Постанова № 15936097, 28.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року 11 год. 40 хв. Справа № 2а-0870/792/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Петрусь Д.К.

за участю

представника позивача Галька Н.О.

представника відповідача Малахова В.Л.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Технологічна Компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0000782301/0

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0000802301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість на загальну суму 82829,50 грн.

В квітні 2011 року позивач змінив предмет позову та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0000782301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 94155,00 грн., у тому числі за основним платежем 62770, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31385 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився з підстав зазначених у наданих запереченнях на позов від 06.04.2011 №4894/10/10-013. Зазначив, що перевірка проведена, з дотриманням норм діючого законодавства, висновки перевіряючи про порушення позивачем вимог п. 6.1 ст. 6 (з урахуванням п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5) Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР є цілком правомірним. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Велика технологічна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 30.11.2010 №256/23-0/34697345.

Проведеною перевіркою, зокрема, було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 (з урахуванням п.п. 1.32, 1.31 ст. 1), п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 95 070 грн., у тому числі за півріччя 2007 року 12718,00 грн., за 3 квартали 2007 року 36257,00 грн., за 2007 рік 32300,00 грн., за 1 квартал 2008 року 29786,00 грн., за півріччя 2008 року 29119,00 грн., за 3 квартали 2008 року 21694,00 грн., за 2008 рік 60976,00 грн., за 1 квартал 2009 року 1794,00 грн.. за півріччя 2009 року 1794,00 грн., за 3 квартали 2009 року 1794,00 грн., за 2009 рік 1794,00 грн., та завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 15828,00 грн.

За результатами проведеної перевірки 24.12.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000782301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 94155,00 грн., у тому числі за основним платежем 62770, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31385,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області. Проте, рішенням від 17.01.2011 №191/10/25-020 скаргу позивача залишено без розгляду та повернуто.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішеннями позивач звернувся до суду.

Також матеріалами справи встановлено, що в провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебувала кримінальна справа №1-627/2009 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.ст. 205 ч.2, 366 ч.1 КК України (фіктивне підприємництво та службовий підлог щодо створення підприємств ПП «Агроторгопт» та ПП «Промтехбудпостач»). Вироком від 24.11.2009 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 205 ч.2, 366 ч.1 КК України та призначено покарання, з урахуванням ст. 70 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм власності строком на 1 рік. У відповідності до ст.ст. 7 ч.5, 74 ч.4 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання внаслідок зміни обставин. Вирок набрав законної сили 10.12.2009.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст. 656 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України), а саме:

- по правочину між позивачем та ПП „Протехбуд-Постач" - договори №08/01 від 08.01.2008 та б/н від 07.03.2008 на загальну суму 1703306,76 грн. та ПДВ 323027.43 грн.;

- по правочинам між позивачем та ВП «ЗАЕС», ДП «НАЕК «Енергоатом» - договори: №592(6)07УС від 05.12.2007, №174(2)08УС від 12.05.2008, №217(6)08УК від 06.06.2008, №193(6)08УК від 22.05.2008, №232(2)08УК від 12.06.2008, №105УС від 26.08.2008, №26.09.2008 №116УС, №376(2)08УК від 23.09.2008, №474(6)08УК від 11.11.2008, №556(2)08УК від 23.12.2008, №138(6)08УК від 09.04.2009 на загальну суму відносин 1440667, 80 грн. (без урахування ПДВ) та ПДВ 288133.59 грн.

Перевіркою встановлено здійснення TOB «ВТК» операцій з продажу ВП «ЗАЕС» ДП «ПАЕК «Енергоатом» запасних частин, раніше придбаних у ПП «Промтехбуд-Постач».

Відповідно до умов договорів поставок, укладених TOB «ВТК» з ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». умови поставки передбачені з врахуванням Міжнародних Правил трактувань термінів (Інкотермс 2000г). а саме:

Умови "EXW" відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс. редакція 2000 р.) означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.). без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Умови "DDP" відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс, редакція 2000 р.) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця. Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Відповідно до статті А.8. «Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс, редакція 2000 р.). Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару.

Таким чином, враховуючи вищевикладене. відповідно до умов договорів, укладених між позивачем з ВП «ЗАЕС» ДП «ПАЕК «Енергоатом». обов'язки та витрати щодо фактичного транспортування ТМЦ покладаються на продавця - позивача.

Перевіркою первинних документів, наданих до перевірки, не встановлено здійснення витрат позивачем щодо закупівлі послуг з перевезення вантажів, отримання в оренду транспортних засобів.

Також, позивачем не надано до перевірки та у судове засідання жодного документу, який є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084, Правил видачі вантажів (ст. 35, 42. 46. 47. 48, 52. 53 Статуту залізниць України, затверджених Постановою КМУ від 06.04.1998 N 457). Наказу Міністерства транспорту України,. Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995.

Згідно Договору поставки продукції від 06.06.2008 №217 (6) 08УК, транспортування та відвантаження продукції проводиться на умовах DDP г. Єнергодар, та поставляємо продукція повинна супроводжуватися наступними документами, видатковими накладними, паспортами заводу-виробника, податковими накладними, сертифікатом якості.

