Ухвала суду № 15948621, 21.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р. Справа № 94535/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Ліщинського А. М., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання Зубач Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

16 жовтня 2009 року, Львівським оружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Львові про результати розгляду первинної скарги № 16494/10/25-005/243 від 01 жовтня 2009 року, податкового повідомлення-рішення № 0000461511/0/12359 від 23 липня 2009 року, податкового повідомлення-рішення № 0000461511/1/16650 від 02 жовтня 2009 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що актом № 12-ш/15-1/19159542 від 13 липня 2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету зафіксовано порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток, а тому відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер» зобовязано сплатити штраф у розмір 10 % погашеної суми податкового боргу. Зважаючи на те, що постановою правління Національного банку України № 229 від 16 квітня 2009 року у ВАТ «СКБ «Дністер» з 17 квітня 2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком до 16 жовтня 2009 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку строком на шість місяців з 17 квітня 2009 року по 16 жовтня 2009 року, вимоги відповідача є незаконними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000461511/0/12359 від 23 липня 2009 року та № 0000461511/1/16650 від 02 жовтня 2009 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що згідно п. п. 16.5.3. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що діяла до 24 липня 2009 року, не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Непогоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Державною податковою інспекцією в м. Львові, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що виходячи із змісту ст. ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на зобовязання банку не поширювався мораторій оскільки зобовязання банку виникли протягом дії тимчасової адміністрації. Крім того, на момент виникнення зобовязань зі сплати податку на прибуток і на момент прийняття податкового повідомлення-рішення діяли норми Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції чинній станом на 23 липня 2009 року.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Львові проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати до бюджету ВАТ «СКБ «Дністер» податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та по податковому повідомленню-рішенню № 0000232201. За результатами перевірки складено акт від 13.07.2009 р. № 12-ш/15-1/191 59542.

Проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ВАТ «СКБ «Дністер» узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток, чим порушено вимоги п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

На підставі наведеного, в акті перевірки зроблено висновок про те, що в порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) ВАТ «СКБ «Дністер» сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток із затримкою до 30 календарних днів в сумі 3334 784,55 грн.

Таким чином, на підставі акту перевірки від 13.07.2009 р. № 12-ш/15-1/19159542, Державною податковою інспекцією у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009р. № 0000461511/0/12359, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату податку на прибуток банківських операцій в сумі 333 478,47 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 16494/10/25-005/243 від 01.10.09р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000461511/0/12359 від 23.07.2009 р., а скаргу ВАТ «СКБ «Дністер» від 03.08.2008 року № 309-3384/та залишено без задоволення.

Відповідно до акту перевірки № 12-ш/15-1/19159542 від 13 липня 2009 року та рішення про результати розгляду первинної скарги від 01 жовтня 2009 року № 16494/10/25-005/243 Державною податковою інспекцією у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000461511/1/16650.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.5 та 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншим законами України (п. 1.2).

Податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3).

Штрафна санкція (штраф) плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п. 1.5).

Податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п. 1.11).

Пунктом 16.1 статті 16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями) передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Згідно з п.16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. п. 1.5 п. 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 31.03.2003р. № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592 (далі - Порядку) податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями), наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрованої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123, нарахування платежів до бюджету в особо рахунках платників податків здійснюється відповідно до порядків адміністрування відповідних подаків розроблених на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Згідно п. п. 16.5.3 п.16.5 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Слід зазначити, що згідно з п. п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ та пунктом 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001р. за № 268/5459 (із змінами та доповненнями), передбачено, що у разі, коли платник датків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що по карточці особового рахунку ВАТ «СКБ «Дністер» 18.05.2009р. проведено донарахування в сумі 50538,0 грн. основного платежу по податковому повідомленні-рішенні № 0000232201, який погашено в сумі 694,45 грн. існуючою переплатою. Несплачену суму боргу фактично погашено 21.05.2009р. п/д № 14007 в сумі 49843,55 грн. По декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року ВАТ «СКБ «Дністер» визначено податкове зобов'язання в сумі 3284 941,0 грн. Станом на 20.05.2009 року (граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання) задекларовану суму податкового зобовязання не було сплачено. За даним картки особового рахунку платника, борг в сумі 3284 941 грн. частково погашено платіжним дорученням № 14007 від 21.05.2009р. на суму 694.45 грн. У зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок узгодженої суми податку на прибуток, підприємством подано уточнюючий розрахунок за 1 квартал 2009 року тобто вже після настання граничного терміну сплати податку на прибуток за 1 квартал 2009 року. За даними поданого уточнюючого розрахунку, зменшена нарахована сума податку по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року становить 3284941,0 грн., внаслідок чого сума податкового боргу з податку на прибуток за даними картки особового рахунку платника зменшилася на 3284246,55 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній станом на 23 липня 2009 року день винесення оскаржуваного повідомлення-рішення № 0000461511/0/12359) мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції чинній станом на 23 липня 2009 року) встановлено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що мораторій поширюється лише на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, та не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Звідси, колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Львові задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі № 2а-6647/09/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

Р. М. Шавель

Постанову складено в повному обсязі 26 квітня 2011 року