Рішення № 15952586, 08.02.2011, Апеляційний суд міста Києва

справа № 22-ц/2690/636/2011 головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко В.В.

доповідач: Головачов Я.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Шебуєвої В.А., Матєєвої О.А.

при секретарі: Оревіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», треті особи: ОСОБА_2, Київська обласна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 липня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» (далі – ДП «Центр Державного земельного кадастру»), треті особи: ОСОБА_2, Київська обласна філія ДП «Центр Державного земельного кадастру», про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 17 листопада 2006 року він працював на посаді начальника Сквирського районного відділу ДП «Центр Державного земельного кадастру». Наказом голови ліквідаційної комісії КРФ ЦДЗК від 22 квітня 2009 року його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату працівників.

Позивач вважав, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки у порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України йому не були запропоновані всі вільні посади на цьому підприємстві; звільнення проведено без попередження адміністрацією підприємства за 15 днів Сквирської міської ради, депутатом якої він є.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив скасувати наказ про звільнення, поновити його на посаді начальника Сквирського районного відділу Київської обласної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» та стягнути з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 23 липня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вказує на те, що судом неповно з’ясовані обставини справи; порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд помилково дійшов висновку про те, що при вивільненні позивача мала місце повна ліквідація підприємства та не звернув уваги на те, що його звільнено у зв’язку зі скороченням штату працівників; у порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України йому не були запропоновані всі вільні посади на цьому підприємстві.

Представник апелянта в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представники Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», Київської обласної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» заперечували проти апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при вивільненні позивача мала місце повна ліквідація підприємства з вивільненням всіх працівників цього підприємства і відповідачем не було допущено будь-яких порушень законодавства про працю при вивільненні позивача.

Проте, погодитись з таким висновком неможливо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суд мав з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або ж власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді начальника Сквирського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Відповідно до п. 1.2 Положення про Київську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» філія є відокремленим структурним підрозділом державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

У зв’язку із збитковістю діяльності Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та неможливістю діючої структури філії забезпечити умови для виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.11.2008 року «Про виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель» 16 січня 2009 року виконуючим обов’язки генерального директора Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» було видано наказ «Про закриття (ліквідацію) Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

27 січня 2009 року ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення.

23 січня 2009 року Київську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» ліквідовано, а з 20 лютого 2009 року створено Структурний відокремлений підрозділ «Київський обласний реєстраційний центр» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (а. с. 42, 43 – 50).

Наказом голови ліквідаційної комісії Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 22 квітня 2009 року за № 210-к ОСОБА_1 було звільнено з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штату працівників ( а. с. 38, 39).

Ліквідація відокремленого структурного підрозділу не є ліквідацією юридичної особи, а свідчить про те, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, що давало підстави для проведення звільнення позивача у зв’язку із скороченням штату працівників.

Таким чином, розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням позивача саме за скороченням штату працівників, а не у зв’язку з ліквідацією підприємства, суд першої інстанції мав з’ясувати, чи додержано відповідачем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази про те, що позивач відмовився від переведення на іншу роботу або ж власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві та чи попереджалася Сквирська міська рада, депутатом якої є позивач про його звільнення.

Доказів того, що відповідач виконав встановлений ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України обов’язок та запропонував ОСОБА_1 іншу роботу, яку він міг би обійняти в структурі Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», не подано.

Враховуючи ці обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому воно не може бути визнане законним.

За таких обставин постановлене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Наказ № 210-к від 22 квітня 2009 року в частині звільнення ОСОБА_1, начальника Сквирського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» необхідно визнати незаконним, а позивача поновити з 22 квітня 2009 року на посаді начальника Сквирського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновленні на роботі, орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати, у випадку вимушеного прогулу, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Отже, враховуючи, що середньоденний заробіток позивача складає 76 грн. 98 коп. (а. с. 37), а також беручи до уваги, що кількість днів вимушеного прогулу позивача складає 450 робочих днів (з 23 квітня 2009 по 08 лютого 2011 року), позивачу належить до виплати 34641 грн., виходячи з такого розрахунку: 76 грн. 98 коп. х 450 днів = 34641 грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» підлягають стягненню судовий збір в розмірі 354 грн. 91 коп. на користь держави та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Апеляційному суду м. Києва.

Що ж стосується вимоги ОСОБА_1 про поновленні його посаді начальника Сквирського районного відділу Київської обласної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», то підстави для її задоволення відсутні.

У даному випадку позивач не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному відокремленому структурному підрозділі, яким на сьогоднішній день є Київська обласна філія Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», оскільки він не був переведений туди в установленому порядку.

Тому в цій частині позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 23 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати наказ № 210-к від 22 квітня 2009 року в частині звільнення ОСОБА_1, начальника Сквирського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» незаконним.

Поновити ОСОБА_1 з 22 квітня 2009 року на посаді начальника Сквирського районного відділу Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Стягнути з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 23 квітня 2009 року по 08 лютого 2011 року включно в розмірі 34641 грн., який визначений без необхідності утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів, що підлягають справлянню в цій частині Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру» при виконанні рішення суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» судовий збір в розмірі 354 грн. 91 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. Апеляційному суду м. Києва (Код ЄДРПОУ: 24262621, розрахунковий рахунок 31219263700001, Банк: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО банку: 820019).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

головуючий: судді: