Постанова № 15931473, 19.05.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року Справа № 5004/395/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Янклевич Ярема Євстахійович

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" на рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/395/11 від 30.03.11р. (суддя Гончар М. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва"

про стягнення 101 376,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

До початку розгляду апеляційної скарги по суті розпорядженнями голови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.11р. змінено склад суду - суддю Іоннікову І.А. замінено суддею Мельником О.В.

Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 5004/395/11 від 30.03.11р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" 97 249 грн. 11коп. заборгованості за поставлений товар, 2643 грн. 05 коп. пені, 972 грн. 49коп. інфляційних нарахувань, 511 грн. 55 коп. - 3 % річних, 1013 грн. 76 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в порушення чинного законодавства та умов договору поставки №0109/1 від 01.09.2010р., укладеного між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Віва", відповідач не виконує покладені на нього зазначеним договором зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Віва" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.03.11р. у справі 5004/395/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що претензії від позивача на адресу ТОВ "Віва" не надходило, у зв'язку з цим відповідач був позбавлений права на досудове врегулювання спору, а оскільки строк грошового зобов'язання за претензією фактично не настав, через її відсутність, то на момент подачі позову в суд, порушення права позивача не відбулось.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 30.03.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача про день та час судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" - без задоволення, виходячи з наступного.

01 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віва" (покупець) укладено договір поставки №0109/1.

Згідно п.п. 1.1 та 3.2 договору поставки №0109/1 від 01.09.2010 року позивач зобов'язувався поставити і передати у власність покупця гофрокартонну продукцію, а відповідач зобов’язувався прийняти та своєчасно оплатити товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", на виконання умов вищевказаного договору поставки №0109/1, поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Віва" гофрокартонну продукцію – на загальну суму 97 249 грн. 11 коп., що підтверджується видатковими накладними № W102385 від 23.11.2010 року, № W102390 від 23.11.2010 року, рахунками на оплату №102488, №102492 від 23.11.2010 року (а.с.18, 20, 21, 22).

Вказана продукція отримана Савонюком В.І. за довіреністю №1979 від 18.11.2010 року, виданою ТОВ "Віва"(а.с.19).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 вересня 2010 року у зв'язку із укладанням договору поставки №0109/1 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віва" виникли цивільно-правові відносини.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, підтверджується обставина, щодо виконання своїх зобов'язань позивачем, як постачальником по договору поставки №0109/1. Дана обставина підтверджена наявністю в матеріалах справи вищеописаних видаткових накладних, рахунків на оплату та довіреністю, виданою відповідачем на отримання гофрокартонної продукції, що є предметом укладеного між сторонами договору поставки.

При цьому, зобов'язання відповідача , щодо оплати, у відповідності п.1.1., 3.2. договору поставки №0109/1, поставленого позивачем товару не виконано. Дана обставина товариством з обмеженою відповідальністю "Віва" не заперечується.

Трактування апелянтом ч.2 ст.6 господарського-процесуального кодексу України з думкою про обов'язковість та першочерговість пред'явлення претензії перед поданням позову до суду є хибною, оскільки за змістом зазначена норма Закону надає право, а не обов'язок.

Також, п.5.2. договору №0109/1 від 01.09.2010 року зазначає, що сторонами за несвоєчасне проведення розрахунків передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого але не оплаченого в термін товару за кожен календарний день прострочення

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" по оплаті за поставлений товар, відповідно до договору поставки №0109/1 від 01.09.2010р., складає 97 249 грн. 11 коп., дана сума апелянтом, як в ході розгляду справи судом першої інстанції так і при апеляційному провадженні не заперечувалась.

Перевіривши нарахування господарського суду , щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" пені за період з 24.12.2010р. по 25.02.2011р. у розмірі 2 643 грн. 05 коп.; 972 грн. 49 коп. - інфляційних нарахувань; 511 грн. 55 коп. - 3% річних за період з 24.12.2010р. по 25.02.2011р.; 1013 грн. 76 коп. - державного мита; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на їх відповідність нормам чинного законодавства, суд погоджується з розрахунками суду першої інстанції та не вбачає підстав для їх зміни.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 30.03.2011р. у справі №5004/395/11 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" - без задоволення.

Справу №5004/395/11 повернути господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мельник О.В.