Постанова № 15934194, 10.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4744/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представника позивача Гулєміній О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Докучаєвські до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих платника податків суму заборгованості податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м.Докучаєвські, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих платника податків суму заборгованості податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 21.03.2011 року у відповідача є заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн. Податкова заборгованість виникла на підставі податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не привели до його погашення.

Просить суд, з урахування заяви про уточнення позовних вимог (а.с.22), стягнути кошти Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» (85740, Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Калініна, б.12 кв.10, код ЄДРПОУ 30102627), з рахунків у банках обслуговуючих платника податків:

заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31110029700039, отримувач платежу: банк УДК у Донецькій області м.Докучаєвськ, МФО 834016, ОКПО 34687242, код платежу: 14010100;

заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31118009700039, отримувач платежу: банк УДК у Донецькій області м.Докучаєвськ, МФО 834016, ОКПО 34687242, код платежу: 11021000.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради, ідентифікаційний код 30102627, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи від 05.04.1999 року за №04053341Ю0010012 (а.с.5), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Докучаєвську з 09.04.1999 року за №386.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість №1866 від 11.05.2010року за І квартал 2010 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 52,00грн., зі строком оплати 20.05.2010року (а.с.11).

Але відповідачем узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість частково не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу за цією декларацією в сумі 45,94грн.

Державною податковою інспекцією у м. Докучаєвську за результатами перевірки відповідача було нараховано податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2010 року №0000261600/0 суму податкового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 3160,00грн., та штрафної санкції у розмірі 486,00грн. (а.с.13).

Але відповідачем узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 3646,00грн.

Згідно з п.10.4 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація з податку на прибуток підприємства №1863 від 11.05.2010року за І квартал 2010 року, якою визначив суму податкового зобовязання у розмірі 65,00грн., зі строком оплати 20.05.2010року (а.с.31).

Але відповідачем податкове зобовязання з податку на прибуток не було часткове сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 58,63грн.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи відповідачем сума податкового зобовязання, яка визначена вищевказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість сплачена частково, тому загальна сума заборгованості складає 3750,57грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 25.05.2010 року №1/26 та друга податкова вимога від 24.09.2010року №2/38, які згідно актів про неможливість вручення податкової вимоги від 25.08.2010 року №7/1/26 та від 01.11.2010 року №19/2/38 були розміщені на дошці податкових оголошень.

У відповідності зі ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийнято рішення №50 від 01.12.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.7), але позитивного результату ці заходи не дали.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчать матеріли справи.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м.Докучаєвську до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» про стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих платника податків суму заборгованості податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн. задовольнити.

Стягнути кошти Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Техкомплект» (85740, Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Калініна, б.12 кв.10, код ЄДРПОУ 30102627), з рахунків у банках обслуговуючих платника податків:

заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3691,94грн. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31110029700039, отримувач платежу: банк УДК у Донецькій області м.Докучаєвськ, МФО 834016, ОКПО 34687242, код платежу: 14010100;

заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 58,63грн. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31118009700039, отримувач платежу: банк УДК у Донецькій області м.Докучаєвськ, МФО 834016, ОКПО 34687242, код платежу: 11021000.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 10 травня 2011 року, в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 13 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.