Постанова № 15950897, 06.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.Справа № 2-а-7605/09/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Корк-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар», скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2009 року №0002642310/0, стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Корк-Сервіс»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси з позовом про визнання неправомірними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар», скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2009 року №0002642310/0, стягнення судових витрат в сумі 3,40 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що рішення, яке оскаржується, винесено на підставі акту №4647/23-4/34802094 від 20.03.2009 року позапланової виїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вісткар»за період з 17.03.2008 року по 31.12.2008 року. Але висновки акту про порушення ним пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону України до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ «Вісткар».

Позивачем також зазначалося, що відповідачем порушено вимоги ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки підстав, передбачених вказаною правовою нормою, для проведення позапланової перевірки не було.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наголошував на тому, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства. Підставами для проведення позапланової перевірки були постанова слідчого з СВ ПМ ДПІ у Київському районі м. Одеси, а також п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну службу в Україні».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року позов задоволено. Визнані неправомірними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню позаплановою виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Корк-Сервіс»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар». Скасовано податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість від 30.03.2009 року №0002642310/0, винесене ДПІ в Приморському районі м. Одеси.

ДПІ у Приморському районі з таким рішенням не погодилась та подала апеляційну скаргу на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПП «Корк-Сервіс» в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вказує на те, що ТОВ «Вісткар»не здійснював господарську діяльність спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, у розумінні терміну «господарська діяльність»Господарського кодексу України. Згідно податкової звітності у ТОВ «Вісткар»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

ТОВ «Вісткар», що здійснює оптову торгівлю товарами, повинен мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Таким документом зокрема, є акт приймання-передачі товару. Оскільки товар на склади ТОВ «Вісткар», які також відсутні, не надходить, то не оформляються акт приймання-передачі цього товару на відповідальне зберігання. Також необхідно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-Н, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 р. №488/346. В ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Для проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини. На підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Київському районі м. Одеси від 12.11.2008 року, направлення від 13.03.2009 року №000430/390 та наказу від 13.03.2009 р № 352, виданого ДПІ у приморському районі м. Одеси, головним державним податковим ревізором-інспектором 2 рангу відділу внутрішнього аудиту управління податкового контролю юридичних осіб Покотило О.О. була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Корк-Сервіс»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар»за період з 17.03.2008 р. по 31.12.2008 р. Наслідком проведеної перевірки є акт перевірки від 20.03.2009 р. №4647/23-4/34802094. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0002642310/0 від 30.03.2009 р. щодо визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 123932,00 грн. (основний платіж 82622,00 грн. та штрафні санкції 41310,00 грн.).

Не погодившись з таким висновком ПП «Корк-Сервіс»звернулось до суду з позовом до ДПІ про визнання неправомірними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар»та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2009 року №0002642310/0.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача про здійснення перевірки позивача на підставах як ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України», так і на підставі постанови слідчого відповідно до ст. 66 КПК України, є неспроможним, оскільки повноваження ДПІ щодо здійснення такої перевірки та її наслідків врегульовані різними процесуальними законами. При проведенні відповідачем перевірки позивача на підставі постанови про при значення документальної перевірки (ревізії) від 12.11.2008 року, у ДПІ не було передбачених законом повноважень на прийняття за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції також виходив з того, що відповідач не мав передбачених законом підстав для проведення позапланової перевірки ПП «Корк-Сервіс».

Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам КАС України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Вісткар», що здійснює оптову торгівлю товарами, повинен мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Таким документом зокрема, є акт приймання-передачі товару. Також необхідно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-Н, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 р. №488/346. В ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Для проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарів.

В ході проведення перевірки було встановлено, що операції з придбання та реалізації товарів не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався. При цьому відповідно з наданими документами неможливо було встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таки операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Тобто, було встановлено відсутність у ТОВ «Вісткар»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним усним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань, що в свою чергу свідчить про відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків.

Окрім аналізу наведених норм права судова колегія також надала можливість представнику позивача підтвердити товарність операцій, що були предметом дослідження податкового органу.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного і всебічного зясування цих обставин, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, і вичерпано всі можливості щодо збирання й оцінки доказів.

Докази, на які має послатися суд в ухвалених ним рішенні не є вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкових зобовязань.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача не заявив клопотання щодо надання доказів на підтвердження товарності цих операцій. Такі доказі в матеріалах справи відсутні та не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд витребував у позивача докази, які підтверджують або спростовують правомірність податкового зобовязання, але позивач у справі таких доказів не надав.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що здійснений правочин між ТОВ «Вісткар»та ПП «Корк-Сервіс»є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Судовою колегією не було встановлено підстав для визнання незаконним проведення ДПІ у Приморському районі м. Одеси перевірки ПП «Корк-Сервіс».

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Корк-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вісткар», скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2009 року №0002642310/0, стягнення судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.04.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький