Ухвала суду № 15954710, 17.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10300/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСобківа Я.М.;

суддів:Сорочка Є.О., Усенка В.Г.;

при секретарі:Ковальчук Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПромАгроТранзит» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПромАгроТранзит»до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва та Головного управління державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2005 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ДПІ у Печерському районі міста Києва на користь позивача суму основного боргу в розмірі 410146, 00 грн., нанесену матеріальну шкоду в розмірі 68846,26 грн. та нанесену моральну шкоду в розмірі 14500,00 грн.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Постановою Господарського суду м. Києва від 18 червня 2007 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2007 року рішення першої інстанції суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2009 постанову Господарського суду м. Києва від 18.04.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 було скасовано, справу в частині позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №311 від 15.12.2005 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, у частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Печерському районі міста надати Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновок із зазначенням суми 410146,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету провадження закрито.

15 березня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги. Просив визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва №311 від 15.12.2005; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача TOB «ПромАгроТранзит»бюджетну заборгованість в розмірі 410 146, 00 грн., що виникла в результаті бездіяльності ДПІ у Печерському районі міста Києва, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача TOB «ПромАгроТранзит»суму матеріальної шкоди в розмірі 214 153, 32 грн., що виникла в результаті бездіяльності ДПІ у Печерському районі міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 09 липня 2010 року адміністративний позов ТОВ ПромАгроТранзит»задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №311 від 15.12.2005 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, ТОВ «ПромАгроТранзит»та ДПІ у Печерському районі м. Києва подані апеляційні скарги.

ТОВ «ПромАгроТранзит»просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва в частинах, де в задоволенні вимог позивача відмовлено та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з бюджету основної суми боргу 224 430,00 грн. (двісті двадцять чотири тисячі чотириста тридцять грн. 00 коп.) на користь TOB «ПромАгроТранзит», що виникла в результаті бездіяльності ДПІ у Печерському районі м. Києва; стягнути з бюджету суми матеріальної шкоди у вигляді процентів за невідшкодування суми податку на додану вартість у визначений законом термін (до 20.08.2001 р.) в сумі 156 755,00 грн.(сто п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) на користь TOB «ПромАгроТранзит», що виникла в результаті бездіяльності ДПІ у Печерському районі м. Києва.

ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення, апеляційні скарги та перевіривши доводи апеляцій наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2005р. ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка правильності обчислення та достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальності «ПромАгроТранзит». В результаті проведеної перевірки працівниками відповідача було складено акт №221/23-11/30859262.

15 грудня 2005 року на підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 311, яким у звязку з порушенням позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», було зменшено суму, заявленого бюджетного відшкодування на 793954,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва в ході проведення перевірки, яка проходила 14.12.2005 року та складання акту було допущено грубі порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзної планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо не підтвердження податкового боргу позивачем спростовуються наступним.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та вкладання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники додатку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З вищезазначених норм Закону вбачається, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, виписані позивачу СГНВП ЗАТ «Україна», ПП НВП «Будтехмонтаж», ТOB «Південьбудмонтаж», ПП «Фрегата-Супер», ДЗАТ «Охорона - Комплекс», TOB «АПФ Славія», TOB з II «Агрокомплекс»та ін., у період з березня 2001 року по липень 2002 року отримувало від вказаних суб'єктів господарювання товари, роботи та послуги. Також цей факт підтверджується належним чином оформленими договорами, актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), залучених до матеріалів справи. З платіжних доручень з відмітками банку про їх виконання, також з виписок з банківського рахунку позивача, копії яких залучені до матеріалів справи, видно, що позивач товари, роботи та послуги, отримані від зазначених контрагентів, оплатив повністю, в тому числі сплативши в ціні товару податок на додану вартість, заявлений до відшкодування.

Вищезазначені накладні оформленні згідно вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з березня 2001 року по липень 2002 року на підставі виписаних СГНВП ЗАТ «Україна», ПП НВП «Будтехмонтаж», TOB «Південьбудмонтаж», ПП «Фрегата-Супер», ДЗАТ «Охорона - Комплекс», TOB «АПФ «Славія», TOB з II «Агрокомплекс»та ін. податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва про не підтвердження податковими накладними та іншими розрахунковими документами сум, віднесених позивачем до складу податкового кредиту за березень 2001 - липень 2002 року, у розмірі 793954,00 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинами справи, а тому, винесене на його підставі, спірне податкове повідомлення-рішення №311 від 15.12.2005, яким TOB «ПромАгроТранзит»зменшено суму бюджетного відшкодування на 793 954, 00 грн. - безпідставним та протиправним.

Щодо виплати сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування позивачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.7.4-7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680, (далі Порядок відшкодування податку на додану вартість) підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; висновки подаються не пізніше, ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновків про те, що у позивача виникло право отримання бюджетного відшкодування щодо податкових декларацій за період з березня 2001 року по липень 2002 року з моменту закінчення строку, встановленого Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону України від 04.03.98 р. № 169/98-ВР, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено здійснення відшкодування протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, для захисту порушеного права позивач мав скористатися законодавчо встановленим засобом захисту.

Як визначено пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заява повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на відшкодування.

Суд вважає, що вищезазначеною правовою нормою обумовлено також строк подання позовної заяви для відшкодування сум податку на додану вартість.

Оскільки нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачено можливості поновлення строку подання заяви про бюджетне відшкодування, суд доходить висновків про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ПромАгроТранзит»бюджетної заборгованості в розмірі 410146, 00 грн.

За таких умов, відсутні належні правові підстави і для задоволення позовної вимоги стягнення на підставі пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з Державного Бюджету України на користь позивача матеріальної шкоди у вигляді процентів на суму бюджетної заборгованості в розмірі 214 153, 32 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з наведеним вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов вірного висновку, задовольнивши позов частково.

З огляду на таке, наведені в апеляційних скаргах доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 2, 5, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПромАгроТранзит»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддяЯ.М. Собків

Судді:Є.О. Сорочко

В.Г. Усенко

(Повний текст Ухвалу виготовлено 23 травня 2011 року.)