Ухвала суду № 15955073, 24.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11638/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Бєлової Л.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Транспортно-промислова компанія»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 23.02.2009 р. №34/23-811/31273177 (далі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив:

- вимоги п.п. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті бюджет за періоди: вересень 2006 р. на суму 50541,67 грн. та жовтень 2006 р. на суму 59499,23 грн., всього на загальну суму 110040,90 грн.

В звязку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302380/0 від 04.03.2009 р. форми «Р»в сумі 165061,35 грн., з яких: 110040,90 грн. основний платіж, 55020,45 грн. штрафні санкції;

- вимоги п.п. 4.2.1 п.п 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889- IV із змінами та доповненнями під час проведення розрахунків з фізичними особами підприємцями в частині неутримання податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого позивачу було нараховане податкове зобовязання з цього податку за 2006-2008 роки в сумі 2608,47 грн., в тому числі за травень 2006 р. 195,00 грн., червень 2006 р. 353,55 грн., грудень 2007 р. 1459,92 грн., лютий 2008 р. 300,00 грн., квітень 2008 р. 300,00 грн.

В звязку з чим податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 04.03.2009 р. № 0000291750/0 форми «Р»на суму 2385,00 грн., з яких: 795,00 грн. основний платіж, 1590,00 грн. штрафні санкції;

- вимоги п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 зі змінами та доповненнями в частині несвоєчасного подання за І квартал 2008 р. до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції та неподання цього розрахунку за 8 місяців 2008 р. до ДПІ у Подільському районі м. Києва.

В звязку з чим податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 04.03.2009 р. № 0000034380/0 форми «Р»на суму 170,00 грн. - штрафні санкції;

- вимоги ст. 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України»від 01.06.2000 р. № 1710-ІІІ із змінами та доповненнями в частині неподання розрахунку за використання радіочастотного ресурсу України за лютий, травень 2008 року та несплата за використання радіочастотного ресурсу України на суму 10,00 грн., в тому числі за лютий 2008 р. 5,0 грн. та за травень 2008 р. -5,0 грн., та несвоєчасне подання розрахунків збору за жовтень листопад 2006 р. та за липень 2008 р.

В звязку з чим податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 04.03.2009 р. № 0000332380/0 форми «Р»на суму 1200,00 грн., з яких: 10,00 грн. основний платіж, 1190,00 грн. штрафні санкції.

За результатами розгляду скарг ТОВ «Транспортно-промислова компанія»податковими органами ДПІ у подільському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України, спірні податкові повідомлення рішення були залишені без змін, скарги позивача без задоволення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главпостач» були здійснені господарські операції з приводу придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме придбання ТОВ «Транспортно-промислова компанія»комплексної системи контролю експлуатації в кількості 2 шт., станка для розпилювання блоків на плити марки КРС та станка каменеобробного плоско-шліфувального мостового СМР-013Б.

На виконання даної господарської операції сторонами були оформлені наступними документами:

видаткова накладна № 09/29-01 від 29.09.2006 р. на суму 252708,34 грн., ПДВ 50541,67 грн.;

видаткова накладна № 10/27-03 від 27.10.2006 р. на суму 297496,16 грн., ПДВ 59499,23 грн.;

податкова накладна № 92901 від 29.09.2006 р. на суму 252708,34 грн., ПДВ 50541,67 грн.;

податкова накладна № 102703 від 27.10.2006 р. на суму 297496,16 грн., ПДВ 59499,23 грн.

Зазначені вище податкові накладні були внесені Товариством до реєстрів придбання товарів (робіт, послуг) за вересень 2006 р. та жовтень 2006 р. сума податку на додану вартість в розмірі 110040,90 грн. була включена до складу податкового кредиту вересня (50541,67 грн.) та жовтня (59499,23 грн.) 2006 року до податкових декларацій. Між сторонами був здійснений розрахунок грошовими коштами, що підтверджується банківськими виписками.

Однак, як встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006 р. по справі № 2-2543/о було визнано недійсними установчі документи ТОВ «Главпостач»(код ЄДРПОУ 33948353), а саме: статут ТОВ «Главпостач»зареєстрований Державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації за №10741020000013939 від 26.12.2005 р.; державну реєстрацію ТОВ «Главпостач»(код ЄДРПОУ 33948353), свідоцтво про державну реєстрацію; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Главпостач»(код ЄДРПОУ 33948353) №39110532 від 28.02.2006 р. з моменту його внесення до державного реєстру. Вказане рішення на момент проведення перевірки податковим органом оскаржене не було та набрало законної сили.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, було виключено ТОВ «Главпостач»(код ЄДРПОУ 33948353) з Реєстру платників ПДВ з 28.02.2006 р. (копія в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між контрагентами відбувалися в період вересень жовтень 2006 р. і на момент вчинення господарських операцій, контрагента позивача ТОВ «Главпостач»(код ЄДРПОУ 33948353) не існувало, як платника податку на додану вартість.

У відповідності до п.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Але в цьому Порядку абзаці 1 п.5 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, ніж: вказаною у п.2 даного Порядку. Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України № 168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у наступних випадках: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

За зазначених обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що позивач занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за: вересень 2006 р. на суму 50541,67 грн. та жовтень 2006 р. на суму 59499,23 грн., всього на загальну суму 110040,90 грн. та відповідно відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.08.2009 р. № 0000312380/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 165061,35 грн., в т.ч. сума основного платежу 110040,90 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій 55020,45 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181 - III (із змінами та доповненнями), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З обставин встановлених судом першої інстанції вбачається, що ТОВ «Транспортно-промислова компанія»були перераховані грошові кошти громадянам, які не є працівниками позивача, а саме: платіжними дорученнями від 01.02.2008 р. № 96, від 13.02.2008 р. № 147 та від 15.04.2008 р. № 82 Товариством було перераховано грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_3 Окрім того, платіжним дорученням від 30.05.2006 р. № 795 кошти були перераховані на рахунок іншого контрагента позивача за господарською операцією ОСОБА_4 в сумі 1500,00 грн. Податок з доходів фізичних осіб позивачем не сплачений.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно з п.п. 8.1.1 та п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 цього Закону, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Судова колегія вважає що суд першої інстанції правильно встановив, що позивач виступав податковим агентом відносно СПД фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому зобовязаний був здійснити нарахування податку з доходів фізичних осіб та донарахування позивачу податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб відповідає вимогам чинного законодавства України.

Статтею 57 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», встановлено, що користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують щомісячний збір за користування наданим радіочастотним ресурсом, який вноситься в терміни, визначені відповідними законодавчими актами.

Користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації. Форма податкової декларації визначається центральним податковим органом.

Позивач не подавав розрахунок за використання радіочастотного ресурсу України за лютий, травень 2008 року та не сплатив за використання радіочастотного ресурсу України на загальну суму 10,00 грн., в тому числі за лютий 2008 р. 5,0 грн. та за травень 2008 р. -5,0 грн., а також, несвоєчасно подавав розрахунки з цього збору за жовтень листопад 2006 р. та за липень 2008 року. Доказів ,що спростовують наведені обставини стороною не надано.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00 р. № 2181 - III (із змінами та доповненнями), контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків, у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Судова колегія, не знаходить підстав щодо визнання незаконним дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податкового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, допущені Товариством у сфері користування радіочастотними ресурсами України.

Відповідно до п. 9 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 зі змінами та доповненнями, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Позивач в порушення п. 9 цього Порядку несвоєчасно подав розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2008 року. Строк подання такого розрахунку до 10.11.2008 р., Товариством вказаний розрахунок був поданий до ДПІ у Подільському районі м. Києва 13.11.2008 р. Підстав вважати, що зазначені з цих обставин штрафні санкції визначені не правильно судова колегія не вбачає.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а вимоги апелянта - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2011 року.