Ухвала суду № 15942109, 26.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року справа №2а/0570/2165/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Чумака С.Ю. , Ястребової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об”єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 р. у справі №2а-0570/2165/2011, за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської об”єднаної державної податкової інспекції, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2010р. Державне підприємство " Добропіллявугілля " звернулось до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від за №0005011540/0 та №0005021540/0 від 26.11.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне.

Спірним податковим повідомленням-рішеннями відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами" № 2181 від 21.12.00р. за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Податковим органом безпідставно зроблено висновок про порушення підприємством граничних термінів сплати податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, посилаючись на те, що підприємством заборгованість по розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища №900156193 від 07.05.2010р. погашена платіжним дорученням №1306 від 29.06.2010р., платіжним дорученням №583 від 20.05.2010р. погашено зобов'язання по розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за №9001545581 від 07.05.2010р., платіжним дорученням №3024 від 20.07.2010р. погашено зобов'язання по розрахунку зі збору за забруднення навколишнього середовища за №9001561913, платіжним дорученням №1831 від 30.07.2010р. погашено зобов'язання по розрахунку зі збору за забруднення навколишнього середовища за №9001561913, оскільки позивачем вищевказаними платіжними дорученнями дані податкові розрахунки сплачені не були.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Представники сторін за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Актом невиїзної документальної перевірки за №1266/15-1/32186934 від 15.11.2010р. з питань порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих та узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по податковим розрахункам за №9001736253 від 06.11.2009р. за 9 місяців 2009р., №9002894027 від 03.02.2009р. за 2009 рік, №900156193 від 07.05.2010р. за І квартал 2010р.

26.11.2010р. на підставі акту перевірки податковим органом були винесені спірні податкові повідомлення-рішення за №0005011540/0, відповідно до якого була застосована штрафна санкція у розмірі 109780,09грн., та податкове повідомлення - рішення №0005021540/0, відповідно до якого була застосована штрафна санкція у розмірі 54306,41грн.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами" № 2181 від 21.12.00р.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є "Призначення платежу". Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.11.2010р. за №0005011540/0 та №0005021540/0, прийняті на підставі акту перевірки за №1266/15-1/32186934 від 15.11.2010р., є неправомірними, оскільки позивачем були сплачені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 квартал 2010р. платіжним дорученням №1306 від 29.06.2010р. у розмірі 182700,00грн., платіжним дорученням від 20.05.2010р. №583 за 1 квартал 2010р у розмірі 448330,91грн., платіжним дорученням №1831 від 30.07.2010р. за 2 квартал 2010р. у розмірі 52639,56грн., платіжним дорученням №3024 від 20.07.2010р. розстрочка виконання рішення суду по справі №2-а-602/10/0570 стосовно стягнення заборгованості за забруднення навколишнього середовища.

Всупереч цьому, відповідачем дані кошти були неправомірно спрямовані на погашення податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно наданих позивачем розрахунків №9001736253 від 06.11.2009р., №9002894027 від 03.02.2010р., №900156193 від 07.05.2010р.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Добропільської об”єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 р. у справі №2а-0570/2165/2011 залишити без задоволення , а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: