Постанова № 15932014, 05.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 р. Справа № 2а-9058/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Поліщук К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконними дій, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з позовними вимогами про: - визнання незаконними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не повідомлення письмово про нараховані суми, належні ОСОБА_3 при звільненні перед виплатою зазначених сум;

- визнання незаконними дії Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_3

В обґрунтування позову зазначено, що згідно наказу від 16.02.2006 року ОСОБА_3 призначений на посаду начальника державної виконавчої служби Васильківського району Дніпропетровської області. Після проведеної реорганізації органів юстиції, а саме: 13.09.2007 року позивач призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Згідно наказу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.05.2010 № 612к ОСОБА_3 звільнено з посади з 14.04.2010 року.

Позивач зазначає, що в зв'язку зі звільненням ним було направлено до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вимогу про проведення остаточного розрахунку, яка отримана канцелярією 16.04.2010 року (вх. № 193560).

Проте, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України щодо своєчасності виплати працівнику при звільнення належних йому сум остаточний розрахунок проведено лише 29.04.2010 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку ОСОБА_3

Крім того, в порушенні ст. 116 КЗпП України позивач зазначає, що письмово не був повідомлений посадовими особами Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про нараховані суми, належні йому при звільненні перед виплатою зазначених сум.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2010 року Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області винесено наказ № 612к про звільнення заступника начальника управління - начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції ОСОБА_3 за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).

Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно табелів обліку робочого часу відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції за березень та квітень 2010 року, в період з 09.03.2010 року по 14.04.2010 року ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці з нез'ясованих причин.

16.04.2010 року за вх. № 19360 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_3 з вимогою здійснити розрахунок та виплатити всі суми, належні останньому від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Того ж дня, 16.04.2010 року, відділом бухгалтерського обліку та звітності Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 були нараховані кошти в розмірі 2 585,08 грн. за невикористану щорічну відпустку.

В зв'язку з тим, що 17.04.2010 року та 18.04.2010 року були вихідними днями, платіжне доручення № 3906 на загальну суму 16 851,65 грн., до якої входить виплата вказаних коштів ОСОБА_3, заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки були передані до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області для перерахування коштів на карткові рахунки відповідних осіб в КБ «Приватбанк» в перший робочий день після дня надання ОСОБА_3 вимоги щодо здійснення з ним розрахунку та виплати всіх сум, що належать йому від Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме: 19.04.2010 року. Тобто, кошти в сумі 2 585,08 грн. на картковий рахунок Позивача в КБ «Приватбанк» були перераховані 19.04.2010 року, про що свідчить відмітка Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на платіжному дорученні та заявці на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки.

Щодо коштів з виплати ОСОБА_3 допомоги по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 2 733,50 грн., то виплата такого роду допомоги здійснюється за рахунок бюджету Фонду соціального страхування.

Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено обов'язок страхувальника-роботодавця надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Однак, відповідно до частини 5 статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Крім того, Державне казначейство України листом від 25.08.2010 року за № 17-04/2102-15954 надало роз'яснення, згідно якого видатки бюджетних установ, пов'язані з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 1111 та 1120 в межах обсягів утриманих та нарахованих внесків до Фонду соціального страхування.

Оскільки, суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності та по вагітності і пологам перевищують обсяги утриманих та нарахованих внесків, погашення кредиторської заборгованості перед працівниками Головного управління юстиції у Дніпропетровській області за вказаними соціальними виплатами здійснюється по мірі погашення Фондом соціального страхування відповідної дебіторської заборгованості.

Таким чином, нараховані ОСОБА_3 кошти з виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності були перераховані останньому одразу ж після отримання Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області відповідних асигнувань від Фонду соціального страхування та зараховані на його картковий рахунок в КБ «Приватбанк».

Також, позивач в позові зазначає, що в порушення статті 116 КЗпП України він не був письмово повідомлений посадовими особами Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про нараховані суми, належні йому при звільненні перед виплатою зазначених сум та отримав вказану інформацію лише 07.07.2010 року.

Однак, нормами статті 116 КЗпП України чітко не визначено спосіб письмового повідомлення працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні перед виплатою зазначених сум.

Тому, Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області було підготовлено розрахунковий лист нарахованих сум ОСОБА_3 для надання останньому, але позивач не виявив бажання отримати його особисто.

З метою недопущення порушень норм статті 116 КЗпП України Головне управління юстиції у Дніпропетровській області листом від 22.04.2010 року за вих. № 13-5/4082 повідомило ОСОБА_3 про нараховані суми, належні йому при звільненні.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством, та порушень з боку відповідача з матеріалів справи не вбачається. Тому в даному випадку права позивача порушені не були, оскільки суми, належні йому при звільненні нараховані та виплачені в повному обсязі.

Суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, прохання позивача про поновлення строку на звернення до суду.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судових витрат до ухвалення судового рішення, та оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, суд доходить висновку щодо необхідності стягнення з позивача судових витрат на користь Державного бюджету України в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання незаконними дій відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. на р/р 31119095700004, УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ЄРДПОУ 24245686, МФО 805012, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області, КБК 22090200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 04 травня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова