Постанова № 15939826, 11.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2011 р. № 2-а- 2684/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Островської М.О.,

за участю представника позивача Шепітько Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта" про надання дозволу на погашення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта", в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта" у розмірі 180952,65 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначив, що фахівцями ДПІ проведено перевірку, за наслідками якої встановлено несплату податкового зобов'язання, визначеного у декларації та складено акт перевірки №3893/15-212/36222661 від 18.08.2010 року. На підставі цього акту начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004481520/0 від 30.08.2010 року на суму 32,00 грн. та №0004491520/0 від 30.08.2010 року на суму 40,00 грн. ДПІ також проведено перевірку, за наслідками якої встановлено заниження податкового зобов'язання на 120587,10 грн. та складено акт перевірки №5279/15-409/36222661 від 26.11.2010 року. На підставі цього акту начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001821540/0 від 07.12.2010 року на суму 180880,65 грн.

Сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, не прибув, заперечень проти позову не надавав. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, як законного та обґрунтованого зі наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.11.2008, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 07.11.2008 року за №1038.

26.11.2010 року працівниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка з питань щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ПРОДПОСТОПТ», ТОВ «БІЗНЕС-ПРЕСТИЖ ЛТД», ТОВ «АНТЕНТ МЕЛДІС» за період з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р., яким встановлені порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 120587,10 грн.

За наслідками перевірки податковим органом складений акт перевірки №5279/15-409/36222661 від 26.11.2010 р.

Такого висновку податковий орган дійшов з того, що відповідач до складу податкового кредиту підприємства у лютому 2010 року включив податкові накладні отримані від ТОВ «ПРОДПОСТОПТ», ТОВ «БІЗНЕС-ПРЕСТИЖ ЛТД», ТОВ «АНТЕНТ МЕЛДІС», які не були платниками податку на додану вартість.

Акт перевірки надісланий до відповідача поштою, але ним не отриманий та не підписаний у зв'язку з незнаходженням адресата за вказаною адресою, про що складений акт № 1055/15-409/36222661 про неможливість вручення акту суб'єкту господарювання від 07.12.2010 року.

07.12.2010 року Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001821540/0 про визначення відповідачу зобовязання з податку на додану вартість у сумі 180880,65 грн., з яких: за основним платежем 120587,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60293,55 грн.

Повідомлення рішення було надіслано відповідачу поштою, але ним не отримано, про що 15.12.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт №1081/15-409/36222661 про неможливість вручення.

29.01.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесена перша податкова вимога № 1/82 на суму 377483,29 грн. та 10.03.2010 р. друга податкова вимога №2/237 на суму 377874,29 грн.

Вказані податкові вимоги були направлені відповідачу поштою, але ним не отримані, у звязку з чим розміщені на дошці податкових оголошень та складені акти про неможливість вручення податкової вимоги субєкту господарювання №60 від 08.02.2010 р. та №106 від 15.03.2010 р.

14.04.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесено рішення № 35 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

18.08.2010 року працівниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, за результатами якої складений акт №3893/15-212/36222661 від 18.08.2010 р., яким встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин),та платник податку не сплатив суму податкового зобовязання, зазначену ним в податкових деклараціях.

Акт перевірки було надіслано до відповідача поштою, але ним не отримано та не підписано у зв'язку з незнаходженням адресата за вказаною адресою, про що було складено акт № 759/15-213 про неможливість вручення акту суб'єкту господарювання.

На підставі цього акту начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004481520/0 від 30.08.2010 року на суму 32,00 грн. та №0004491520/0 від 30.08.2010 року на суму 40,00 грн.

Вказані повідомлення рішення були надіслані відповідачу поштою, але ним не отримані, про що 13.09.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт № 801/15-213 про неможливість вручення рішення суб'єкту господарювання.

В державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано податкову заставу на наявне майно у підприємства або набуте ним у майбутньому на суму 754966,580 грн., що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03.02.2010 р. №26099572.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.2.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037(діяв на час виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0001821540/0 від 07.12.2010 року, яким відповідачу визначено зобовязання з податку на додану вартість у сумі 180880,65 грн., з яких: за основним платежем 120587,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60293,55 грн., оскільки останній до складу податкового кредиту у лютому 2010 року включив податкові накладні отримані від ТОВ «ПРОДПОСТОПТ», ТОВ «БІЗНЕС-ПРЕСТИЖ ЛТД», ТОВ «АНТЕНТ МЕЛДІС», які не були платниками податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (діяв на час виникнення спірних правовідносин), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ (діяв на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ (діяв на час виникнення спірних правовідносин), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Сума податкової заборгованості відповідачем до бюджету не сплачена та не оскаржена.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкові органи подають до судів позови до підприємств, організацій, установ та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції були застосовані позивачем в порядку та розмірах, визначених діючим законодавством, в межах повноважень контролюючого органу, є узгодженими та підлягають стягненню з відповідача у звязку з їх несплатою у встановлений законом строк.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта" про надання дозволу на погашення суми боргу - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еліта" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська,73, код 36222661) у розмірі 180952.65 (сто вісімдесят тисяч девятсот пятдесят дві гривні 65 копійок) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 квітня 2011 року.

СуддяБартош Н.С.