Постанова № 15950913, 23.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 р.Справа № 22-а-2903/08 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Головуючий І інстанції суддя Семенчук Н.О. Категорія № 8.2.6

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представників позивача Оджиковського В.О. та Горбенка А.І., а також представника відповідача Снігір Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 15 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2007 року ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та Державної податкової адміністрації України про скасування:

- податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2006 року № 00000340/0 та № 00000440/0, від 29 січня 2007 року № 00000340/1 та № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та № 00000440/2, від 22 травня 2007 року № 00000340/3 та № 00000440/3;

- рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 11 травня 2007 року № 4616/6/25-0115;

- першої податкової вимоги від 04 червня 2007 року № 1/38.

Із врахуванням уточнень позовних вимог ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»просило скасувати зазначені вище податкові повідомлення-рішення та першу податкову вимогу, а також виключити з числа відповідачів Державну податкову адміністрацію України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що відповідачем проведено виїзну перевірку ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої працівниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві складено акт за № 40/40-040-23624594 від 10 листопада 2006 року, в якому необґрунтовано зазначено про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. п. 5.2.8 п. 5.2, п. п. 5.3.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 00000340/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2316915 грн. за основним платежем та 1899214 грн. 60 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 00000440/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5959 грн. за основним платежем та 2979 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. За результатами розгляду скарг позивача відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2007 року № 00000340/1 та № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та № 00000440/2, від 22 травня 2007 року № 00000340/3 та № 00000440/3, якими залишено без змін розміри податкових зобовязань та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20 листопада 2006 року № 00000340/0 та 00000440/0. Також відповідачем, на думку позивача, безпідставно надіслано на адресу підприємства першу податкову вимогу, що порушує Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою господарського суду Миколаївської області від 15 жовтня 2007 року позовні вимоги ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 00000340/0 та № 00000440/0, від 29 січня 2007 року № 00000340/1 та № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та № 00000440/2, від 22 травня 2007 року № 00000340/3 та № 00000440/3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права. На думку апелянта, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для їх скасування. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позивних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника відповідача та залишити оскаржувану постанову суду першої без змін.

Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року за клопотанням представника позивача замінено позивача у справі з закритого акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв»на приватне акціонерне товариство «Лакталіс-Миколаїв».

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача, які вважали за необхідне залишити постановлене судове рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві складено акт за № 40/40-040-23624594 від 10 листопада 2006 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 00000340/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2316915 грн. за основним платежем та 1899214 грн. 60 коп. штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 5.1, п. п. 5.2.1 та п. п. 5.2.8 п. 5.2, п. п. 5.3.1 та п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також № 00000440/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 5959 грн. за основним платежем та 2979 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень № 00000340/0 та № 00000440/0 від 20 листопада 2006 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 00000340/1 та № 00000440/1 від 29 січня 2007 року, № 00000340/2 та № 00000440/2 від 05 березня 2007 року, а також № 00000340/3 та № 00000440/3 від 22 травня 2007 року, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 4216129 грн. 60 коп. та податкове зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 8938 грн. 50 коп..

На підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 04 червня 2007 року надіслано ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»першу податкову вимогу за № 1/38.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість наданих підприємством ДП «Лакталіс-Україна»послуг з просування товару та проведення досліджень по продажу молочної продукції, а також суму безнадійної заборгованості ТОВ «Агролакт».

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено матеріалами справи, предметом діяльності ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», серед іншого, є виробництво та продаж молока та молочних продуктів, як харчового так і технічного призначення.

З метою реалізації продукції, що виготовляється ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», позивачем було укладено договори з ДП «Лакталіс-Україна»за № 30 від 20 травня 2005 року та за № 560 від 19 грудня 2005 року. За умовами договорів ДП «Лакталіс-Україна»зобовязується надати послуги з просування молочної продукції ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»в Республіці Молдова та в Російській Федерації, а також провести дослідження з продажу молочної продукції позивача на території України.

Витрати у розмірі 8908150 грн., понесенні позивачем у звязку з оплатою послуг за вказаними договорами, віднесено ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»до складу валових витрат за період з ІІІ кварталу 2005 року по перше півріччя 2006 року.

В акті перевірки посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві зазначено, що позивачем під час перевірки не надано звіти ДП «Лакталіс-Україна»про виконання досліджень за договорами та не надано доказів використання результатів досліджень в подальшій власній господарський діяльності позивача, а тому, на думку сторони відповідача, відсутні підстави для віднесення витрат, повязаних з виконанням договорів за № 30 від 20 травня 2005 року та за № 560 від 19 грудня 2005 року, до складу валових витрат.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, витрати за надані послуги по зазначеним вище договорам безпосередньо повязані з основною статутною діяльністю позивача та направлені на можливе збільшення обсягів продажу продукції підприємства, а отже і на збільшення його доходів. При цьому позивачем в процесі розгляду справи доведено, що результати досліджень за вказаними вище договорами були використані ним в подальшій господарській діяльності.

Так, вивчивши результати досліджень молочного ринку України в сегменті «Десерти», ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» встановило, що деякі продукти користуються невеликим попитом у споживачів, на підставі чого позивач прийняв рішення про необхідність оптимізації асортиментного ряду продукції, виключивши з нього неперспективні продукти: рисовий пудинг та крем-десерт (в підтвердження позивачем надані бухгалтерські таблиці за період липень 2005 року червень 2006 року), що дозволило позивачу збільшити загальний обсяг продажів та збільшити доходи від проданої продукції.

Крім того, вивчивши результати досліджень молочного ринку України, позивач встановив необхідність вжиття заходів по просуванню продажу продукції «Біо-йогуртів»ТМ «President»в сегменті «Десерти», у звязку з чим у першому півріччі 2006 року було проведено Всеукраїнську акцію «Дегустація Біо-йогурту «ТМ ent», за результатами якої отримано приріст продажу вказаної продукції виробництва позивача на 62,3 %, що підтверджується звітом про проведення акції «Дегустація Біо-йогурту ТМ ».

Як вбачається з акта перевірки, посадовими особами відповідача зроблено висновок про порушення позивачем п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у звязку з відсутністю документального підтвердження витрат позивача за вказаними договорами. При цьому, за висновком співробітників податкового органу, в актах приймання-здачі робіт не визначені конкретні обсяги робіт, які були виконані ДП «Лакталіс-Україна»на завдання замовника.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону (у вказаній вище редакції) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 названого Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено матеріалами справи, первинні документи за вказаними господарськими операціями, а саме договори за № 30 від 20 травня 2005 року та за № 560 від 19 грудня 2005 року та акти виконаних робіт, були надані позивачем співробітникам податкового органу для огляду під час проведення перевірки, що не заперечується відповідачем.

Посилання апелянта на те, що акти виконаних робіт не є відповідними доказами здійснення господарської операції, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства. При цьому невиконання позивачем вимоги посадових осіб податкового органу надати звіти про виконання досліджень не може бути підставою для зменшення валових витрат на підставі п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Із врахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушення з боку позивача наведених вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при віднесенні до складу валових витрат вартості наданих підприємством ДП «Лакталіс-Україна»послуг з просування товару та проведення досліджень по продажу молочної продукції, а тому зменшення відповідачем валових витрат позивача на вартість послуг з проведення досліджень ринку молочних продуктів та просування продукції ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»на суму 8908150 грн. не є правомірним.

Як встановлено матеріалами справи, до складу валових витрат у перевіряємий період позивачем також віднесено безнадійну заборгованість, яка виникла у звязку з неповерненням підприємством ТОВ «Агролакт»частки наданої йому в 2001 році тимчасової поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.

Згідно п. 1.25 ст. 1 названого Закону безнадійною заборгованістю є заборгованість, яка виявилося непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що постановою господарського суду Миколаївської області від 06 серпня 2004 року по справі 2/173 ТОВ «Агролакт»визнано банкрутом.

На підставі заяви ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»ліквідатором ТОВ «Агролакт»надано довідку за № 95 від 16 листопада 2004 року в якій зазначено, що вимоги ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»у розмірі 280186 грн. 27 коп. визнаються ліквідатором ТОВ «Агролакт»у повному обсязі та з моменту визнання кредиторських вимог ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»виступає стороною у справі про банкрутство ТОВ «Агролакт»у якості кредитора.

Крім того, під час перевірки посадовими особами податкової служби було досліджено копію реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом. В картці вказана юридична особа - ТОВ «Агролакт», у відомостях про судове рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута вказана дата рішення господарського суду Миколаївської області 31 грудня 2004 року, в реєстраційних даних про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення суду про ліквідацію юридичної особи - банкрута вказано номер запису 15151160001000092 та дата запису 18 січня 2005 року. Реєстраційна картка заповнена 17 січня 2005 року та підписана державним реєстратором Крижановським Л.А. (акт арк. 38-39).

Факт віднесення позивачем оспорюваної суми заборгованості до валових витрат вперше відповідачем не заперечується.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»вжито усіх можливих заходів для стягнення боргу з ТОВ «Агролакт», однак такі заходи не привели до позитивного наслідку, що позивачу надало право на підставі п. п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднести безнадійну заборгованість у розмірі 280186 грн. 27 коп. до складу валових витрат. При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що ТОВ «Агролакт»був одним із постачальників ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», а тому надання позивачем поворотної допомоги названому підприємству було повязане з господарською діяльністю позивача.

Разом з цим, з висновком суду першої інстанції щодо включення до складу валових витрат всієї суми витрат на організацію та проведення святкування десятирічного ювілею створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»погодитися не можна.

Так, відповідно до п. п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

До валових витрат включаються витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності, а саме, організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, повязаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб

Матеріалами справи встановлено, що загальна суму витрат на організацію та проведення святкування з нагоди десятиріччя створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»складає 144833 грн., з них: 5908 грн. 33 коп. - на виготовлення ПП ОСОБА_6 значків з символікою ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»та медалей «За високий професіоналізм»; 14791 грн. 44 коп. - на виготовлення грамот в рамці та вивісок з логотипом, листівок-запрошень, конвертів, витрат на розробку оригінал-макетів для рекламних матеріалів «проект 10-річчя Лакталіс»; 10000 грн. вартість проведення творчого вечору, присвяченого 10-й річниці створення спільного французько-українського підприємства «Лакталіс-Миколаїв»; 114132 грн. 76 коп. - вартість проведення корпоративного заходу, а саме святкування 10-річчя створення підприємства у приміщенні Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. При цьому під споживачами реклами розуміється невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама (абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 9 названого Закону реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

На підставі наведених положень чинного законодавства України ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» мало право збільшити валові витрати на суму витрат, здійснених у звязку із організацією та проведенням святкування ювілею у межах двох відсотків від оподаткованого прибутку за попередній звітний (податковий) квартал, виключно за умови, якщо ці витрати повязані з проведенням її рекламної діяльності, що має за мету пряме або опосередковане одержання прибутку, та яку можна чітко ідентифікувати як рекламу.

Проте, як вірно визначено відповідачем, зазначені вище витрати на загальну суму 144833 грн. не повязані з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. При цьому ні кошторис витрат на проведення святкових заходів, присвячених 10-річчю створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», ні звіт про виконання цього кошторису, ні договори на надання послуг, ні акти виконаних робіт не передбачають надання будь-яких послуг з реклами продукції позивача, що не дає можливості чітко ідентифікувати ці заходи як рекламу.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо безпідставності включення позивачем до складу валових витрат суми в 144833 грн..

Як вбачається з наданого відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку суми зобовязання, визначеного позивачу з податку на прибуток в податкових повідомленнях-рішеннях від 20 листопада 2006 року № 00000340/0, від 29 січня 2007 року № 00000340/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та від 22 травня 2007 року № 00000340/3, необґрунтоване віднесення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»до складу валових витрат суми в 144833 грн., тобто витрат на проведення святкування 10-річного ювілею створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», обумовило правомірне визначення податковим органом підприємству зобовязання з податку на прибуток в сумі 36208 грн. за основним платежем та 28966 грн. 40 коп. (10862 грн. 40 коп. + 18104 грн.) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оскільки, як зазначено вище, позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість наданих підприємством ДП «Лакталіс-Україна»послуг з просування товару та проведення досліджень по продажу молочної продукції, а також суму безнадійної заборгованості ТОВ «Агролакт», податкові повідомлення-рішення відповідача від 20 листопада 2006 року № 00000340/0, від 29 січня 2007 року № 00000340/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та від 22 травня 2007 року № 00000340/3 підлягають скасуванню в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 2280707 грн. за основним платежем (2316915 грн. (сума зобовязання, визначена податковим органом в повідомленнях-рішеннях) - 36208 грн. (сума зобовязання, правомірно визначена відповідачем) = 2280707 грн.), а також в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1870248 грн. 20 коп. (1899214 грн. 60 коп. (сума зобовязання, визначена податковим органом в повідомленнях-рішеннях) - 28966 грн. 40 коп. (сума зобовязання, правомірно визначена відповідачем) = 1870248 грн. 20 коп.).

Як встановлено матеріалами справи, визначення відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях від 20 листопада 2006 року № 00000440/0, від 29 січня 2007 року № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000440/2 та від 22 травня 2007 року № 00000440/3 зобовязання ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»з податку на додану вартість на загальну суму 8938 грн. 50 коп. обумовлене висновком посадових осіб податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості послуг з просування товару та проведення досліджень по продажу молочної продукції за договорами з ДП «Лакталіс-Україна».

Враховуючи, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат вартість наданих послуг з просування товару, які використані у господарській діяльності ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв», суми ПДВ від вартості цих послуг правомірно віднесено до податкового кредиту, а тому висновок суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2006 року № 00000440/0, від 29 січня 2007 року № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000440/2 та від 22 травня 2007 року № 00000440/3 є правильним.

Оскільки окремі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 15 жовтня 2007 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ «Лакталіс-Миколаїв»задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 20 листопада 2006 року № 00000440/0, від 29 січня 2007 року № 00000440/1, від 05 березня 2007 року № 00000440/2 та від 22 травня 2007 року № 00000440/3.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 20 листопада 2006 року № 00000340/0, від 29 січня 2007 року № 00000340/1, від 05 березня 2007 року № 00000340/2 та від 22 травня 2007 року № 00000340/3 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4150955 (чотири мільйони сто пятдесят тисяч девятсот пятдесят пять) грн. 20 коп., в тому числі 2280707 (два мільйони двісті вісімдесят тисяч сімсот сім) грн. за основним платежем та 1870248 (один мільйон вісімсот сімдесят тисяч двісті сорок вісім) грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині відмовити ПАТ «Лакталіс-Миколаїв»у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: