Постанова № 15933605, 28.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4585/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Скокіні О.Л.

за участю представника позивача Кавун І.О.

представників відповідача Таранова Є.Г., Соловйової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. відповідачем 14.03.2011 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000152341, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 2005802,50 грн., в тому числі за основним платежем 1604642 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 401160,50 грн., та № 0000162341, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 720106,25 грн., в тому числі за основним платежем 576085 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 144021,25 грн.

Позивач вважає рішення податкового органу протиправними з огляду на наступне.

Підставою для визначення позивачу податкових зобовязань, виходячи з акту перевірки № 337/23-3/35063511 від 25.02.2011 р., є висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”. Позивач вказує, що за угодами, укладеними із зазначеними підприємствами, позивач придбавав товари. Поставка товарів позивачу підтверджена первинними документами. Отриманий товар позивачем в подальшому був використаний в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності, а саме, товар був реалізований іншим субєктам господарювання або використаний позивачем для власних потреб.

Позивач просить визнати дії Горлівської ОДПІ неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000152341 та 0000162341.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході проведення виїзної планової перевірки позивача податковим органом було встановлено, що позивачем укладались угоди з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”, але згідно відомостей, отриманих від інших податкових органів, зазначені підприємства здійснюють діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам. Підприємства не мають основних засобів, в штаті мають невелику кількість робітників, що свідчить про те, що у цих підприємств відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відповідач вказує, що правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, отже, відсутній обєкт оподаткування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” зареєстровано як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 02.04.2007 р. виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35063511, перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100037650.

Відповідач Горлівська обєднана державна податкова інспекція субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

Горлівською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Горлівське АТП” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої був складений акт № 337/23-3/35063511 від 25.02.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Горлівське АТП” вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 1604642 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 р. 196042 грн., 2009 р. 681202 грн., 1 квартал 2010 р. 104167 грн., півріччя 2010 р. 606020 грн., 3 квартал 2010 р. 923440 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 576085 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. 7849 грн., за листопад 2009 р. 80292 грн., за січень 2010 р. 68782 грн., за березень 2010 р. 134717 грн., за квітень 2010 р. 88536 грн., за травень 2010 р. 101934 грн., за червень 2010 р. 93975 грн., та завищення залишку відємного значення на загальну суму 692143 грн. (а.с. 39-101 т.1).

На підставі даного акту 14.03.2011 р. Горлівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000152341 про збільшення ТОВ „Горлівське АТП” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 2005802,50 грн., в тому числі за основним платежем 1604642 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 401160,50 грн.; № 0000162341 про збільшення ТОВ „Горлівське АТП” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 720160,25 грн., в тому числі за основним платежем 576085 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 144021,25 грн. (а.с. 33, 36 т.1).

Суд вважає зазначені рішення субєкта владних повноважень протиправними з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ „Горлівське АТП” 04.08.2009 р. був укладений договір № 0804 з ТОВ „ВЧК” на поставку продукції технічного призначення. На виконання договору 03.12.2009 р. була здійснена поставка вказаного товару. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, видатковою накладною № РН-0312 від 03.12.2009 р., податковою накладною № 0312 від 03.12.2009 р., виданими ТОВ „ВЧК” позивачу на товар технічного призначення на загальну суму 1500000 грн., в тому числі податок на додану вартість 250000 грн., приймально-здавальною накладною від 03.12.2009 р. на той самий товар (а.с.118-122 т.1). Позивачем за поставлений товар перераховано на поточний рахунок ТОВ „ВЧК” 717538,72 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 123-124 т.1).

В подальшому придбаний позивачем товар був використаний у господарській діяльності, а саме, був проданий ТОВ „Транспортний союз Донбасу” за договором № ГАП-2007/1 від 21.12.2007 р. (а.с. 200-201 т.1).

ТОВ „Горлівське АТП” 04.08.2010 р. був укладений договір № Г/АТП-10 з ТОВ „ВЧК” на поставку продукції технічного призначення. На виконання договору у серпні та вересні 2010 р. були здійснені поставки товару. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, специфікаціями № 1 від 16.08.2010 р. до вказаного договору, рахунком-фактурою № СФ-1608 від 16.08.2010 р., податковою накладною № 1908 від 19.08.2010 р., виданими ТОВ „ВЧК” позивачу на бур шнековий на загальну суму 313183,66 грн., в тому числі податок на додану вартість 52197,28 грн.; специфікацією № 2 від 21.09.2010 р. до договору, рахунком-фактурою № СФ-2109 від 21.09.2010 р. на загальну суму поставки 349900,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 58316,79 грн., податковою накладною № 2109 від 21.09.2010 р., виданою ТОВ „ВЧК” позивачу на акумулятор на загальну суму 320096 грн., в тому числі податок на додану вартість 53349,33 грн., податковою накладною № 2209 від 22.09.2010 р., виданою ТОВ „ВЧК” позивачу на товар акумулятор, загальною вартістю 29804,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 4967,46 грн. (а.с.125-135 т.1). Позивачем за поставлений товар перераховано на поточний рахунок ТОВ „ВЧК” 349900,74 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 133 т.1).

В подальшому придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності.

ТОВ „Горлівське АТП” 14.09.2009 р. був укладений договір № ВЧК-1409 з ТОВ „ВЧК” на розробку маркетингової стратегії підвищення прибутку. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, актом здачі-приймання робіт № ОУ-000001 від 29.09.2009 р., податковою накладною № 09-29-2 від 29.09.2009 р., виданою ТОВ „ВЧК” позивачу на послуги з розробки маркетингової стратегії підвищення прибутку на загальну суму 435000 грн., в тому числі податок на додану вартість 72500 грн. (а.с. 136-139 т.1). Позивачем за надані послуги перераховано на поточний рахунок ТОВ „ВЧК” 435000 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 140 т.1).

Судом встановлено, що ТОВ „Горлівське АТП” 08.08.2009 р. був укладений договір № 08/09-Г з ТОВ „Компанія Гонорант” на поставку продукції технічного призначення. На виконання договору 01.06.2010 р. була здійсненна поставка автошин. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, видатковою накладною № РН-30/12 від 01.06.2010 р., податковою накладною № 90 від 01.06.2010 р., виданими ТОВ „ВЧК” позивачу на автошини на загальну суму 900000 грн., в тому числі податок на додану вартість 150000 грн.

06.05.2010 р. ТОВ „Компанія Гонорант” була здійснена поставка дизельного палива позивачу. Виконання договору підтверджено рахунком-фактурою № СФ-54 від 06.05.2010 р., видатковою накладною № РН-30/06 від 06.05.2010 р., податковою накладною № 86 від 06.05.2010 р., приймально-здавальними актами на суму 21336 грн., в тому числі податок на додану вартість 3556 грн.

За договором № 08/09-Г ТОВ „Компанія Гонорант” були здійснені також інші поставки товару технічного призначення, виконання яких підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами (рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, приймально-здавальними актами). Оплата позивачем за поставлений товар здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок ТОВ „Компанія Гонорант”, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 141-168 т.1).

В подальшому придбаний позивачем товар був використаний у господарській діяльності, а саме, був проданий ТОВ „Транспортний союз Донбасу” за договором № ГАП-2007/1 від 21.12.2007 р. (а.с. 200-201 т.1).

ТОВ „Горлівське АТП” 01.07.2010 р. був укладений договір № СТМ-01/07 з ПП „Швейна фабрика „СТМ” на поставку товару. За даним договором ПП „Швейна фабрика „СТМ” у липні та серпні 2010 р. було постановлено позивачу товар фари, автошини тощо. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, видатковими накладними, податковими накладними, приймально-здавальними актами на загальну суму 897459,78 грн., в тому числі податок на додану вартість 149576,63 грн. (а.с. 169-176 т.1).

В подальшому придбаний позивачем товар був використаний у господарській діяльності, а саме, був проданий ТОВ „Транспортний союз Донбасу” за договором № ГАП-2007/1 від 21.12.2007 р. (а.с. 200-201 т.1).

ТОВ „Горлівське АТП” 01.07.2010 р. був укладений договір № 07-09-П з ТОВ „Укрмашпром” на поставку товару. За даним договором ТОВ „Укрмашпром” у липні 2010 р. було постановлено позивачу товар гальмові диски тощо. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, видатковою накладною, податковою накладною, приймально-здавальним актом на загальну суму 217000 грн., в тому числі податок на додану вартість 36166,67,63 грн. (а.с. 177-182 т.1). Оплата позивачем за придбаний товар здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок продавця, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Крім того, ТОВ „Горлівське АТП” 03.11.2009 р. був укладений договір № Г-09/П з ТОВ „Укрмашпром” на поставку товару. За даним договором ТОВ „Укрмашпром” у листопаді, грудні 2009 р., березні 2010 р. було постановлено позивачу товар технічного призначення. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме, видатковими накладними, податковими накладними, приймально-здавальними актами. Оплата позивачем за придбаний товар в загальному розмірі 1353230,39 грн., в тому числі податок на додану вартість 225538,40 грн., здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок продавця, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 183-195 т.1).

Також позивачем була укладена в усній формі угода з ТОВ „Дайм Груп” на поставку дизельного пального у кількості 16000 літрів на загальну суму 99200 грн. На виконання умов договору ТОВ „Дайм Груп” поставило позивачу зазначений товар, що підтверджується первинними документами рахунком-фактурою №№ СФ-0000003 від 20.09.2010 р., видатковою накладною № РН-000005 від 20.09.2010 р., податковою накладною № 23 від 20.09.2010 р., виданими ТОВ „Дайм Груп” позивачу на товар дизельне пальне на загальну суму 99200 грн., в тому числі податок на додану вартість 16533,33 грн., приймально-здавальним актом (а.с. 196-199 т.1).

На час розгляду справи позивачем оплата за придбаний товар не здійснена, у позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ „Дайм Груп” в розмірі 99200 грн. Придбаний у ТОВ „Дайм Груп” товар позивачем був використаний для власних виробничих потреб, що підтверджується відомостями у журналі-ордері по розрахункам з постачальниками по рахунку 631.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ „Горлівське АТП” вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем товари придбавались за нікчемними правочинами з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Горлівське АТП” є діяльність автомобільного регулярного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, надання комерційних послуг, оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем укладались угоди з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”, за якими позивач придбавав у цих підприємств товари технічного призначення, пальне. Оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача підтверджено головною книгою, журналом-ордером по рахунку 631 (а.с. 2-14, 58-83, 220-229 т.2). В подальшому позивачем придбані товари технічного призначення частково були продані ТОВ „Транспортний союз Донбасу” за договором № ГАП-2007/1 від 21.12.2007 р., про що свідчать досліджені судом первинні документи рахунки, накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, відомості про отримання оплати за проданий товар (а.с. 200-237 т.1).

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, витрати позивача з придбання товарів у ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також суд вважає, що ці витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, здавлено-приймальні акти, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Розрахунки позивача з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром” за придбаний товар здійснені шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджено відповідними банківськими документами.

Таким чином, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договорів з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність обєкту оподаткування.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про відсутність обєкту оподаткування з у звязку з тим, що угоди з поставки товару мають ознаки нікчемності. Відповідач при цьому вказує, що ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” не мають трудових ресурсів, не мають власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей. Ці обставини, на думку податкового органу, вказують на те, що господарські угоди, укладені позивачем з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”, не спричинили реального настання правових наслідків.

На час виконання договорів поставки між ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” та ТОВ „Горлівське АТП” постачальники товарів ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” здійснювали господарську діяльність, не були визнані банкрутом, не були ліквідовані, були платниками податку на додану вартість.

Суд приходить до такого висновку, виходячи з того, що податковим органом не надано суду доказів протилежного. На користь такого висновку суду говорять також акти про неможливість проведення перевірок зазначених підприємств, в яких відсутні відомості про припинення діяльності зазначеними підприємствами та анулювання реєстрації цих підприємств платниками податку на додану вартість (а.с. 1-29 т. 3).

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у зазначених підприємств трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, оскільки у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували ці доводи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини. Судом встановлено, що угода на поставку дизельного пального була укладена позивачем з ТОВ „Дайм Груп” в усній формі.

Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на час здійснення спірних господарських операцій, встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 цього кодексу у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як визначено ч. 1 ст. 218 цього кодексу, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки законом прямо не передбачена недійсність правочину при недодержанні сторонами письмової форми, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для висновку про недійсність правочину, укладеному між позивачем та ТОВ „Дайм Груп”.

Також суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу про неправомірність збільшення позивачем валових витрат на суму 99200 грн. по взаємовідносинам з ТОВ „Дайм Груп” у звязку з наявною кредиторською заборгованістю позивача.

У відповідності до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки позивачем придбаний у ТОВ „Дайм Груп” товар (дизельне пальне) було оприбутковано, то позивач правомірно збільшив валові витрат на зазначену суму.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ „Горлівське АТП” вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 576085 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. 7849 грн., за листопад 2009 р. 80292 грн., за січень 2010 р. 68782 грн., за березень 2010 р. 134717 грн., за квітень 2010 р. 88536 грн., за травень 2010 р. 101934 грн., за червень 2010 р. 93975 грн., та завищення залишку відємного значення на загальну суму 692143 грн. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем придбаний товар за нікчемними правочинами з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якій діяв на час дії спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначено вище, судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Горлівське АТП” є діяльність автомобільного регулярного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, надання комерційних послуг, оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем були укладені угоди з ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп”, за якими позивач придбав у цих підприємства товари технічного призначення та пальне. В подальшому позивачем придбаний товар частково було продане ТОВ „Транспортний союз Донбасу” за договором № ГАП-2007/1 від 21.12.2007 р., про що свідчать досліджені судом первинні документи накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, рахунки. Частково придбаний товар був використаний позивачем у власній діяльності, про що свідчать дані бухгалтерського обліку.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, витрати позивача з придбання товару у ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ТОВ „ВЧК”, ТОВ „Компанія Гонорант”, ПП „Швейна фабрика „СТМ”, ТОВ „Укрмашпром”, ТОВ „Дайм-Груп” позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Горлівське АТП”.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів технічного призначення та пального ТОВ „Горлівське АТП” були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкового зобовязання були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість на нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень, скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Горлівської ОДПІ задоволенню не підлягають.

По-перше, позивачем в позовній заяві не конкретизовано, які саме дії Горлівської ОДПІ він просить визнати протиправними.

По-друге, суд звертає увагу на те, що наслідком дій відповідача були конкретні рішення субєкта владних повноважень податкові повідомлення-рішення, які й мають для позивача негативні наслідки

Оскільки судом податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки, скасовані, визнання дій відповідача щодо видання таких рішень протиправними є зайвим.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152341, прийняте Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією 14.03.2011 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 2005802,50 грн., в тому числі за основним платежем 1604642 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 401160,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162341, прийняте Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією 14.03.2011 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 720160,25 грн., в тому числі за основним платежем 576085 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 144021,25 грн.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Горлівське АТП” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 4 травня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.