Ухвала суду № 15943631, 16.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 року справа №2а/0570/1233/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/1233/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промекс» до Управління пенсійного фонду України в м.Ясинувата про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 64940 грн. 88 коп., -

ВСТАНОВИЛА :

20 січня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Промекс» (далі - «позивач» або ТОВ «Промекс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата ( далі - «відповідач» або «УПФУ») про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 64940,88 гривень шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Позовні вимоги вмотивовані тим, що УПФУ відмовив у поверненні надмірно сплачених страхових внесків позивача, оскільки сума єдиного податку, що спрямовується до бюджету Пенсійного фонду, не є страховими внесками, а тому надмірно сплачені суми не повертаються, а тільки можуть бути зараховані у рахунок майбутніх платежів. Позивач вважав такі дії безпідставними. Підставами позову зазначені ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/1233/2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промекс» (позивач) до Управління пенсійного фонду України в м.Ясинувата (відповідач, УПФ) про зобовязання повернути зайво сплачені страхові внески у розмірі 64940 грн. 88 коп. залишений без задоволення у повному обсязі. (а.с.160, 161-164).

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, як незакону, прийнята з порушенням норм матеріального права, просить задовольнити вимоги у повному обсязі (а.с.166-167).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення при вирішенні питання, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач 20.06.2007 року зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради за номером 12801020000000355 та внесено до ЄДРПОУ за кодом 34854857 (а.с.11-13)

Позивач перебуває на обліку, як платник податків в Ясинуватській ОДПІ (а.с.14) та взято на облік до УПФУ в м.Ясинувата (а.с.15)

На протязі 2007-2010 років позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, і сплачував єдиний податок за ставкою 10%, що підтверджується свідоцтвами № 0528001107 від 05.07.2007, № 0528001146 від 11.12.2007, № 528001692 від 04.12.2009, № 0528001582 від 15.12.2008 р. (а.с.17-19, 136-139).

12.10.2010 ТОВ «Промекс» звернулося до управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області із листом про повернення дебіторської заборгованості в сумі 64940,88 гривень, у звязку з перебільшенням відрахувань 42% від єдиного податку над відрахуваннями від фонду оплати праці 33,2% (а.с.7)

26.10.2010 листом за №9894/04 УПФУ в м.Ясинувата відмовило позивачу в задоволенні поданої заяви у звязку з відсутністю законних підстав (а.с.8).

Відповідно до платіжних доручень позивач з сернпя 2007 року по вересень 2010 року здійснював сплату єдиного податку у розмірі 10 % (а.с.32-71) та здійснював перерахування до УПФУ внесків із заробітної плати у розмірі 0,5 %, 2% (а.с.72-110).

Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Управління пенсійного фонду України в м. Ясинувата є органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, в редакції Указу Президента України від 31 серпня 2005 року №1224/2005.

Відповідно ст. 1 Закону №1058-IV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Сфера дії Закону №1058-IV поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків (ст. 5 Закону №1058-IV).

Страхувальниками згідно зі ст. 14 Закону №1058-IV є роботодавці, зокрема, підприємства, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Стаття 15 Закону №1058-IV передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частиною 13 статті 20 Закону №1058 передбачено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Тобто повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів здійснюється надміру сплачених саме страхових внесків, які є цільовим загальнообов'язковим платежем.

Відповідно до Указу Президент України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р., № 727/98 суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Зазначеним Указом Президента України регулюються відносини повязані зі сплатою податків, зборів інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції, що страхові внески, не відносяться до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що страхові внески відрізняються від інших обов*язкових платежів, що входять у систему оподаткування. Сплачені страхові внески і відрахування єдиного податка є різними за своєю правовою природною і їх не можна ототожнювати, вони мають різне правове навантавження та регулюються різними законодавчими актами.

Колгеія суддів також не приймає до уваги посилання позивача на лист Пенсійного фонду України від 03.11.2009 №20042/03-30, оскільки в ньому міститься відповідь на звернення представництва Держкомпідприємництва в Запорізький області відносно механізму нарахування страхових внесків субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування.

З урахуванням встановлених обставин у справі колегія суддів вважає, що відповідач правомірно відмовив ТОВ «Промекс» у повернені, як на думку позивача, зайво сплачених коштів у розмірі 64940,88 гривень, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції відмовлено правильно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи позивача-апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 195-1, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/1233/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/1233/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар