Постанова № 15932451, 20.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3900/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника прокуратури представника відповідача Дидюк Н.О. Мітченко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Новомосковського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: до комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" про стягнення заборгованості в сумі 53 024 грн. 28 коп., - ВСТАНОВИВ: 05.04.2011 року Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 53024,28 грн. В судове засідання зявилась представник прокуратури, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому зазначено що, позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявилась, позов визнала в повному обсязі та пояснила, що у грудні 2010 року підприємством були сплачені самостійно визначені суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 53099,62 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: № 37 від 30.12.2010 року на суму 2321,60 грн.; № 42 від 30.12.2010 року на суму 110,64 грн.; № 692 від 30.12.2010 року на суму 47772,45 грн.; № 697 від 30.12.2010 року на суму 2894,93 грн. Але управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області зарахувало зазначені платежі в рахунок погашення наявної у підприємства заборгованості за попередні періоди.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.01.2012 року, у звязку з тим, що у комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» відсутні кошти для погашення заборгованості, але у вересні 2011 року з місцевого бюджету на погашення вищезазначеної заборгованості буде спрямовано 50000,00 грн., що підтверджується планом асигнувань загального фонду бюджету на 2011 рік.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі та вивчивши матеріали справи встановив.

Комунальне підприємство «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» зареєстровано, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області під № 03341517.

Відповідач подав до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, в якому була зазначена самостійно обчислена сума страхових внесків у загальному розмірі 53024 грн. 28 коп.

Граничний строк сплати страхових внесків встановлений за грудень 2010 року встановлений до 20.01.2011 року, але у зв'язку з тим, що відповідачем вищевказані суми страхових внесків не сплачені, у останнього виникла прострочена заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка, на загальну суму 53024 грн. 28 коп., яка на час розгляду справи не погашена.

Підпунктом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд при вирішенні даного адміністративного спору керується нормами законодавчих актів, які діяли на момент виникнення зобовязання сплатити суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на період виникнення недоїмки було передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

Згідно з ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню або фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

На підставі розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування підприємством нарахована, але не сплачена за грудень 2010 року, чим допущено порушення чинного законодавства щодо сплати страхових внесків, внаслідок чого утворилася недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 53024 грн. 28 коп.

Відповідно до п.п. «б» п. 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки.

У відповідності до п.п. 7 п. 8.3 зазначеної Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 8.4 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року встановлено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області у звязку із наявністю у відповідача недоїмки у розмірі 53024 грн. 28 коп. було сформовано вимогу про сплату боргу від 01.02.2011 року за №Ю 147. Вимога була направлена позивачу поштовим відправленням та отримана відповідачем 01.02.2011 року, що підтверджується підписом заступника головного бухгалтера на корінці вимоги.

Протягом встановленого нормами Закону строку комунальне підприємство «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» не сплатило у добровільному порядку суму зазначену у вимозі про сплату боргу від 01.02.2011 року за №Ю 147.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду в цій справі суд вважає недоведеними в судовому засіданні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 1 ст. 257 цього Кодексу передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Таким чином, суд з урахуванням обставин, зазначених в ст. 263 КАС України, а саме: що ускладнюють виконання судового рішення відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо, суд може визначити в самому рішенні спосіб, строки і порядок виконання, тобто надання відстрочки або розстрочки. Оскільки відповідачем не доведення суду вказаних обставин та з доданих до заяви копій документів їх встановити не можливо суд не находить підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ст. 263 КАС України відповідач не позбавлений права за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, в подальшому звернутися до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області до комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» про стягнення заборгованості в сумі 53024,28 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 26, р/р 26003000155003 в АТ «Індустріально-експортний банк», МФО 307015, ОКПО 03341517) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 53024,28 грн. (пятдесят три тис. двадцять чотири грн. 28 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. В. Ковалівка, 10-А, р/р 25607303013183 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Дніпропетровськ, МФО 305482, код ЄДРПОУ 24435300).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 11.05.2011 року.

Суддя В.В. Горбалінський