Постанова № 15935905, 24.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-0870/498/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 22.10.2010 №б/н);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 10.01.2011 №659)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат харчових продуктів Маньковський», м. Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат харчових продуктів Маньковський» (далі ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 №0000782301/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 №0000172201/0.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що під час перевірки відповідачем встановлено заниження податку на прибуток, порушення строків повернення валютної виручки та неповернення валютної виручки. Зазначені висновки відповідачем зроблені на підставі дослідження господарської операцій із отримання маркетингово-посередницьких послуг від фірми-нерезидента «Mama Mеry», Ізраїль. Вказує, що під час перевірки позивачем було надано акти виконаних робіт та докази виконання послуг, а саме: оплати радіо-реклами, виготовлення календарів, розміщення реклами в газеті, проведення акцій по дегустації продукції (звіт нерезидента), однак, вказані докази не були прийняті до уваги відповідачем. Витрати позивача, які повязані з виплатою винагороди за надання маркетингово-посередницьких послуг є витратами, повязаними із здійсненням господарської діяльності, а тому ці вони правомірно віднесені до складу валових витрат на підставі п.п.5.2.1. п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334/94-ВР). Вважає, що відповідальність згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 185/94) встановлена для експортних та імпортних товарних операцій, і не може бути застосована до імпорту послуг, який мав місце за контрактом із фірмою «Mama Mеry». Ураховуючи вищевикладене, вважає, що спірні рішення прийняті незаконно, з порушенням норм матеріального права України, в звязку з чим підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому запереченні від 17.02.2011. Крім того зазначив, що інформація, яка розповсюджувалась фірмою-нерезидентом «Mama Mеry» повинна мати інформацію про позивача та його продукцію, однак надані до перевірки акти виконаних послуг, що формувались на підставі укладеного договору про надання послуг, не містять інформацію про виробника, а саме: ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський», а на наданій до перевірки упаковці міститься на загальній частині логотип «Mama Mеry». Крім того, до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували замовлення фірмою «Mama Mеry» у позивача виготовлення напівфабрикатів. Рішення про передачу товару для здійснення рекламних заходів та дегустації позивачем не приймалось, а в бухгалтерському обліку передача товару для зазначеної мети відсутня. Вказує, що відповідно до п.3.4 укладеного договору встановлено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в країні покупця після прийому товару покупцем у морського перевізника, таким чином, ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський» не може виступати замовником послуг по просуванню товарної продукції, у звязку із тим, що покупець набув права власності на товарну продукцію, відповідно позивач не мав права включати до валових витрат витрати на рекламні та маркетингові заходи, як такі, що повязані з господарською діяльністю. Щодо неповернення валютної виручки зазначає, що згідно укладеного договору оплата здійснюється на підставі акта виконаних робіт з наданням виконавцем підтверджуючих документів щодо понесених ними витрат, проте під час перевірки позивачем не були надані документи, які підтверджують факт виконання маркетингово-посередницьких послуг фірмою «Mama Mеry», а саме: відповідні розрахункові, платіжні або інші документи, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. З урахуванням викладеного, вважає, що спірні рішення є правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

15.05.2009 між ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський» та фірмою «Mama Mеry» укладений договір №057/09 про надання маркетингово-посередницьких послуг, згідно якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (фірма «Mama Mеry») приймає на себе зобовязання проводити власну та збирати іншу комерційну інформацію, проводити відповідні маркетингові дослідження, рекламну роботу у ЗМІ, вести переговори та листування з потенційними покупцями продукції замовника. Замовник зобовязується прийняти та оплатити роботу виконавця з просування на ринок Ізраїлю товару замовника. За умовами договору виконавець надає послуги на території Ізраїлю. Згідно п.3.1 договору за належне виконання своїх обовязків, замовник виплачує виконавцю винагороду у розмірі 36025,00 доларів США, оплата здійснюється на підставі акту виконаних робіт, укладеного між замовником та виконавцем з наданням виконавцем документів на підтвердження понесених ним витрат. Крім того, відповідно до п.3.3 договору замовник компенсує всі витрати, які здійснені під час надання послуг.

Відповідно до Доповнення від 01.12.2009 до договору від 15.05.2009 №057/09 на надання маркетингово-посередницьких послуг фінансування предмету договору на рекламні цілі, передбачене у розмірі згідно п.3.1 договору збільшується замовником до суми 76025,00 доларів США за умови належного виконання виконавцем умов договору та доповнення від 01.12.2009. Крім того, виконавець також прийняв на себе зобовязання вкласти в рекламну компанію, яка організована ним, та у просування продукції замовника на ринок Ізраїлю суму не менш ніж 40000 доларів США, підтвердивши це документально.

Згідно актів прийому наданих послуг від 02.09.2009 №2/09, від 25.09.2009 №4/09, від 09.10.2009 №9/10, від 24.11.2009 №10/10 послуги виконавцем були виконані належним чином відповідно до договору, а також вимогам, які зазвичай ставляться до таких або подібних послуг. Зазначено, що виконавцем був виготовлений на замовлення рекламний радіо-ролік з рекламой продукції, яка виготовляється та поставляється замовником, який транслювався радіостанцією «Перше радіо» Ізраїлю під час спонсорських передач (10 разів на день на протязі 10 днів). Окрім цього, на протязі звітного місяця (3 рази на тиждень по 5 годин на день) виконавець організовував у магазинах рекламні акції з дегустації та безкоштовної роздачі продукції позивача. Вищевказане підтверджується відповідними рахунками на виготовлення рекламних роликів, рахунками за рекламу на радіо та за виготовлення календарів трьохспіральних з ламінуванням. На підставі вказаних актів замовник мав сплатити виконавцю загальну вартість послуг, наданих у звітних місяцях, у розмірі 61025,00 доларів США.

Крім того, 15.05.2009 між ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський» та фірмою «Mama Mаry» укладений договір поставки №056/09, згідно якого продавець зобовязується поставити партіями, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Асортимент товару, його кількість, ціна згідно асортименту визначається специфікаціями до договору, які складаються на поставку кожної партії товару. Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки №056/09 від 15.05.2009 продавець зобовязаний поставити покупцю партію товару у червні місяці на загальну суму в розмірі 36025,00 доларів США.

З 12.05.2010 по 31.05.2010 посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.

За результатами перевірки Мелітопольською ОДПІ складений відповідний акт від 31.05.2010 №674/23/34524573 (далі - Акт), у якому зазначається, що перевіркою встановлені порушення, зокрема:

п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 107575,00 грн., у тому числі за IV квартал 2009 року в розмірі 68662,00 грн.; за І квартал 2010 року в розмірі 38913,00 грн.;

ст.2 Закону №185/94-ВР, а саме: імпортна операція, яка здійснювалась на умовах відстрочення поставки, перевищує відстрочення 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без одержання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики:

у сумі 9972,00 доларів США за період 12.02.2010 по 31.03.2010 в кількості 47 днів;

у сумі 9 972,00 доларів США за період 31.03.2010-31.03.2010 в кількості 1 день.

Під час перевірки позивачем надано до перевірки наступні документи: договір від 15.05.2009 №057/09, доповнення до нього, акти виконаних робіт на загальну суму 61025,00 доларів США, звіти про виконання рекламних робіт, акцій про дегустацію, рахунки на оплату послуг, платіжні доручення в іноземній валюті (с.10 Акту).

Уповноважені особи ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський» від підписання Акту відмовилися та надали до Мелітопольської ОДПІ заперечення на нього, які згідно листа від 14.06.2010 №17293/10/23-210 відповідачем не прийняті.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 №0000782301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання із податку на прибуток у розмірі 125198,70 грн., у тому числі за основним платежем 107575,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17623,70 грн., та рішення від 17.06.2010 №0000172201/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11502,10 грн.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 №0000782301/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 №0000172201/0 залишені без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.32 ст. 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.3. Закону №334/94-ВР обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону N 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Так, витрати на маркетинг відносяться до витрат, для яких п.5.4 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено особливий порядок податкового обліку.

Відповідно до пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону №334/94-ВР до валових витрат включаються, зокрема, витрати платника податку на проведення перепродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Як встановлено судом, товар вареники в асортименті є власним виробництвом позивача. З метою просування зазначеного товару на ринок іноземної держави - Ізраїлю, між позивачем та фірмою «Mama Mаry» (Ізраїль) укладений договір про надання маркетингово-посередницьких послуг. Встановлення способів та визначення умов просування відповідного товару на ринок іноземної держави є виключним правом сторін, що укладають угоду, за виключенням якщо такі умови суперечать приписам чинного законодавства. Із матеріалів справи вбачається, що послуги виконавцем замовнику у відповідних звітних місяцях виконанні належним чином, відповідно до умов договору №057/09 та доповнення до нього, а також до вимог, які звичайно ставляться до таких або побідних послуг, що підтверджується актами прийому наданих послуг 02.09.2009 №2/09, від 25.09.2009 №4/09, від 09.10.2009 №9/10, від 24.11.2009 №10/10. Крім того, оглянувши надані представником позивача речові докази судом встановлено, що інформація, яка розповсюджувалась нерезидентом «Мама Меrу» містить інформацію про ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський».

Отже витрати здійсненні позивачем за договором №057/09 є витратами у розумінні пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996-XIV).

Статтею 3 Закону №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Законом № 996-XIV визначено поняття господарської операції, а саме це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. При цьому, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги до первинних документів викладені у ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також вимоги до оформлення первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення №88), а саме: для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, приписи ст. 9 Закону № 996-XIV та п.2.4 Положення №88 визначають чіткий перелік реквізитів, які мають містити первинні документи, що підтверджують понесені підприємством витрати.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг.

Із змісту Акту, а саме на ст.12, вбачається, що надані до перевірки акти виконаних послуг, що формувались на підставі укладених договорів про надання послуг не містять всю вихідну інформацію щодо проведеного заходу з надання певного виду послуг, в тому числі конкретний перелік (складу), наданих послуг, зміст операцій, список контрагентів, що мали намір укласти договір купівлі-продажу (поставки) товару, фактичний кінцевий результат наданої послуги та документів, яким визначено розмір винагороди. Проте із зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки зазначені акти містять всі обовязкові реквізити встановлені ч.2 ст.9 Закону №996-XIV, п.2.4 Положення №88. Крім того, під час судового засідання представником позивача надані відповідні докази, що підтверджують нерезидентом виконання маркетингово-посередницьких послуг (упаковки товару, виготовлення календарів, ролік на телебаченні Ізраїлю тощо). Інші первинні документи, на підставі яких позивачем включені відповідні витрати до складу валових витрат є такими, що оформлені в установленому законодавством порядку, що саме відповідачем і не заперечується.

Отже, для включення витрат на маркетингово-посередницькі послуги до складу валових витрат позивач має необхідні документи та докази, які, зокрема, підтверджують факт отримання зазначених послуг від іншої особи, а також на підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Статтею 1 Закону №185/94 встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ч.1 ст.2 Закону№185/94).

Твердження відповідача щодо порушення позивачем ст.2 Закону №185/94, оскільки останнім не були надані документи, які підтверджують факт виконання маркетингово-посередницьких послуг нерезидентом «Мама Меry» є необґрунтованим та спростовується вищевказаними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 17.06.2010 №0000782301/0.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 17.06.2010 №0000172201/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 29.03.2011.

Суддя(підпис)О.С. Янюк

Постанова не набрала законної сили

СуддяО.С. Янюк