Ухвала суду № 15950894, 06.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.Справа № 2-а-2507/10/1570 Категорія:5.2.1Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV»до Південної митниці, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень та податкових вимог

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Укрімпорт KV»звернулось до суду з позовом до Південної митниці та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення форми «Р»№11 від 04.02.2010 рок, податкове повідомлення форми «Р»№12 від 04.02.2010 року, першу податкову вимогу №1/26 від 24.03.2010 року, другу податкову вимогу «2/57 від 07.06.2010 року.

Позивач вказує, що ним своєчасно і в повному обсязі сплачувалися податкові зобовязання, в тому числі акцизний збір та податок на додану вартість. Проте податкове повідомлення форми «Р»від 04.02.2010 року №11 та податкове повідомлення форми «Р»від 04.02.2010 року №2 Південної митниці, що були складені за методом розповсюдження коду товару на партію раніше розмитнених товарів без зміни будь-яких характеристик та обставин, є необґрунтованими та незаконними рішеннями.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували з тих підстав, що дії відповідачів правомірні і є всі підстави для направлення до позивача податкових повідомлень та податкових вимог.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позов ТОВ «Укрімпорт KV»задоволено повністю. Скасовані: податкове повідомлення Південної митниці форми «Р»від 04.02.2010 року, податкове повідомлення Південної митниці форми «Р»№12 від 04.02.2010 року, перша податкова вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №1/26 від 24.03.2010 року, друга податкова вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №2/57 від 07.06.2010 року.

На зазначену постанову Південною митницею була подана апеляційна скарга. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та взагалі відсутній предмет спору, оскільки з боку Південної митниці не було ніяких порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які не виходили за межі законодавчих і нормативно-правових актів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до контрактів №99/03-08 від 24.12.2008 року та №Р-2008 від 11.01.2008 року позивачем ввезено на митну територію України коньяк (дивин) та оформлено вантажні митні декларації № 500050030/9/001854 від 25.02.2009 року, № 500050030/9/001952 від 26.02.2009 року, №500050030/9/002102 від 02.03.2009 року, № 500050030/9/002990 від 20.03.2009 року, № 50050030/9/007763 від 25.06.2009 року, № 500050030/9/007764 від 25.06.2009 року, № 50050030/9/007908 від 26.06.2009 року, №500050030/9/007910 від 26.06.2009 року на коньяк - дівін (коньяк), країна виробник Молдова, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 220820 12 00, які прийняті Південною митницею та по ним сплачені всі нараховані платежі. 21 грудня 2009 року Південною митницею проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України «Укрімпорт КV»податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у зоні діяльності Південної митниці у період з 01.01.2009 року по 31.07.2009 року, за результатами якої складено акт № к/0025/9/500000000/32751017.

Відповідно до зазначеного акту відповідачем, на підставі листа Державної митної служби України від 13.07.2009 року № 11/4-10.12/6702-ЕП проведений поглиблений аналіз митних оформлень товарів згідно БД електронних копій вищевказаних ВДМ Південної митниці у товарній позиції 2208 за УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалося позивачем у зоні діяльності Південної митниці у період 01.01.2009 року по 31.07.2009 року з метою можливого виявлення випадків невірної класифікації товарів «коньяк»та «бренді»згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок, що у вищевказаних 8 ВМД не вірно визначена класифікація товарів країна походження яких не Франція за кодом УКТ ЗЕД 220820 12 00, оскільки відповідно до листа Державної митної служби України від 13.072009 року № 11/4-10.12/6702-ЕП вірним кодом товарів є код УКТ ЗЕД 2208 20 2900. Зміна коду товару призвели до виникнення у ТОВ «Укрімпорт КV»податкового зобов'язання по сплаті акцизного збору у сумі 368 000 грн. та податку на додану вартість у сумі 73 599,99 грн. Позивач не погодився з висновками перевірки та оскаржив їх до Південної митниці, однак заперечення позивача не були прийнятті до уваги.

На підставі акту №к/0025/9/500000000/32751017 Південною митницею 04 лютого 2010 року прийнятті податкові повідомлення форми «Р»№ 11 та № 12, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті акцизного збору 368 000 грн., штрафних санкцій 18 400 грн. та з податку на додану вартість в сумі 73 599 грн. 99 коп. та штрафних санкцій 3680 грн. Зазначені рішення оскаржені позивачем до Південної митниці, проте скарга залишена без задоволення.

Оскільки податкове зобов'язання позивачем не було сплачено, 24 березня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі направлено до позивача першу податкову вимогу №1/26, а 7 червня 2010 року - другу податкову вимогу №2/57. Позивач оскаржив наведені рішення до суду

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Південна митниця посилається на те, що позивач при оформленні вантажних митних декларацій на товар, а саме на коньяк (виробник Молдова) повинен був зазначати код УКТ ЗЕД 2208 20 29 00 (спиртові дестилянти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт- спиртові дестилянти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: - у посудинах місткістю 2 л. або менше: інші), а не код 2208 20 12 00, за яким у даній підкатегорії класифікуються тільки коньяки виготовлені у Франції.

Але, як зазначає сам скаржник в апеляційній скарзі, на момент митного оформлення вантажних митних декларацій, були відсутні роз'яснення щодо того, за яким кодом УКТ ЗЕД повинен класифікуватися «дівін (коньяк), країна виробник Молдова». Лише 13.07.2009 р. Державною митною службою України було надіслано до регіональних митниць лист № 11/4-10.14/6702-ЕП, яким було визначено, що у товарній підкатегорії 2208 20 12 00 згідно УКТ ЗЕД класифікуються тільки коньяки виготовлені у Франції. Розмитнення ж товару ООО «Укрімпорт КV»здійснювалося в період з 25.02.2009 по 26.06.2009 року, тобто до моменту здійснення роз'яснення нової позиції митних органів відносно класифікації товарів, імпортованих, в тому числі, з території Молдови під назвою коньяк.

Згідно з вимогами ст. 312 Митного Кодексу України, ведення митними органами УКТ ЗЕД передбачає розробку роз'яснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТ ЗЕД. Лист № 11/4-10.14/6702-ЕП від 13.07.2009 р. «Про класифікацію товарів коньяк (cognac) та бренді»є роз'ясненням митного органу відносно єдиного застосування коду УКТ ЗЕД.

До оприлюднення Листів, на думку Державної Митною служби України, напій, що відповідав нормативним стандартам виготовлення коньяку, з будь-якої країни походження, імпортувався за кодом 2208201200 згідно УКТ ЗЕД, за відсутністю інших роз'яснень з цього приводу.

Лист № 11/3-10.15/7215-ЕП від 29.07.2009 р. «Щодо ставок акцизного збору на спиртові дистилянти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок з винограду (код згідно з УКТЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00)», є податковим роз'ясненням згідно п. 1.2. Наказу Державної Митної служби України № 703 від 26.07.2005 р., а саме: «Податкові роз'яснення та узагальнюючі податкові роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння митними органами окремих положень законодавства з питань оподаткування в межах їх компетенції, щодо податків та зборів, визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тобто в вище вказаному Законі визначено, що митні органи є контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Оскільки в листі № 11/3-10.15/7215-ЕП від 29.07.2009 р. роз'яснюється порядок обкладення акцизним податком товару, що класифікується за кодом 2208 згідно УКТ ЗЕД, такий лист є податковим роз'ясненням.

У положеннях п. 4.4.2. Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено: не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв ... за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет ... тільки на підставі того, що у подальшому ... надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому... При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками».

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, апелянт невірно тлумачить роз'яснення Державної Митної служби України (Листи Державної митної служби України № 11/4-10.14/6702-ЕП від 13.07.2009 р. та № 11/3-10:15/7215-ЕП від 29.07.2009 р.), застосовуючи такі роз'яснення до відносин, що діяли до моменту їх надання.

Судова колегія встановила, що під час здійснення митного оформлення ВМД та надходження товарів під митним контролем товарів апелянт провів усі митні процедури, необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, що вбачається з матеріалів справи. Південна митниця мала можливість самостійно визначити інший код товару, ніж той, що зазначений у ВМД, але вона цього не зробила.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до вимог п. 35 ст. 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до вимог п. 15 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Відповідно до вимог п. 15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Однією з митних процедур є визначення коду товару відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці. Згідно із Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами вказаного відділу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань.

Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 07.08.2007р. №667, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2007р. за № 968/14235 визначено, що класифікацією товарів визнається визначення коду товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних угруповань, зазначених в УКТЗЕД. До компетенції відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, віднесено прийняття рішень про визначення коду товару.

Відділом контролю митної вартості і номенклатури рішення по коду переміщуваного товару не приймалось, що свідчить про те, що Південна митниця була згодна з заявленим позивачем кодом згідно УКТ ЗЕД, а саме з кодом 2208201200. Даний факт був підтверджений апелянтом у судовому засіданні.

Судова колегія не погоджується з думкою Південної митниці про те, що митні органи мають повноваження проведення камеральної перевірки.

Відповідно до вимог п.2.1. ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21 грудня 2000 року митні органи контролюють акцизний збір та податок на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до положень п.4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -ІII від 21 грудня 2000 року контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до завищення або заниження податкового зобовязання. При цьому, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, податкова декларація подається до податкового органу, а тому саме він наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі п.4.2.2. п.4.2. Закону № 2181-111 від 21.12.2000 р., а не митні органи.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на методологічну помилку, оскільки під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не невірне визначення коду товарної номенклатури.

Митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений ТОВ «Укрімпорт КV»відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону № 2181 митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду. Такої правової позиції також дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 23 березня 2010 року у справа №К-19658/08 та Судова палата в адміністративних справах Верховного суду України у постанові від 2 червня 2009 року, справа № 09/96.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неотримання Південною митницею скарги на податкові повідомлення від 04.02.2010 року №№11,12.

Судова колегія встановила, що 11.02.2010 року ТОВ «Укрімпорт КV»направлена скарга на податкове повідомлення форми «Р»від 04.02.2010р. №11 та податкове повідомлення форми «Р»від 04.02.2010р. № 12, яка є у матеріалах справи. Це підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 27/29694 від 11.02.2010 р. та описом вкладення від 11.02.2010 р. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 26.02.2010р. № 17/28-05/1552. Серед підстав для відмови в задоволенні скарги не значиться така підстава як недотримання термінів. Тому, твердження апелянта про те, що податкове зобовязання TOB «Укрімпорт КV»у звязку із цим є узгодженим не відповідає дійсності.

Тому судова колегія вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.04.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький