Постанова № 15950787, 08.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 р.Справа № 2-а-1230/10/2170 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

11 березня 2010 позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.02.2010 року № 0000722301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 96000 грн., мотивуючи його тим, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ послужила та обставина, що податковий орган не може провести зустрічну перевірку контрагента позивача ТОВ КФ «Екс-Пром», у зв'язку із відсутністю останнього за місцезнаходженням.

Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР) позивач вважає, що рішення про зменшення бюджетного відшкодування відповідачем прийнято з порушенням вимог податкового законодавства. На думку позивача, ним правомірно було включено до податкового кредиту спірну суму, оскільки податкова накладна була виписана суб'єктом підприємницької діяльності, який зареєстрований платником ПДВ. Факт отримання позивачем товару від свого контрагента підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладними, оплата за поставлений товар здійснена у безготівковому порядку.

Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що у січні 2009 року постачальником позивача було ТОВ КФ «Екс-Пром», сума поставки склала 576000грн., у тому числі ПДВ - 96000 грн. Дане підприємство за юридичною адресою, вказаною у податковій накладній, не знаходиться.

Таким чином, оскільки неможливо провести зустрічну перевірку і підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ КФ «Екс-Пром», то відсутні і підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу. Крім цього податкова накладна, виписана цим підприємством, оформлена неналежним чином, так як містить недостовірну інформацію про його юридичну адресу, а тому не може бути для позивача підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Судом першої інстанції відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонес" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 23.02.2010 року № 0000722301/0.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити їхні позовні вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Херсоні була проведена перевірка за результатами якої складений акт перевірки № 752/ 23-2/14113558 від 22.02.2010 року та зазначено про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1 п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та зменшено позивачу податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 96000, 00 грн. за лютий 2009 року.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2010 року № 0000722301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Розглядаючи справу суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ТОВ КФ «Екс-Пром» виписуючи податкову накладну не взяло на себе зобовязання по сплаті податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для бюджетного відшкодування сум податку ТОВ «Херсонес».

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення господарської операції, січень 2009 року, ТОВ КФ «Екс-Пром»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Крім того згідно інформації наданої представником ДПІ у м. Херсон ТОВ КФ «Екс-Пром»подавало звітність за березень 2009 року.

Відповідачем суду не надано доказів, які б свідчили про фіктивність укладеної угоди між ТОВ КФ «Екс-Пром» та ТОВ «Херсонес». Навпаки, суду надано договір купівлі продажу, копії товарно - транспортних накладних, податкові накладні, банківські виписки про рух коштів, що є фактичним підтвердженням виконання господарських операцій.

Зокрема, у позивача відсутні правові підстави та можливості для перевірки всіх учасників угод при здійснення господарської діяльності.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Тому позивач не знав та не мав можливості перевірити чи перебуває за юридичною адресою ТОВ КФ «Екс-Пром»і не зобовязаний був знати про ці підстави адже ТОВ КФ «Екс-Пром»було в єдиному державному реєстрі і цього достатньо відповідно до діючого законодавства.

Згідно п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку це особа, яка згідно із цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (Закон України «Про податок на додану вартість»). Виходячи із наведеного судова колегія приходить до висновку, що сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець несе обовязок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З наданих виписок з рахунків позивача судова колегія приходить до висновку, що ТОВ «Херсонес»сплатило ТОВ КФ «Екс-Пром»кошти за придбаний товар (а.с. 36).

Судова колегія критично ставиться до висновку суду першої інстанції, щодо виникнення права у покупця на відшкодування лише при фактичному надходженні ПДВ до державного бюджету від продавця.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету встановлені пп.7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість»і визначалася як різниця між сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів, (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпункту 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»відшкодуванню платнику підлягає сума, яка при її визначені відповідно до пп.7.7,1 має від'ємне значення. Порушень при визначенні позивачем своїх податкових зобов'язань не встановлено, правильність ж формування податкового кредиту є предметом спору у даній справі в частині дотримання ТОВ «Херсонес»вимог Закону України «Про податок на додану вартість» по операціях з придбання товару у ТОВ КФ «Екс-Пром».Згідно з п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно вищезгаданого закону.Згідно з.ст.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.Діючим законодавством України не встановлено обов'язок покупця сплачувати ПДВ, якщо такий податок не буде сплачений продавцем, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»сума ПДВ, включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті даного податку до бюджету та може бути притягнутий до відповідальності у разі його несплати.Колегія суддів приходить до висновку, що невиконання контрагентом зобовязання по сплаті податку до бюджету та відсутність за юридичною адресою не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 202 КАС України, у випадку неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи, встановлення невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи апеляційний суд скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 212, 254 КАС України, судова колегія.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес", - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0000722301/0 від 23.02.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан