Постанова № 15946414, 24.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6913/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Дурицької О.М., Федорової Г.Г.,

при секретарі Белові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_1. і Компанія»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року Повне товариство «Ломбард «ОСОБА_1. і Компанія»звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0007211702/0 від 16.08.2010 року та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009732302 від 16.08.2010 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009732302 від 16.08.2010 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 8562,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0007211702/0 від 16.08.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги відповідач аргументує тим, що оскаржувана постанова суду є незаконною, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів що кошти в сумі 8562,00 грн. позивачем були використані не в господарській діяльності.

Однак, з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується , з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено суду першої інстанції, відповідач провів відносно позивача планову виїзну перевірку. Відповідно до акту № 5067/22/36489494 від 03.08.2010 року про результати планової виїзної перевірки Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_1. і Компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.05.2009 року по 31.03.2010 року, отже, товариство не утримало податок з доходів фізичної особи в сумі 1284,30 грн., яке отримало кошти з каси підприємства на господарські потреби та не відзвітувалася про їх витрачання оформленими належним чином документами встановленої форми та змісту на загальну суму 8562,00 грн., чим порушено п. 2.11. п.3.1, п. 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановок НБУ віл 15.12.2004 року № 637 10.07.2009 року Дмітрієвій Н.С. видано з каси підприємства кошти в сумі 6463,50 грн. на господарські потреби через видатковий касовий ордер та відповідно до прибуткового касового ордер), прозвітувала про використані кошти в сумі 6463,50 грн. 13.07.2009 року. Чим, в порушення п. 2.11, п. 3.1. п. 3.2 Положення перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки.

На підставі вказаного акт відповідачем 16.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007211702/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3852,90 грн. (за основним платежем - 1284,30 грн., за штрафними санкціями 2568,60 гри.) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009732302 до позивача застосовано санкції в розмірі 10177,88 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону Україні «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира;

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звітів про використання коштів надано товарний чек, виданий приватним підприємцем ОСОБА_2. від 09.07.2009 року про закупівлю кислотних реактивів для сплавів золота на суму 262,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №6 від 26.10.2009 року виданий СПД ОСОБА_3, про прийняття від позивача за оренду в сумі 8000,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №17 від 16.11.2009 року, виданий ПП «Спецпромпостач»про отримання від позивача за мікрохвильову піч 300,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Як вбачається з товарних, касових чеків, квитанцій до прибуткових касових ордерів, які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 8562,00 грн. не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають встановленої формі та змісту у відповідності до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому підстав для скасування податкового повідомлення рішення №0007211702/0 від 16.08.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009732302 від 16.08.2010 року немає.

Що стосується питання правильності визначення та повнити утримання податку з доходів фізичних осіб, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2009 року ОСОБА_4. з каси підприємства отримано на господарські потреби по видатковому касовому ордеру 6463,50 грн., про які вона, згідно звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 18 від 13.07.2009 року відзвітувалася 13 липня 2009 року. В період з 10 по 13 липня 2009 року ОСОБА_4 у відрядженні не перебувала, підприємство в ці дні працювало, оскільки працює без вихідних.

ОСОБА_4 11 та 12 липня 2009 року була вихідна, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу.

Відповідно до п. 2.11 Положення передбачено, що видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт; якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то стірок, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може були продовжено до завершення терміну відрядження.

Враховую положення вказаної норми, оскільки 11 та 12 липня 2009 року для підприємства були робочими днями, то ОСОБА_4 повинна була відзвітуватися за отримані 10.07.2009 року під звіт кошти не пізніше 11.07.2009 року включно.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 01.06.1995 року № 436 передбачено застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу за перевищенні встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових кошті під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25% виданих під звіт сум.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2010 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Повного товариства «Ломбард «ОСОБА_1. і Компанія»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіО.М. Дурицька

Г.Г. Федорова

(Повний текст Ухвали складено 30.05.2011 року.)