Ухвала суду № 15951384, 13.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р.Справа № 2а-13746/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Кириченко Н.В.

представника відповідача Долошко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від03.02.2011р. по справі№2а-13746/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Будагроспектр"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство “Будагроспектр”(далі за текстом - позивач, ПП “Будагроспектр”) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 27.05.2010р. № 0000701540/0, від 25.06.2010р. № 0000701540/1, від 02.08.2010р. № 0000701540/2 та від 14.10.2010р. №0000701540/3, якими визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 42454,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від03.02.2011р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2010р. №0000701540/0, від 25.06.2010р. №0000701540/1, від 02.08.2010р. №0000701540/2, від 14.10.2010р. №0000701540/3.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Відповідач зазначає, що ПП “Будагроспектр” до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2008р. не має права включати суми податку на додану вартість по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю “Релан”, оскільки такі операції не підтверджено податковими накладними та іншими документами фінансово-господарської звітності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” проведено документальну невиїзну перевірку ПП “Будагроспектр” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “Релан” за період з 01.06.2008р. по 30.06.2008р. Про необхідність надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ “Релан” ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова направила на адресу позивача лист від 12.04.2010р. за №6986/10/15-414, який отримано ПП “Будагроспектр” 14.04.2010р. Листом №15 від 05.05.2010р. ПП “Будагроспектр” повідомив відповідача про вилучення документів по взаємовідносинам з ТОВ “Релан” УБОЗ ДУ МВСУ України в Харківській області та Управлінням СУБУ у Харківській області та надало копії протоколів вилучення від 21.10.2009р. та 06.02.2009р. відповідно.

При проведенні перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова використано декларацію з податку на додану вартість позивача за червень 2008 р., а також наявні документи та відомості щодо діяльності ТОВ “Релан”. Результати перевірки позивача оформлені актом від 17.05.2010р. за № 1573/15-409/24338689. На підставі висновків акту перевірки від 17.05.2010р. за № 1573/15-409/24338689 відповідачем 27.05.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000701540/0, яким ПП “Будагроспектр” визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 42454,50 грн., з яких 28303,00 грн. основний платіж, 14151,50 грн. штрафна (фінансова) санкція відповідно до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податкове повідомлення-рішення від 27.05.2010р. № 0000701540/0 було оскаржене позивачем за процедурою оскарження рішень контролюючих органів, передбаченою ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ДПА у Харківській області та ДПА України. За результатами такого оскарження скарги ПП “Будагроспектр” залишені без задоволення, а на адресу позивача відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, направлено податкові повідомлення від 25.06.2010р. № 0000701540/1, від 02.08.2010р. № 0000701540/2 та від 14.10.2010р. № 0000701540/3 на ту ж суму.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з правомірності віднесення відповідачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2008р. сум сплаченого податку на додану вартість за договорами, укладеними з ТОВ “Релан”.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

З матеріалів судової справи вбачається, що позивачем з ТОВ “Релан” укладено договори від 13.03.3008р. № 4/СП-2008/РМР, від 14.03.2008р. № 5/СП-2008/РМР та від 17.05.2008р. №6/СП-2008/РМР, за якими ТОВ “Релан” зобовязався виконати ремонтно-будівельні роботи: ремонт східців вартістю 54183,60 грн., капітальний ремонт крівлі будівлі вартістю 55400,00 грн. та ремонт кімнати і санвузлів вартістю 60236,00 грн., а ПП “Будагроспектр” оплатити виконані роботи.

На виконання зазначених договорів сторонами підписано узгодження договірної ціни, довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою № КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, локальні кошториси. ТОВ “Релан” на адресу позивача видано податкові накладні від 27.06.2008р. № 270608020, № 27060819 та № 27060818. Оплата за договорами здійснювалась шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Крім того, до позивачем до матеріалів справи долучено наступні копії: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ “Релан” серії А01 № 507737 від 02.03.2007р. видане державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської Ради, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Релан” № 100031831 від 29.03.2007р., видане ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.08.2007р. та здійснення ТОВ “Релан” будівельної діяльності строком дії з 03.08.2007р. по 03.08.2012р. із затвердженим переліком робіт.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобовязання по зазначеним договорам, що підтверджено належними первинними документами.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає на неврахування судом того, що позивач неправомірно відносив суми податку на додану вартість за зазначеними вище договорами до складу податкового кредиту, оскільки ТОВ “Релан” не декларував сум податкових зобовязань по взаємовідносинам з ПП “Будагроспектр”.

Колегія суддів відхиляє таки доводи відповідача з наступних підстав.

Пункт 1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерел його формування для подальшого використання та не передбачає, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Відповідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи, а саме з актів перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні робіт, виконаних ТОВ “Релан”, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" видав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені ним суми податку.

Таким чином, дотримуючись положень пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, позивач, маючи від ТОВ “Релан” оформлені податкові накладні, правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними у відповідні звітні періоди.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій:

- або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата ТОВ «Релан»до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства - позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару (роботи, послуги).

Отже, сама по собі несплата податку ТОВ «Релан» при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про непричетність ОСОБА_4 до реєстрації та здійснення діяльності від імені ТОВ “Релан”, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені доводи відповідача ґрунтуються на письмових поясненнях громадянина ОСОБА_4 наданих на імя начальника ГУПМ СДПІ ВПП в м. Луганськ про його непричетність до діяльності ТОВ “Релан”. Проте, зазначені відомості щодо непричетності ОСОБА_4 до діяльності ТОВ “Релан” спростовуються наявною в матеріалах справи нотаріально засвідченою заявою громадянина ОСОБА_4 від 21.08.2009р., в якій останній підтверджує наявність трудових відносин з ТОВ “Релан”, та перебування на посаді директора з 08.09.2008р. по 28.03.2009р. Крім того, господарські відносини ПП “Будагроспектр”з ТОВ “Релан” відповідно до матеріалів справи мали місце до 08.09.2008р., тобто до призначення ОСОБА_4 директором ТОВ “Релан”.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень від 27.05.2010р. №0000701540/0, від 25.06.2010р. №0000701540/1, від 02.08.2010р. №0000701540/2, від 14.10.2010р. №0000701540/3.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від03.02.2011р. по справі№2а-13746/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2011 р.