Постанова № 15936105, 27.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року 14 год 55 хв Справа № 2а-8758/10/0870

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Петрусь Д.К.

за участю представника позивача Карлова В.Б.

представників відповідача Дмитрюк А.С., Нестеренко С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Промекспорт»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, визнання відсутності повноважень на видачу направлень про проведення позапланової виїзної перевірки та визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 14.09.2010 №0000042310/3

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Промекспорт» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, визнання відсутності повноважень на видачу направлень про проведення позапланової виїзної перевірки та визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 14.09.2010 №0000042310/3.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та доповненні до позову від 12.04.2011 №11671 та просив задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечили з підстав, викладених у запереченнях на позов, у позові просили відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Приватне підприємство «ПРОМЕКПОРТ», зареєстровано 29.06.1999 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №207197 та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №12078993 від 30.07.1999, виданого Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 15.01.2010 №7/2310/30502011 «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «ПРОМЕКСПОРТ», код ЄДРПОУ 30502011 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень 2008 року по взаємовідносинах з ТОВ «Промисловий маркетинг» (далі - акт перевірки).

Поведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п. «а» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 та п. 3.4. «Порядку заповнення і подання декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р., № 166, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 101 489,80 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2010 №0000042310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152 234,70 грн.. в тому числі 101 489.80 грн., - основний платіж та 50 744, 90 грн.. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 27 січня 2010 року № 0000042310/0 у звязку із чим 08.02.2010 позивачем було подано первинну скаргу (заяву) до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя №2675/10/23-012 від 31.03.2010 про результати розгляду первинної скарги, первинну скаргу (заяву) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.01.2010 №0000042310/0 без змін у звязку із чим було винесено 31.03.2010 податкове повідомлення-рішення №0000042310/1.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням та податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2010 №0000042310/1 у звязку із чим 12.04.2010 позивачем було подано повторну скаргу (заяву) до ДПА у Запорізької області на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА у Запорізької області №2443/10/25-020 від 08.06.2010 про результати розгляду повторної скарги, повторну скаргу (заяву) було залишено без задоволення, а податкове-повідомлення рішення під 27.01.2010 №0000042310/0 та Рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 31.03.2010 №2675/10/23-012 про результати розгляду первинної скарги (податкове-повідомлення рішення від 31 березня 2010 року №0000042310/1) без змін.

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2010 року № 0000042310/1. повністю у звязку із чим 18/06/2010 позивачем було подано скаргу (заяву) до ДПА України на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА України №8349/6/25-0115 від 20.08.2010 про результати розгляду скарги, яким скаргу (заяву) залишено без задоволення, а податкове-повідомлення рішення від 31.03.2010 березня 2010 року №0000042310/1 та Рішення ДПА у Запорізької області від 08 червня 2010 р. №2443/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги (податкове-повідомлення рішення від 14 вересня 2010 року №0000042310/3) без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені продавцю (виконавцю) у складі вартості отриманих товарів (робіт, послуг), з огляду, зокрема на те. що за результатами аналізу бази даних АІС «Автоматизована система співставлення на рівні Державної податкової адміністрації України податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено випадки розбіжностей між сумами ПДВ, зазначеними в розділі 2 «Податковий кредит» додатку 5 до Декларації з ПДВ за серпень 2008 року, що була надана до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ПП «ПРОМЕКСПОРТ» та сумами ПДВ, задекларованими підприємством TOB «Промисловий маркетинг», загальна сума встановлених розбіжностей складає 101489,80 гри.

Між позивачем (покупець) і TOB «Промисловий маркетинг» (продавець) було укладено договори, відповідно до умов яких продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця товари, роботи (послуги) на загальну суму 608938,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 101 489, 80 грн. Виконання умов договорів підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт (послуг), розрахунково- касовими документами. Вартість отриманих від TOB «Промисловий маркетинг» товарів та послуг сплачена в повному обсязі.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Актом перевірки не спростовано правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем протягом вказаних періодів товарів (робіт, послуг), в тому числі сум податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних від постачальника товарів, (робіт, послуг) TOB «Промисловий маркетинг».

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що й здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрата по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином. Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту :

-у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів:

-у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання. На момент видачі на адресу скаржника податкових накладних TOB «Промисловий маркетинг» було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а отже мало право складати податкові накладні.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 ( далі - Положення № 79) передбачено, що свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно з п.п. 25.2 Положення № 79 датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду, є відповідна дата прийняття рішення.

Відповідно до зазначених вимог законодавства свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «Промисловий маркетинг» на момент складання даним підприємством податкових накладних не було анульованим, а підприємство - виключеним з Реєстру.

Податковий кредит складено на підставі належно оформлених (з усіма необхідними реквізитами) податкових накладних, які складені з дотриманням вимог п. 2 та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р., № 165, а отже не суперечить п. 7.4.5 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 10.1 ст. 10, п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»,

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 101489, 80 грн., оскільки позивач мав всі підстави для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі вартості оплачених товарів (робіт, послуг), а саме контрагент позивача - TOB «Промисловий маркетинг» був належним чином зареєстрованим підприємством, наділеним цивільною правосуб'єктністю, зареєстрованим платником податку на додану вартість, уповноваженою особою якого були виписані та надані податкові накладні, а позивачем були сплачені кошти за оприбутковані товари (роботи, послуги), в т.ч. податок на додану вартість.

Валові витрати складено на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

У наведеному акті перевірки відповідачем зазначено, що податкові накладні, які підтверджують взаємовідносини між ПП «ПРОМЕКСПОРТ» та TOB «Промисловий маркетинг» до перевірки не надано, а також не надані пояснення посадових осіб ПП «ПРОМЕКСПОРТ» щодо встановлених порушень.

26 лютого 2009 року на запит начальника ВПМ ДГІІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 09.01.09 р. №51/10/26-01 посадовими особами позивача були надані пояснення щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Промисловий маркетинг» за період, що перевірявся, а також надані завірені копії первинних бухгалтерських документів у тому числі податкові накладні №187 від 19.08.2008 р„ №172 від 11.08.2008 р., №170 від 01.08.2008 р., видані ТОВ «Промисловий маркетинг» на загальну суму 608938,00 грн., у т.ч. ПДВ 101489,80 грн. Із зазначених документів перевіряючими було зроблено копії.

16 вересня 2009 року оригінали вищезазначених податкових накладних та інших первинних документів було вилучено з офісу позивача працівниками прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя при проведенні обшуку та виїмки предметів і документів.

Таким чином у позивача була відсутня можливість надати податкові накладні з причини їх вилучення перевіряючими до проведення перевірки.

Під час судового розгляду судом у слідчого відділення Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області були витребувані документи, які були вилучені слідчими органами в ході розслідування кримінальної справи №410901 пр.

На запит суду були надані копії документів, які доводять законність та правомірність віднесення позивачем оспорюваної суми до податкового кредиту, а саме податкові накладні №187 від 19.08.2008 р., №172 від 11.08.2008 р.. №170 від 01.08.2008 р., видані TOB «Промисловий маркетинг» на загальну суму 608938.00 гри., у т.ч. ПДВ 101489,80 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем під час проведення перевірки є безпідставними, отже, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2010 №0000042310/3, яке ґрунтується на висновках зазначеної перевірки підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 13.01.2010 №7 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Проекспорт» з 13 по 15.01.2010 та визнання відсутності повноважень у відповідача на видачу направлень про проведення позапланової виїзної перевірки не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Частиною сьомою статті 111 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 111 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 112 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі направлення від 13.01.2010 №7 та відповідно до наказу начальника ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 13.01.2010 №7 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача. Із зазначеними документами був ознайомлений директор ПП «ПРОМЕКСПОРТ» Олексеєнко В.С., про що свідчить його підпис та проставлена дата на копіях зазначених документах.

Підставою для проведення перевірки у наказі від 13.01.2010 №7 зазначено службову записку заступника начальника Сімакової І.О. відповідно до якої необхідність її проведення передбачена ч. 13 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”

Із матеріалів справи вбачається, що постановою від 30.11.2009 старшим слідчим прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя Вініченко А.Ю. було вирішено провести позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «ПРОМЕКСПОРТ» за період 2007-2009роки. Проведення зазначеної перевірки згідно з вказаною постановою було доручено ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя.

Проведення зазначених процесуальних дій здійснено в рамках розслідування кримінальної справи №410901пр., порушеної 31.08.2009 за фактом службового підлогу посадовими особами ПП «ПРОМЕКСПОРТ» за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірка була проведена законно та обґрунтовано, та у відповідності до приписів чинного законодавства.

Висновки позивача про безпідставність її проведення, спираючись на пункти 3,5 ч.6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”, які передбачають надсилання платнику податків письмового запиту до початку проведення перевірки є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ч. 13 вказаного закону обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,17,94, 158-163КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Деравною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 14.09.2010 №0000042310/3.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційного інстанції.

Суддя І.В.Батрак