Ухвала суду № 15948064, 19.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. Справа № 82741/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-суддіОлендера І.Я.,

суддівКаралюса В.М., Улицького В.З.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом Корпорації «Укрнерудпром» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2004 року позивач Корпорація «Укрнерудпром» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання не недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.01.2004 року №261/10/23-2.

Постановою Господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток Корпорації «Укрнерудпром» в сумі 30482200,00 грн., з яких основний платіж -15241100,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції 15241100,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 року постанову Господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова без задоволення.

Постановою Вищого адміністративного суду від 05.02.2009 року касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м. Львова задоволено частково. Скасовано постанову господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 8101888,00 грн., в тому числі 4050944,00 грн. основний платіж та 4050944,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. В позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 6291888,00 грн., в тому числі 3145944,00 грн. основний платіж та 3145944,00 грн. штрафні (фінансові) санкції відмовлено. Справу в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905000,00 грн. основний платіж та 905000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову господарського суду Львівської області від 10.01.2006 року, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905400,00 грн. основний платіж та 905400,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, Вищим адміністративним судом України зазначено, що під час нового розгляду справи слід встановити, зокрема обставини щодо придбання позивачем колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379, його державної реєстрації, використання в господарській діяльності; стану розрахунків за векселями, переданими згідно акту приймання-передачі векселів від 07.07.2003 року; причини, з яких позивач не надав цей акт до перевірки, а також інші обставини, на підставі яких в сукупності можна дійти висновку про наявність чи відсутність факту придбання позивачем вказаного колісного тягача та робіт по його передексплуатаційної підготовки; дати належну юридичну оцінку встановленим у справі обставинам та вирішити спір відповідно до норм матеріального права.

23.03.2009 року права надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2009 року в задоволені позову було відмовлено.

В обґрунтування постанови, суд першої інстанції покликався на те, що податкове повідомлення-рішення № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року прийняті відповідачем на підставі вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень.

Вказану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року оскаржив позивач Корпорація «Укрнерудпром».

В поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Як на доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом першої інстанції надано невірну правову оцінку долученим до матеріалів справи документам, які вказують на взяття на баланс та державну реєстрацію автомобіля МЗКТ-74131 з причепом «Управлінням магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», оцінивши їх як доказ того, що операція купівлі-продажу не відбулась.

Представник позивача Корпорації «Укрнерудпром» в судовому зсіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Франківському районі м. Львова в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 29.12.2003 року №290/23-2-239/30163522, яким виявлено порушення позивачем п.п. 1.22.1, п.1.22, ст. 1, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток та безпідставно віднесено до складу валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв'язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн., що є предметом нового розгляду.

На підставі згаданого вище Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 261/10/23-2 від 10.01.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом першої інстанції, Корпорацією «Укрнерудпром» в податковому обліку за III квартал 2001 року віднесено до валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв'язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки господарської діяльності позивача було встановлено взаєморозрахунки Корпорації «Укрнерудпром» та ПП «Інтелект-Сервіс».

Згідно пояснення посадової особи директора Корпорації «Укрнерудпром» Вардзаля О.Г. договори на поставку товару та надання послуг на момент проведення перевірки відсутні. В бухгалтерському обліку отримання товару відображалося по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Корпорація «Укрнерудпром» отримала товар та послуги від ПП «Інтелект-Сервіс» по наступним документам: накладна №47 від 17.08.2001 року та податкова накладна №55 від 17.08.2001 року; акт виконаних робіт від 22.08.2001 року та податкова накладна №70 від 22.08.2001 року. Корпорація «Укрнерудпром» передала ПП «Інтелекс-Сервіс» в рахунок оплати за товари і послуги 07.07.2003 року прості векселі на суму 361800,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселів. Вказані векселя були оплачені Корпорацією «Укрнерудпром», що підтверджується актом пред'явлення векселя до оплати від 07.05.2004 року та платіжним дорученням №1535 від 01.06.2004 року, актом пред'явлення векселя до оплати від 07.04.2004 року та платіжними дорученнями №1411 від 07.04.2004 року, №1410 від 0.04.2004 року, №1413 від 07.04.2004 року, №1412 від 07.04.2004 року, №1414 від 07.04.2004 року, №1415 від 07.04.2004 року, №1416 від 07.04.2004 року, №1417 від 07.04.2004 року, №1418 від 07.04.2004 року, №1419 від 07.04.2004 року, №1420 від 07.04.2004 року, №1422 від 07.04.2004 року, №1421 від 07.04.2004 року, актом пред'явлення векселя до оплати від 09.04.2004 року та платіжними дорученнями №1428 від 09.04.2004 року, №1429 від 09.04.2004 року, №1440 від 15.04.2004 року, №1439 від 15.04.2004 року, №1460 від 22.04.2004 року, актом пред'явлення векселя до оплати від 27.02.2004 року та платіжними дорученнями№1345 від 27.02.2004 року, №1346 від 27.02.2004 року, №1347 від 27.02.2004 року, №1348 від 27.02.2004 року, №1349 від 27.02.2004 року, №1350 від 27.02.2004 року, №1351 від 27.02.2004 року, №1352 від 27.02.2004 року, №1353 від 27.02.2004 року, актом пред'явлення векселя до оплати від 30.01.2004 року та платіжними дорученнями№1289 від 30.01.2004 року, №1293 від 30.01.2004 року, №1290 від 30.01.2004 року, №1292 від 30.01.2004 року, №1294 від 30.01.2004 року, №1291 від 30.01.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 29.01.2004 року та платіжними дорученнями №1267 від 28.01.2004 року та №1275 від 29.01.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 06.02.2004 року та платіжним дорученням №1302 від 05.02.2004 року, актом прийому-передачі оплачених векселів від 01.06.2004 року та платіжним дорученням №1516 від 28.05.2004 року, актом прийому передачі оплачених векселів від 02.06.2004 року та платіжним дорученням №1537 від 01.06.2004 року.

Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11.11.2003 року №6940/7/23-0902, встановлено, що ПП «Інтелект-Сервіс» не подає звітності з моменту реєстрації і порушено провадження у справі про скасування державної реєстрації.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що витрати по придбанню товару та послуг в сумі 3015000,00 віднесено безпідставно на валові витрати, чим порушено п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як витрати, які не підтверджені проведенням взаєморозрахунків із ПП «Інтелект-Сервіс», оскільки останнє не проводило фінансово-господарської діяльності.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем неправомірно було віднесено до валових витрат 3000000,00 грн. на підставі накладної №47 від 17.08.2001 року, виписаної з посиланням на договір №08/9-1 від 09.08.2001, та 15000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 22.08.2001 року, складеного з посиланням на договір №08/9-2 від 09.08.2001 року, витрат у зв'язку з придбанням у ПП «Інтелект-Сервіс» колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 вартістю 3600000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн., та робіт з передексплуатаційної підготовки колісного тягача вартістю 18000,00 грн., в тому числі ПДВ 3000,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції правильно вважав, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 3 п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 р.).

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до п.3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388 із змінами і доповненнями, державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкцій та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотримання законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення обов'язкових платежів, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій. З врахуванням вимог вказаних правил державна реєстрація транспортного засобу є обов'язковою умовою його експлуатації, в тому числі в разі зміни власника транспортного засобу.

Лише за встановленого факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідно до частин 1 та 3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» заборгованість за векселями, переданими покупцем постачальнику, може бути визнана реальною, а нараховані в обліку витрати на придбання цих товарів (робіт, послуг) такими, що підлягають віднесенню до валових витрат гідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому факт придбання товарів (робіт, послуг) встановлюється в тому числі, але не виключно на підставі документів бухгалтерського обліку, відповідно до яких дійсним показникам господарської операції залежить і від суб'єктивного фактору - дотримання особами, відповідальними за таку відповідність, встановленим чинним законодавством вимог щодо складання та оформлення цих документів.

При цьому, суд першої інстанції правильно встановив, що операція купівлі-продажу колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 фактично не відбулась, відповідно й не могли надаватися послуги щодо передексплуатаційної підготовки, що підтверджується листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ГУ МВС України від 30.04.2009 року, в якому наведений перелік транспортних засобів, які були зареєстровані за Корпорацією «Укрнерудпром» станом на 13.05.2009 року. В цьому переліку відсутній колісний тягач МЗКТ 74131 з причепом 9379.

Факт відсутності операції з купівлі-продажу колісного тягача МЗКТ 74131 з причепом 9379 між Корпорацією «Укрнерудпром» та ПП «Інтелект-Сервіс» також підтверджується листом філії Управління магістральних газопроводів Донбастрансгаз Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 24.07.2009 року № 05-5282, в якому зазначено, що МЗКТ 74131 знаходився на балансі філії УМГ Донбастрансгаз з серпня 2001 року по вересень 2008 року, наказом Управління магістральних трубопроводів Донбастрансзаг ДК «Укртрансаз» НАК «Нафтогаз України» від 10.09.2001 року про розподіл основних фондів, яким зобовязано начальника Ялтинського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів зареєструвати тягач МЗКТ 74131 в органах ДАІ та використовувати за призначення, свідоцтвом про реєстрацію тягача МЗКТ в органах ДАІ, згідно якого власником є Ялтинське ЛНМУГ, наказом від 22.08.2008 року №243, згідно якого тягач МЗКТ 74131 передається на баланс Криворізького РБУ УМГ»Харківтрансгаз».

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №261/10/23-2 від 10.01.2004 року на суму 1810000,00 грн., в тому числі 905000,00 грн. основний платіж та 905000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції прийняте відповідачем правомірно та згідно вимог чинного законодавства.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду в цілому відповідають обставинам справи, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по справі № 2а-2331/09/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.М.Каралюс

В.З.Улицький

Ухвала в повному обсязі складена 22.04.2011 року.