено у встановленому законом порядку.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 30 гривен, суд стягує з відповідача - Приватного підприємства “Мономакс”, позивача від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи звільняє.

Керуючист ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1172 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Мономакс»(Харківська область, місто Лозова, вулиця Свободи, 49, розрахунковий рахунок 26007000964 в АППБ “Аваль”) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, завдану матеріальну шкоду в розмірі 3899 гривен 69 копійок, витрати по справі в розмірі 362 гривні 44 копійки, а також моральну шкоду в розмірі 1000 гривен, а всього на загальну суму 5262 гривни 13 копійок (п`ять тисяч двісті шістдесят дві гривни 13 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Мономакс” судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривни, позивач від сплати судового збору звільнений у встановленому законом порядку.

Стягнути з Приватного підприємства “Мономакс” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривен ( одержувач коштів - УДК у м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок 31211259700015) , позивача від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 15 квітня 2008 року через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя : А.Ю.Полєхін.