Договорами поставки ТМЦ №08/01 від 08.01.2008р. №08/01 та від 07.03.2008р. б/н. укладеними TOB «ВТК» з ПП «Промтехбуд-Постач», не передбачено умови поставки товару, тобто взагалі не визначено за чий рахунок повинен здійснюватися транспортування товару, ким повинен бути фактично перевезений товар та на яких умовах. Умови договорів поставки, укладених між TOB «ВТК» та ПП «Промтехбуд-Постач» наведені у розділі 3.1.2 акту перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що операції по взаємовідносинах TOB «ВТК» із ВГІ «ЗАЕС» ДГІ «НАЕК «Енергоатом» не мали реального товарного характеру, оскільки товар не перевозився.

Реалізований товар ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», позивач придбав у ПП «Промтехбуд-Постач» на підставі договорів поставки від 08.01.2008 №08/01 та від 07.03.2008р. б/н., на виконання яких ПП «Промтехбуд-Постач» протягом перевіряємого періоду здійснено постачання TOB «ВТК» ТМЦ - запасних частин.

У зв'язку з не наданням до перевірки довіреностей, щодо отримання від ПП «ГІромтехбуд-Постач» товарів, неможливо встановити якою особою (посадовою особою ГОВ «ВТК» та/або представником TOB «ВТК») отримувався товар від ПП «Промтехбуд-Постач».

Згідно даних первинних документів складського, матеріального, бухгалтерського та фінансового обліку, даних позабалансових рахунків позивача не виявлено документів від ПП «Промтехбуд-Постач», які є складовою частиною комплекту перевізних документів у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 3aN 863/5084. Правил видачі вантажів (ст. 35, 42. 46. 47. 48. 52. 53 Статуту залізниць України, затверджених Постановою КМУ від 06.04.1998 N 457), Наказу Міністерства транспорту України , Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995.

Враховуючи вищенаведене, операції по взаємовідносинах TOB «ВТК» із ГТІІ «Промтехбуд-Постач» не мали реального товарного характеру, оскільки товар не перевозився.

З змісту вироку Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009 ОСОБА_4 вбачається, що громадянин ОСОБА_5 зареєстрував приватне підприємство «Промтехбуд-постач», однак ніякої господарської діяльності від ПП «Промтехбуд постач» не здійснював. Його знайомий ОСОБА_6 дія умисно, з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності запропонував ОСОБА_5 за грошову винагороду передати йому печатку та установчі документи вказаного підприємства, відкрити розрахункові рахунки, та оформити систему клієнт-банку в відділеннях КБ «Приватбанку» в м. Запоріжжі та м. Дніпропетровську, та пообіцяв йому заплатити грошову винагороду, на що останній погодився з приступними намірами ОСОБА_6

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Перевіркою встановлено, відповідно наданих позивачем банківських виписок за період з 01.05.2007 по 31.03.2010 року, що позивачем перераховано на рахунок ПП «Промтехбуд-Постач» грошові кошти, а саме: у 2008 році у розмірі 1 177 000.90 грн., у 2009 році у розмірі 326 000,00 грн.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа по формі; дата і місце складання: назва підприємства від імені якого укладено документ; зміст та обсяги господарської операції, одиниці виміру господарської операції посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Згідно п. 1-6 ст. 9 цього Закону: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинах носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: ... ".

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Первинні документи виписані ПП «Промтехбуд-ГІостач» є такими, що суперечать діючому законодавству, не являються підставою для формування валових витрат.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) «Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності»: з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5цього ж Закону: «до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5. 7 цієї статті.».

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року мас відємне значення об'єкту оподаткування, сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із п.1.32. ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-BP господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку..; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (сертифікат якості, технічний паспорт, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на валові витрати сформовані по операціях з ПП «Промтехбуд-Постач» в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, так і право на формування валових доходів в розумінні ст. 4 вищенаведеного Закону.

З урахуванням викладеного, суми валових доходів за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, на порушення підпункту 4.1 статті 4. підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 (з урахуванням пунктів 1.32. 1.31 статті 1), пункту 5.1. підпункту 5.2.1 пункту 5.1. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) неправомірно віднесені позивачем до складу валових витрат. Витрати сформовані по операціям із закупівлі ТМЦ, придбаних у ПП „Промтехбуд-Постач", за 2008 рік - 2009рік в сумі 1 671 395 грн. (без урахування ПДВ) відповідно, неправомірно віднесені позивачем до складу валових доходів.

Суд дійшов висновку, що відповідачем в ході перевірки було зроблено вірний висновок про те, що позивач в порушення п. 5.1. п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР включено до складу валових витрат, витрати, не підтверджені на момент перевірки відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а сума 145029,00 грн. підлягає виключенню зі складу валових витрат, у тому числі: - за півріччя 2007 року у сумі 50 871 грн.: - за 3 квартали 2007 року у сумі 145 029 грн.; - за 2007 рік у сумі 145029,00 грн.

Крім того, позивач в порушення п. 6.1 ст. 6 (з урахуванням підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) включено до складу валових витрат, витрати, не підтверджені на момент перевірки відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а сума 20 352 грн. підлягає виключенню зі складу валових витрат, у тому числі: у 1 кварталі 2008 року у сумі 20 352 грн.; у півріччі 2008 року у сумі 20 352 грн.; у 9 місяців 2008 року у сумі 20 352 грн.; у 2008 році у сумі 20 352 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України субєкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до діючого законодавства, у звязку з чим позовні вимоги про його скасування є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак