Ухвала суду № 15943293, 20.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року справа №2а-9164/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. у справі № 2а-9164/10/1270 (головуючий І інстанції Чиркін С.М) за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Приватного підприємства "КФ "Парадігма", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. у справі № 2а-9164/10/1270 відмовлено в задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Приватного підприємства "КФ "Парадігма", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський гофротарний комбінат" про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином в сумі 17821129,00грн.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що між ПП “КФ “Парадігма” (Продавець) та ТОВ “Луганський гофротарний комбінат” було укладено договір купівлі-продажу картонно-паперової продукції у кількості та асортименті згідно з додатками до договору, які є невідємними частинами договору.

В матеріалах справи маються видаткові накладні на поставку картонно-паперової продукції ТОВ “Луганський гофротарний комбінат”. ПП "КФ "Парадігма" на продаж цієї продукції були складені відповідні податкові накладні.

З повідомлення № 33530/29-005 від 15.09.2008 року та актів, складених посадовими особами Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.09.2009 № 1147/23-709/36006761, від 23.09.2009 №1379/23-709/36006761 та акту виходу від 14.08.2009 № 649, вбачається, що ПП "КФ "Парадігма" не знаходиться за юридичною адресою.

Позивач вважає, що оспорену угоду було укладено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в обґрунтування своїх доводів посилався на вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.2010р. по справі № 1-887/2010 за обвинуваченням директора ПП "КФ "Парадігма" за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво».

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним визначені у ст.208 ГК України, за приписами ч.1 якої якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тобто, санкції, передбачені ч.1 ст.208 ГК України застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому в будь-якому випадку для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Ці санкції не можуть застосовуватися лише за сам факт несплати податків ( зборів, інших обовязкових платежів) однією із сторін договору.

Обовязок сплачувати відповідні податки встановлений законодавством України і не може залежить від змісту угоди. Порушення вимог податкового законодавства може бути підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законодавством.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою..

Посилання позивача на вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.2010р. по справі № 1-887/2010 за обвинуваченням директора ПП "КФ "Парадігма" за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво»., як на доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при укладанні оспореної угоди, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він не містить в собі висновки щодо укладання спірної угоди, та не робилися висновки відносно її мети та наявності у такого субєкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні всіх угод та виконанні всіх господарських зобовязань.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010р. встановлений факт фіктивного підприємництва з боку діючого на той момент керівника відповідача у 2008 році.

Зазначений вирок не містить будь-яких даних щодо протиправності дій у період укладання спірної угоди.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не було прийнято в якості доказів по цій справі висновки почеркознавчого дослідження від 04.08.2010 року, висновок експерта № 8 від 19.01.2011року, в частині встановлення особи, яка підписувала податкові накладні, оскільки правомірність підписання зазначених податкових накладних не є предметом по даній справі, та зазначені дослідження не призначались в рамках даної адміністративної справи, відповідно повинні оцінюватись органом який призначив.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. у справі № 2а-9164/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. у справі № 2а-9164/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак