Ухвала суду № 15945426, 17.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року справа №2а-1249/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Касьяновій В.М.,

за участю представника позивача Нікішина Д.В. та представника відповідача Клиновського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі № 2а-1249/11/1270 за позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, а також визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №3000718013/0 від 26.01.2011 року. В обґрунтування позову зазначив, що представники СДПІ по роботі з ВПП у місті Луганську під час складання акту перевірки №23/08-3/08215600 вийшли за межі повноважень та поклали в основу акту перевірки припущення про нікчемність правочинів, а як наслідок зробили висновок про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту відповідних періодів суму ПДВ начебто за безтоварними операціями, що за висновками відповідача призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого по ряд. 25.1. податкової декларації з податку на додану вартість за певний період часу на суму 48000,00 гривень. Вважав, що за підсумками серпня 2010 року ним правомірно до суми податкового кредиту звітного періоду включено суму ПДВ із угоди про постачання від ТОВ "ЖКВ "Агромир" (код ЄДРПОУ 36410047) поліпропілену ПП-СВ 30-Т1 у кількості 6000 кг. на загальну суму 288 000,00 грн. у тому числі ПДВ 48 000,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції послався на те, що у позивача відсутні документальні підтвердження транспортування нібито отриманого ним від ТОВ «ЖКВ «Агромир» поліпропілену, а також, що директор ТОВ «ЖКВ «Агромир» ОСОБА_6. згідно її власних пояснень фінансово-господарську діяльність не здійснювала і жодних документів щодо взаємовідносин з позивачем не підписувала.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, викладених в позові, просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП "ЛАРЗ" є підприємством з 100% державної власності, належить до сфери управ ління Міністерства оборони України та здійснює свою фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, затверджено наказом Міністра оборони України від 16.05.2006 року № 269 (а.с. 20-24).

У період з 03.11.2010 по 23.11.2010 на підставі направлень від 02.11.2010р. № 219, від 08.11.2010р. № 222, від 17.11.2010р. № 226, виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1981902 грн. за вересень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., результати якої оформлені актом перевірки №1461/08-3/08215600 від 30.11.2010 (а.с. 44-82).

В зазначеному акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/970ВР ( далі Закон № 168), в результаті чого було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 р., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що призвело до збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48 000, 00 гривень, та абз. "б" п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого в декларації за вересень 2010 року, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 48000 грн.

12.01.2011 відповідачем згідно із п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ДП "ЛАРЗ" поданої за листопад 2010 року акт перевірки №23/08-3/08215600 від 12.01.2011 (а.с. 11-16).

Результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення абз. б. п. п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7. Закону № 168, який діяв на час виникнення спірних відносин) та підпункту п.5.12.5. пункту 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, підприємством завищено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу податкової декларації по податку на додану вартість за листопад 2010 року не відображено результат перевірки по акту від 30.11.10 року №1461/08-3/08215600, чим завищено на 48000,00 грн. значення наступних рядків податкової декларації з податку на додану вартість

р.23 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду";

р.24. "залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми датку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду";

р.25 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню".

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011 №0000718013/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 48000 грн. за листопад 2010 року (а.с. 10).

Позивачем було надано суду наступні документи на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ЖКФ "Агромир" у серпні 2010 року та правомірності включення суми 48000 грн. до складу податкового кредиту серпня місяця:

- договір поставки № 8/73 від 07.04.2010р між ДП "ЛАРЗ" в особі директора Мостового Олексія Іванови та ТОВ "ЖКВ "Агромир" (постачальник) в особі директора ОСОБА_6 на постачання поліпропілену та специфікація №1 до цього договору.

Згідно умов цього договору Продавець (ТОВ "ЖКВ "Агромир") зобов'язується передати у власність Покупцю (ДП "ЛАРЗ") поліпропілен, а Покупець прийняти та оплатити вартість товару. Товар постачається партіями та вважається переданим Покупцю у кількості відповідно накладної.

Відповідно до пункту 3.1 договору Продавець поставляє товар Покупцю партіями протяго м 10 днів з мометна отримання передплати.

Загальна сума договору 2 160 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 360 000 грн. (а.с. 100-103);

- видаткова накладна № 0508 від 05.08.2010 року, про поставку поліпропілена ПП-СВ 30-Т1 у кількості 6000 кг. за ціною 32,00 грн. без ПДВ, поліпропілен А-6 у кількості 2000 кг. за ціною 24,00 грн. без ПДВ, загальна сума по видатковій накладній становить 288000, 00, у т. ч ПДВ 48000,00 грн. (а.с. 26);

- податкова накладна від 05.08.2010 №0508-01 на суму 288000 грн.. у т.ч. ПДВ 48000 грн. (а.с. 25).

Зазначена податкова накладна відображена позивачем в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (а.с.30) та в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010 року за №123 (а.с. 34).

За поясненнями представника позивача наданими у судовому засіданні постачання поліпропілену здійснювалося ТОВ "ЖКВ "Агромир" самостійно автотранспортом, втім товарно-транспортні накладні не складалися.

Оригінали договору №8/73 від 07.04.2010, специфікації №1 до договору, накладної №0508 від 05.08.2010 та податкової накладної №0508-01 від 05.08.2010 позивачем суду не були надані, оскільки ці документи було вилучено відповідно до протоколу вилучення від 11.03.2011 року (а.с. 118-121), судом досліджувалися копії зазначених документів завірені печаткою позивача та підписом відповідальної особи.

Зазначені вище первинні документи (договір, специфікація, накладна та податкова накладна від 05.08.2010) досліджувалися відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки, оформленої актом перевірки № 1461/08-3/08215600 від 30.11.2010. Відомості зазначені в наданих суду позивачем завірених копіях відповідають відомостям, встановленим відповідачем під час перевірки та відображеним у акті перевірки від 30.11.2010. Між сторонами відсутні розбіжності щодо змісту зазначених документів.

Судом першої інстанції правильно при вирішенні справи застосовані положення Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", які буди чинними і діяли в період існування взаємовідносин позивача з ТОВ "ЖКВ "Агромир" та включення сум за операцією від 05.08.2010 до складу податкового кредиту, а не Податкового Кодексу україни, який набрав законної сили з 1 січня 2011 року.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення були, викладені в акті перевірки висновки податкового органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року суми 48000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ЖКВ "Агромир".

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту є безпідставним і податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Відповідачем надано суду завірену копію пояснень громадянки ОСОБА_6 надані нею 12.10.2010 співробітникам ГВПМ СДПІ ВПП відповідно до яких ця особа зазначає, що зареєструвала на своє ім"я ТОВ "ЖКВ "Агромир" за обіцяну грошову винагороду, здійсненням фінансово-господарської діяльності товариства не займалася, бухгалтерську та податкову звітність не вела, податкові декларації договори від імені товариства не складала та нікому не доручала складати. На поставлені питання ОСОБА_6 повідомила, що з ДП "ЛАРЗ" ніяких договорів не укладала, не здійснювала поставок ТМЦ в адресу ДП "ЛАРЗ" та нікому не доручала це робити, також, не надавала ніяких послуг. Будь-яких документів з фінансово-господарської діяльності, а саме: видаткових, прибуткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, договорів та інших документів від імені ТОВ "ЖКВ "Агромир" не готувала та не підписувала (а.с. 94-97).

Доводи відповідача про неможливість прийняття даних пояснень в якості доказу по справі у звязку з не визначенням, в рамках якої законодавчо врегульованої процесуальної дії останні відбиралися від директора ТОВ «ЖКВ «Агромир», колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з листа начальника Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у місті Луганську, наданої суду представником відповідача, вбачається що дані пояснення директор ТОВ «ЖКВ «Агромир» ОСОБА_6 дала в ході проведення перевірки в порядку статті 97 КПК України ( матеріал перевірки зареєстрований в книзі обліку злочині та пригод 20.10.2010 року під № 514). Більше того, в листі зазначено, що в ході перевірки місцезнаходження бухгалтерських та статутних документів, а також печатки і штампу підприємства не встановлено. Матеріали перевірки відносно ОСОБА_6. передані до прокуратури міста Луганська для передачі за підслідністю та вирішення питання про порушення кримінальної справи за статтями 205, 357 КК України, а також з метою підготовки позовної заяви про визнання недійсною державної реєстрації ТОВ «ЖКВ «Агромир».

Як було встановлено судом контрагент ТОВ "ЖКВ "Агромир" не міг здійснювати постачання поліпропілену на адресу позивача за накладною №0508 від 05.08.2010 та податковою накладною №0508-01 від 05.08.2010 на виконання договору договором №8/73 від 07.04.2010, оскільки відповідно до пояснень особи зазначеною в цих документах директором ТОВ "ЖКВ "Агромир" ОСОБА_6 вона не підписувала зазначених документів, не здійснювала поставок ТМЦ на адресу позивача та нікому не доручала цього робити.

Крім того, відповідно до умов договору №8/73 від 07.04.2010 на який як на обгрунтування правомірності включення суми 48000 грн. за операціями з ТОВ "ЖКВ "Агромир" посилається позивач та пояснень представника позивача у судовому засіданні поставка поліпропілену здійснювалася автотранспортом. Втім товарно-транспортних накладних на відповідні перевезення позивачем не надано і зазначено, що цих документів не існує.

Разом з тим, згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом та відомствами України.

Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", ст.57 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 21 ст.11 Закону України "Про міліцію", ст. 1 Наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568; Наказом Міністерства статистики, Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29 грудня 1995 року № 488/346.

Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні, сертифікати якості, свідоцтва, довідки, паспорти тощо).

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, у звязку з чим колегія суддів не приймає до уваги доводи представника позивача, що товарно-транпортні накладні відсутні, оскільки доставка товару здійснювалась траспортом ТОВ «ЖКВ «Агромир», а не транспортом позивача. Разом з тим, останній будь-яких інших підтверджень транспортування поліпропілену також не надав. Податковим органом же встановлено і з цим погодився суд першої інстанції, що у ТОВ «ЖКВ «Агромир» не було ні трудових, ні матеріальних ресурсів для здійснення такої доставки поліпропілену.

За таких обставин враховуючи відсутність документального підтвердження здійснення транспортування поліпропілену ТОВ "ЖКВ "Агромир" позивачу у справі, а саме, товарно-транспортних накладних або будь-яких інших документів щодо такого транспортування, а також не здійснення фінансово-господарської діяльності директором ТОВ "ЖКВ "Агромир" ОСОБА_6 та відсутність бухгалтерських та статутних документів, печатки і штампу підприємства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у ТОВ "ЖКВ "Агромир"» необхідних трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок відсутність фактичного постачання товарів.

Крім того, зважаючи на те, що податкові накладні від імені ТОВ «ЖКВ «Агромир» виписані та підписані особою, яку неможливо встановити та ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Зазначені обставини за переконанням суду апеляційної інстанції свідчать про нездійснення самої господарської операції.

Також колегія суддів зазначає, що реальність взаємовідносин позивача з ТОВ «ЖКВ «Агромир» за період квітень-травень 2010 року вже була предметом судового розгляду і постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень-рішень про донарахування податку на додану варість і про зменшення суми бюджетного відшкодування за вказаний період відмовлено.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтованою, апеляційна скарга позивача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складено 20 травня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі № 2а-1249/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова