Ухвала суду № 15950264, 28.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р. Справа № 28624/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Олендера І. Я., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання Зубач Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 липня 2008 року, Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 12/23-0/34406861/533 від 21 січня 2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 1830991 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідно до п. п. 7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. Порядок та підстави формування податкового кредиту передбачено п. п. 7.5.2. Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлено, що для операцій з імпорту товарів та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. Таким чином, позивачем правильно сформовано податковий кредит по операціям, прирівняним до імпорту та здійснено розрахунок сум бюджетного відшкодування. Крім того, підприємство заявило дану суму бюджетного відшкодування у декларації за жовтень 2007 року. Разом з тим, актом Ужгородської МДПІ від 12 грудня 2007 року встановлено недотримання термінів, коли виникає право на бюджетне відшкодування, а тому позивачем дану суму було заявлено за листопад 2007 року. Водночас ТзОВ «Олмі Технолоджі» набуло право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ тільки з 13-ого місяця листопада 2007 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Зазначену постанову мотивовано тим, що фактично сплативши суму податку на додану вартість в певному місяці позивач мав право заявляти її до відшкодування в наступному місяці.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що облік бюджетного відшкодування з ПДВ має накопичувальний характер, тому попереднім податковим періодом для листопада 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують. Незалежно від періоду, в якому відбулась фактична сплата податку, залишок відємного значення податку, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в наступних звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині відємного значення податку.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ТзОВ «Олмі Техлолоджі» є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 10629217 від 03 жовтня 2006 року, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 344068607146).

Відповідно до поданої ТзОВ «Олмі Технолоджі» до Ужгородської МДПІ податкової декларації з ПДВ за листопад 2007 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 1830939 грн., залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 1831307 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 920 гривень, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 1831307 грн.

Ужгородською МДПІ проведено документальну позапланову перевірку по питанню відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Олмі Технолоджі» за листопад 2007 року за результатами якої складено акт № 7/23-0/34406861 від 18 січня 2008 року, яким встановлено, що підприємство безпідставно включило до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 1830991 грн.

В наведеному акті вказано, що в порушення п. п. «а» п. п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Олмі Технолоджі» враховано суми ПДВ, сплачені постачальниками товарів, робіт, послуг протягом жовтня 2006 року вересня 2007 року по податкових накладних, включених в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (жовтень 2006 року вересень 2007 року), а також суми ПДВ, сплачені митними органами протягом лютого-вересня 2007 року, по вантажно-митним деклараціям, які оформлені і отримані у попередніх звітних періодах (лютий - вересень 2007 року) та включені в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (лютий - вересень 2007 року). Перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування за листопад 2007 року встановлено, що згідно з даними декларації платника за листопад 2007 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ має від'ємне значення та складає 2788 грн. Крім того встановлено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за листопад 2007 року, складає 396 грн.

На підставі згаданого акту перевірки начальником Ужгородської МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 12/23-0/34406861/533 від 21 січня 2008 року, яким ТзОВ «Олмі Технолоджі» зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 1830 991 грн.

Відповідно до п. п. 7.7.1. п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. п. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до додатку № 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.2006 року № 213. Рядок 3 «Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».

Підпунктом 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно із п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено п. п. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Аналізуючи зміст вищевказаних норм, колегія суддів погоджується в висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів переконана, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись, ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі Технолоджі» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року в справі № 2а-1082/08/0770 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. Я. Олендер

Р. М. Шавель

Ухвалу складено в повному обсязі 04 травня 2011 року