Постанова № 15939885, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2010 р. № 2-а- 14739/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представник позивача не прибув.

представник відповідача не прибув.

представник третьої особи - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до Підприємства АТ "Металіст-Будметалконструкція", третя особа: приватне підприємство "Логістик сістем"

простягнення дебіторської заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (надалі позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Металіст - Будметалконструкція» (надалі відповідач), третя особа Приватне підприємство «Логістик Систем», в якому просить суд прийняти постанову про примусове стягнення дебіторської заборгованості до бюджету з Акціонерного товариства «Металіст - Будметалконструкція» у розмірі 151.657, 50 грн., яка підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок № 34125999700001, Банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019.

В обґрунтування позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вказала, що ПП «Логістик Систем», код ЄДРПОУ 34491150, як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований рішенням Голосіївською районної у м. Києві державної адміністрації 11.07.2006 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва як платник податків. Підприємство має податковий борг у сумі 121.459, 4 грн., який виник у вересні 2009 року, в результаті несвоєчасної сплати самостійно визначеної в декларації № 9001087435 від 17.09.2009 року в сумі податкового зобовязання з ПДВ, термін сплати якого сплив 30.09.2009 року. Податковою інспекцією до підприємства було застосовано право податкової застави, про що внесено запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та на виконання вимог Закону № 2181 надіслано першу та другу податкові вимоги. Податковий борг змінювався в результаті поданих ПП «Логістик Систем» декларацій з податку на прибуток на податку на додану вартість. 08.05.2009 року заступником начальника ДПІ відносно ПП «Логістик Систем» було прийнято рішення № 11 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу». Відповідно до фінансового звіту підприємства єдиним активом на підприємстві є дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Тому, заступником начальника ДПІ було прийнято рішення № 32/24-112 від 01.06.2010 року про продаж та стягнення в судовому порядку активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в особі заступника начальника Конверського С.А., який діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва, та ПП «Логістик Систем» в особі директора Півторак О.В., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, керуючись п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, було укладено Договір № 8/24-133 від 09.06.2010 року. Предмет договору встановлює, що платник податків (боржник) передає, а податковий орган приймає на себе право грошової вимоги до дебітора АТ «Металіст - Будметалконструкція» (код ЄДРПОУ 30653953), відповідно до Договору № 30/10 на транспортні послуги спецтехніки від 30.10.2008 року та акту звірки взаєморозрахунків від 25.04.2010 року). Сума грошової вимоги становить 151.657, 50 грн. АТ «Металіст - Будметалконструкція» як субєкт підприємницької діяльності зареєстроване рішенням управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради 16.12.1999 року у журналі обліку реєстраційних справ за № ю0010057 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова як платник податків. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було направлено АТ «Металіст - Будметалконструкція» повідомлення № 9/24-113 від 04.06.2010 року про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу та претензію № 14128/10/24-010 від 14.06.2010 року про сплату платежів в рахунок погашення податкового боргу на суму 151657, 50 грн. Дані документи були отримані підприємством 20.07.2010 року, про що свідчить підпис на поштових повідомленнях про вручення. Однак, сума вказана у повідомленні та претензії до Державного бюджету залишається не сплаченою у повному обсязі, що стало підставою для звернення інспекції з даним позовом до суду.

Позивач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Представники відповідача - Акціонерного товариства «Металіст - Будметалконструкція» та третьої особи Приватного підприємства «Логістик Систем» до суду не прибули, про дату, час та місце судового засідання сповіщалися судом в порядку ст. ст. 33 -35 КАС України, конверти із судовою кореспонденцією повернулися до суду з відміткою пошти про відсутність адресатів за вказаною адресою.

Відповідно до приписів статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що дане правило підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Логістик Систем», що є третьою стороною у даній справі, код за ЄДРПОУ 34491150, як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований рішенням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації 11.07.2006 року, у журналі обліку реєстраційних справ за № 106810200000116024 вчинено відповідний запис. На обліку як платник податків підприємство перебуває в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Судовим розглядом встановлено, що у ПП «Логістик Систем» у вересні 2009 року виник податковий борг, в результаті несвоєчасної сплати самостійно визначеної в декларації № 9001087435 від 17.09.2009 року суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, термін сплати якої сплив 30.09.2009 року.

Відповідно до положень п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), ДПІ у Голосіївському районі м. Києва застосувало до підприємства право податкової застави, про що було внесено відповідний запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

На виконання вимог п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, податковою було сформовано та направлено на адресу ПП «Логістик Систем» першу податкову вимогу № 1/4028 від 07.10.2009 року, яка була отримана підприємством 17.11.2009 року, що підтверджується підписом посадової особи підприємства на корінці вимоги.

У звязку з непогашенням боргу протягом місяця з дня отримання першої податкової вимоги, на юридичну адресу підприємства податковою було надіслану другу податкову вимогу № 2/4959 від 24.12.2009 року, яка була отримана підприємством 11.02.2010 року, що підтверджується підписом посадової особи підприємства на корінці другої податкової вимоги.

В результаті поданих ПП «Логістик Систем» декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток: № 9000313834 від 18.02.2010 року, № 90011018434 від 16.04.2010 року, № 9001922251 від 20.05.2010 року, № 9001347730 від 24.04.2010 року, № 207640 від 05.08.2010 року, податковий борг підприємства змінювався.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, суми самостійно визначені у податкових деклараціях (розрахунках) податкових зобовязань вважаються узгодженими з дня подання таких податкових декларацій (розрахунків). Отже, безспірними вимогами ДПІ слід вважати узгоджену суму податкового зобовязання не сплачену платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону № 2181.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону № 2181, першим заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято рішення № 11 від 08.05.2009 року «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу».

Згідно фінансового звіту ПП «Логістик - Систем», єдиним активом на підприємстві є дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги.

За таких обставин, заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до ст. 7 Закону № 2181, було прийнято рішення № 32/24-112 від 01.06.2010 про продаж та стягнення в судовому порядку активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків.

Також з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в особі заступника начальника Конверського С.А., який діє на підставі Положення про Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва з однієї сторони, та ПП «Логістик - Систем» в особі директора Півторак О.В., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, керуючись п. 7.4 ст. 7 Закону № 2181 та ст. 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом ДПА України № 439 від 19.09.03р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 926/8247 від 13.10.2003р., було укладено договір № 8/24-133 від 09.06.2010 року. Предмет даного договору встановлює, що платник податків (боржник) передає, а податковий орган приймає на себе право грошової вимоги до дебітора АТ «Металіст - Будметалконструкція» (код ЄДРПОУ 30653953), відповідно до Договору № 30/10 на транспортні послуги спецтехніки від 30.10.2008року та акту звірки взаєморозрахунків від 25.04.2010 року. Сума грошової вимоги становить 151.657, 50 грн.

Відповідно до п.п. 2.2 Договору, платник податків уступає податковому органу своє право грошової вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу в сумі 151.657, 50 грн. (реальну до стягнення дебіторську заборгованість). Компенсація вартості такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом проведення заліку кредиторської заборгованості з податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 2.5 та 2.6 Договору, платник податків зобовязаний в строк до трьох робочих днів з моменту підписання даного Договору, письмово повідомити АТ «Металіст - Будметалконструкція» про уступку податковому органу права грошової вимоги.

Також в п.п. 2.6 Договору зазначено, що надходження за дебіторською заборгованістю коштів на рахунок платника податків негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідач - Акціонерне товариство «Металіст - Будметалконструкція», код ЄДРПОУ 30653953, як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований рішенням управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради 16.12.1999р., у журналі обліку реєстраційних справ вчинено відповідний запис за № ю0010057. Як платник податків АТ «Металіст - Будметалконструкція» перебуває на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на адресу АТ «Металіст - Будметалконструкція» було направлено повідомлення № 9/24-113 від 04.06.2010 року про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу та претензію № 14128/10/24-010 від 14.06.2010 року про сплату платежів в рахунок погашення податкового боргу на суму 151.657, 50 грн.

Як свідчать матеріали справи, вказані документи отримані АТ «Металіст - Будметалконструкція» 20.07.2010 року. Однак, сума вказана в повідомленні та претензії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Державного бюджету залишається не сплаченою.

Оглянувши копії документів, що надані позивачем - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з вимогами чинного законодавства спричиняють втрату документами юридичної сили і доказовості.

Суд також відзначає, що відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

З підстав, встановлених ст. 11 ЦК України виникають зобовязання. При цьому, відповідно до приписів ст. ст. 509-513 ЦК України, зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Якщо кожна із сторін у зобовязанні має однозначно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У зобовязанні кредитор може бути змінений, зокрема, внаслідок передання первинним кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), договором або законом.

Відповідно до ст. 513 (ст. 521) ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Субєктами майново господарських зобовязань можуть бути субєкти господарювання, визначені у ст. 55 ГК України, не господарюючі субєкти юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново господарське зобовязання виникає між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і не господарюючими субєктами юридичними особами, зобовязаною та управленою сторонами зобовязання є відповідно боржник і кредитор.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Для оформлення уступки вимоги дебіторської заборгованості необхідна наявність відповідних зобовязань, тобто договірних відносин між кредитором і боржником.

Документи, які підтверджують момент передачі ризиків і вигод, повязаних з правом власності, свідчать про наявність права вимоги. До таких документів відносяться угоди на поставку продукції, товарів, надання послуг, акти прийому передачі, акти виконаних робіт, тощо. Лише за наявності таких документів можна переводити на податковий орган право на вимогу такої заборгованості. Тобто укладання договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків здійснюється разом з передачею документів, що засвідчують це право.

Заміна кредитора у зобовязанні, відповідно до ст. 516 ЦК України, здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, для належного виконання боржником зобовязання на користь нового кредитора письмове повідомлення боржника про заміну кредитора в зобовязанні є обовязковим. Якщо цього не зробити, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про стягнення дебіторської заборгованості до бюджету з відповідача - Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

Суд при вирішенні справи також бере до уваги, що як платник податків, зборів (обовязкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси суд робить висновок, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій. які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення свого порушеного права і інтересу на отримання належних йому платежів в позасудовому порядку.

Керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", третя особа: приватне підприємство "Логістик сістем" про стягнення дебіторської заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" (р/р 2600306480021 ПАТ КБ "Правекс - банк", МФО 321983) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 151657,50 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят сім грн.50 коп.) на р/р 34125999700002, ГУДКУ у м. Київ МФО 820019.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко