Постанова № 15954807, 12.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-7171/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Федорової Г.Г., Аліменко В.О.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудінвест" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2010 року Білоцерківська об'єднана державної податкова інспекція в Київській області звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд»та товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудінвест»про стягнення з TOB «Нафтогазбудінвест»на користь TOB «Інкомбуд»коштів у розмірі 3925600,00 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемними правочинами та стягнення з TOB «Інкомбуд» коштів у розмірі 3925 600,00 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемними правочинами.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на нікчемність вказаного правочинну, мотивуючи це тим, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. У ч. 1 ст. 208 ГК України зазначено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дану постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначивши, що вказаною Постановою Київського окружного адміністративного суду, а саме: в абзаці 5, 6 сторінки 7 суд підтверджує висновки Білоцерківської ОДПІ стосовно того, що договори за № 27/04-07 від 27.04.2009р. про надання маркетингових послуг, за № 23/1 від 23.04.2009р. при надання рекламних послуг та договору підряду № 24/04-01 від 24.04.2009р., укладених між TOB "Інкомбуд" та TOB "Нафтогазбудінвест", є фіктивними операціям, які відображені в бухгалтерському обліку TOB "Інкомбуд" з конкретною мстою, що суперечать інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства.

Судом першої інстанції під час розгляду даної справи встановлено відсутність дійсного економічного змісту в договорах, укладених відповідачами, враховуючи те, що внаслідок укладення договорів ГОВ "Інкомбуд" отримав очевидну податкову вигоду у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає, що договір про надання рекламних послуг № 23/1 кіл 23.04.2009р. на загальну суму 350 000,00 грн., в тому числі ПДВ 58333,33 грн., договір про надання маркетингових послуг від 27.04.2009р. № 27/04-07 на загальну суму 500000,00 гри., в тому числі ПДВ 83 333,33 грн.: договір підряду від 24.04.2009р. № 24/04-01 на загальну суму 3 075600,00 грн., в тому числі ПДВ 512600,00 грн., є нікчемними, оскільки суперечать інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Білоцерківської ОДПІ з 01.02.2010 року по 18.02.2010 року, на підставі направлень № 28 від 01.02.2010 року, № 50 від 13.02.2010 року, № 56 від 16.02.2010 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок проведено планову виїзну перевірку TOB «Інкомбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства TOB «Інкомбуд»від 23.02.2010 року № 523/23-2/32059081/34.

В ході проведення вищезазначеної перевірки встановлено та відображено у акті, що TOB «Інкомбуд»мало господарські взаємовідносини з TOB «Нафтогазбудінвест».

Так, TOB «Інкомбуд»у травні 2009 року було придбано послуги у TOB «Нафтогазбудінвест», відповідно до: договору про надання рекламних послуг № 23/1 від 23.04.2009 року та акту передачі-прийому виконаних робіт від 29.05.2009 року на загальну суму 350000,00 грн., в тому числі ПДВ 58333,33 грн., без ПДВ 291666,66 грн.; договору № 27/04-07 про надання маркетингових послуг від 27.04.2009 року та акту прийому-передачі виконаних робіт від 29.05-2009 року на загальну суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ 83333,33 грн., без ПДВ 416666,67 грн.; договору підряду № 24/04-01 від 24.04.2009 року та акту прийому-передачі виконаних робіт від 29.05.2009 року на загальну суму 3075600.00 гри., в тому числі ПДВ 512600,00 грн., без ПДВ 2563000,00 грн.

Вартість даних послуг включено до складу витрат, пов'язаних з придбанням товарів, робіт (послуг) за II квартал 2009 року (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток за II квартал 2009 року).

Згідно з базою даних платників податків ДПА України TOB «Нафтогазбудінвест»знято з обліку ДТП у м. Житомирі (справа № 7/126Б від 07.08.2008 року). Підприємством подано до ДПІ у м. Житомирі останню декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2007 року з такими показниками: валовий дохід 23451886,00 грн., валові витрати 23450459 грн.. нарахована сума податку 276 грн. Остання декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у м. Житомирі за серпень 2007 року, з показниками: податкові зобов'язання 4003.00 грн. (сума ПДВ), податковий кредит 3983,00 грн. (сума ПДВ). Останній податковий розрахунок комунального податку подано до ДПІ у м. Житомирі за III квартал 2007 року - загальна чисельність за III квартал 2007 року складає 8 осіб.

Працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ при відпрацюванні TOB «Інкомбуд»було встановлено, що згідно відомостей бази автоматизованого співставлення податкового кредиту і податкових зобов'язань у розрізі контрагентів TOB «Інкомбуд»було виявлено суттєві розбіжності у декларуванні податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарської діяльності в травні 2009 року з TOB «Нафтогазбудінвест».

При подальшому відпрацюванні працівниками ГВПМ Білоцерківської ОДПІ було надіслано запит до ГВПМ ДПІ у м. Житомирі № 3271/7/26-31 від 03.11.2009 року щодо , отримання копій документів, які підтверджують факт здійснення взаєморозрахунків TOB «Інкомбуд»з TOB «Нафтогазбудінвест». У відповіді, отриманої від ГВПМ ДПІ у м. Житомирі № 8469/7/26-3 від 11.11.2009 року повідомлено, що опитати засновника, директора та головного бухгалтера TOB «Нафтогазбудінвест»- ОСОБА_2 з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Інкомбуд»та витребувати у нього документи, що підтверджують вищевказані взаємовідносини не є можливим, так як відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 212 КК України, а апеляційним судом Хмельницької області винесено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_2 та застосовано покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Щодо фінансово-господарської діяльності TOB «Нафтогазбудінвест», ОСОБА_2 09.11.2009 року до ГВПМ ДПІ у м. Житомирі надано пояснення, в якому зазначено, що TOB «Нафтогазбудінвест»з 2008 року фінансово-господарською діяльністю не займається.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги податкового органу про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, задоволенню не підлягають, оскільки пропущений строк застосування адміністративно-господарської санкції, виходячи з наведеного.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ ( в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено вірним висновок Білоцерківської ОДПІ стосовно того, що договори за № 27/04-07 від 27.04.2009 року про надання маркетингових послуг, за № 23/1 від 23.04.2009 року про надання рекламних послуг та договору підряду № 24/04-01 від 24.04.2009 року, укладених між TOB «Інкомбуд»та TOB «Нафтогазбудінвест», є фіктивними операціями, які відображені в бухгалтерському обліку TOB «Інкомбуд»з конкретною метою, що суперечить інтересам держави, а саме: здійснювати підприємницьку діяльність в порушення чинного законодавства.

Також, зважаючи на всі факти і обставини, встановлені судом першої інстанції під час розгляду даної справи у їх сукупності і взаємозв'язку, за відсутності дійсного економічного змісту в договорах, укладених відповідачами, враховуючи те, що внаслідок укладення договорів TOB «Інкомбуд»отримав очевидну податкову вигоду у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про надання рекламних послуг № 23/1 від 23.04.2009 року на загальну суму 350000.00 грн., в тому числі ПДВ 58333,33 грн.,; договір про надання маркетингових послуг від 27.04.2009 року № 27/04-07 на загальну суму 500000.00 грн., в тому числі ПДВ 83333,33 грн.; договір підряду від 24.04.2009 року № 24/04-01 на загальну суму 3075600.00 грн., в тому числі ПДВ 512600,00 грн., є нікчемними, оскільки суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, яка визначає, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має встановлюватися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судова колегія зазначає, що укладений договір між відповідачами призвів до порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України.

При укладанні вказаного договору, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправність і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнули настання протиправних наслідків, що потягнуло б за собою збитки у великих розмірах для державного бюджету.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 червня 2007 року положення статей 207 и 208 Господарського Кодексу України слід застосовувати з врахуванням того що договір, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При укладені зазначеного договору відповідачі не могли не усвідомлювати її протиправність і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків, що потягнуло б за собою збитки в великих розмірах для державного бюджету.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Згідно ст. 261 Цивільнго кодексу України, перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

У свою чергу, ч. 4 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Колігія суддів зазначає, що Цивільний кодекс України є базовим нормативно - правовим актом у галузі цивільних та господарських правовідносин, на основі якого прийнято в тому числі і Господарський кодекс України.

Згідно вимог ч. 1 сі. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" кошти в сумі 3925600, 00грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином та стягнути на користь державного бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" кошти в сумі 3925600, 00грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд порушив норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія судів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" кошти в сумі 3925600, 00грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Стягнути на користь державного бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомбуд" кошти в сумі 3925600, 00грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним правочином.

Повний текст виготовлено 17 травня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: