Постанова № 15950905, 29.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р.Справа № 1/610/06/5016 Категорія:2.11.13Головуючий в 1 інстанції: Васильєва Л.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Гупаловій Н.П.,

за участю: представника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Бойко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 14 лютого 2007 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 14827" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування рішення та повернення надмірно сплачених штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 14827" (далі ВАТ "АТП-14827") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва та посилаючись на необґрунтоване застосування штрафних санкції, просили суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 листопада 2003 року № 0000062400 та повернути з Державного бюджету України надмірно сплачені штрафні санкції у сумі 2540 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 14 лютого 2007 року позовні вимоги ВАТ "АТП-14827" задоволено повністю.

Судом скасовано податкове повідомлення - рішення від 24 листопада 2003 року № 0000062400 та повернуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь ВАТ "АТП - 14827" (54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, код 03117843) надмірно сплачену штрафну санкцію у сумі 2 540 грн., перераховану платіжним дорученням № 49 від 15 січня 2004 року.

Також, судом відшкодовано з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь ВАТ "АТП - 14827" (54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, код 03117843) судовий збір в сумі 3,40 грн. і 25, 40 грн. та повернуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь ВАТ "АТП - 14827" (54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, код 03117843) надмірно сплачене державне мито у сумі 56,20 грн., перераховане платіжним дорученням № 999 від 18 грудня 2006 року.

Крім того, судом повернуто з Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) на користь ВАТ "АТП - 14827" (54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, код 03117843) 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 1000 від 18 грудня 2006 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2003 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведена перевірка зберігання заставного майна підприємства ВАТ "АТП-14827", про що складено акт № 15/24022. Перевіркою встановлено, що позивачем проведено відчуження активів, які знаходяться у податковій заставі без погодження з податковим органом, а саме 26 березня 2003 року відчужено будівлі диспетчерської з їдальнею загальною площею 62,9 кв. м, яка знаходиться в м. Миколаєві по вул. Чкалова, 1-А. на суму 2540,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000062400/0 від 24 листопада 2003 pоку, яким згідно пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) до позивача застосовано штраф в розмірі суми відчуження - 2540,00 грн., яке в цей же день під підпис отримано головним бухгалтером позивача Михалько Т.Е.

Позивач у адміністративному порядку спірне податкове повідомлення рішення не оскаржував та 15 січня 2004 року платіжним дорученням № 49 підприємство сплатило штрафні санкції.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що позивач правомірно здійснив відчуження нерухомого майна без письмового дозволу податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно статті 1 КАС України (в редакції до 07.07.2010р.), визначено повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Також, відповідно статті 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 99 КАС України(в редакції до 07.07.2010р.), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст.100 КАС України).

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 18 грудня 2006 року, які були порушені, більш ніж три роки назад, не обґрунтувавши причини пропуску строку звернення до суду, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку, колегія суддів надходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ВАТ "АТП 14827" слід відмовити у звязку з пропуском строку для звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 14 лютого 2007 року скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 14827" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування рішення та повернення надмірно сплачених штрафних санкцій відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: