Постанова № 15931451, 31.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 40/339-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (дов. №42/2010 від 15.10.2010р.),

відповідача - ОСОБА_1 (дов.01-62юр/8028), ОСОБА_3 (дов. №01-62юр/9700 від 07.12.2010р.), ОСОБА_4 (дов. №01-62юр/462 від 20.01.2011р.),

Національної комісії регулювання електроенергетики України- Головка С.Г. (дов. №12 від 28.12.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1383 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.03.11р. у справі № 40/339-10

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЄВРОЦЕМЕНТ груп - Україна", Харківська обл., м. Балаклія,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство "ЄВРОЦЕМЕНТ-Україна", Харківська обл., м. Балаклія,

до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Національна комісія регулювання електроенергетики України, м. Київ,

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ,

про стягнення 566596,14 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.03.2011р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Ольшанченко В.І., суддів Хотенця П.В., Тихого П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерної компанії “Харківобленерго” на користь Приватного акціонерного товариства “ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна” збитки в сумі 566596,14 грн. Внесено до договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р., наступні зміни: пункт 4.1. ст. 4 договору викладено у наступній редакції: “4.1. ПНТ сплачує в грошовій формі вартість передачі (транспортування електроенергії та вартості інформаційного обслуговування, за наступним графіком: 50% до 21-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому; 50% до 11-го (включно) числа розрахункового місяця. Вартість передачі (транспортування) електроенергії визначається з розрахунку величин електроенергії, що заявлені споживачами, згідно Повідомлення по встановленому на період оплати тарифу НКРЕ (враховується весь обсяг електроенергії, що споживається споживачами, які мають договори на користування з АК “Харківобленерго” за винятком електроенергії, яка постачалася споживачам безпосередньо магістральними електричними мережами). Вартість інформаційного обслуговування визначається згідно кошторису (Додаток 5.1, 5.2, 5.3). Вартість транспортування електроенергії та інформаційних послуг обкладається податком на додану вартість (ПДВ) у загальновстановленому порядку.”, пункт 6.1. ст. 6 договору викладено у наступній редакції: “6.1. Протягом розрахункового місяця ПНТ доводить до Компанії обсяги електроенергії, що постачалася споживачам безпосередньо магістральними мережами, крім того, протягом розрахункового місяця ПНТ може збільшити (або скоригувати між Споживачами в межах заявки) заявлений обсяг купівлі електроенергії для Споживачів на Оптовому ринку електроенергії до фізичного обсягу споживання електроенергії споживачів, при наявності відповідної сплати за транзит та інформаційні послуги. Для цього ПНТ не пізніше ніж за чотири робочі дні до кінця розрахункового періоду надає письмову заявку в Компанію. В разі неподання заявки у встановлені терміни, вся відповідальність за наслідки лягає на ПНТ.”

Вирішено спонукати Акціонерну компанію “Харківобленерго” укласти з Приватним акціонерним товариством “ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна” додаткову угоду до договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р. відповідно до внесених судом змін.

Стягнуто з АК “Харківобленерго” на користь ПАТ “ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна” державне мито в сумі 5650,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просять рішення суду першої інстанції скасувати. Підтримали раніше заявлене клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи. Надали письмові пояснення з обґрунтуванням питань поставлених на вирішення експертизи та додаткове обґрунтування апеляційної скарги (вх. №5114).

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Надав додаткові пояснення по справі (вх. №№5146,5196, 5426) в обґрунтування своїх заперечень проти апеляційної скарги. Також заперечує проти клопотання відповідача про призначення судової електротехнічної експертизи.

Представник третьої особи, Національної комісії регулювання електроенергетики України, у судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу та просить рішення місцевого господарського суду скасувати. Надав додаткові пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі (вх. №5208).

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.05.2001 року по 25.05.2011 року 16год.30хв.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

13.02.07 р. між позивачем - ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп - Україна», яке у звязку з приведенням організаційно-правової форми у відповідність до вимог чинного законодавства тепер являється Приватним акціонерним товариством «ЄВРОЦЕМЕНТ груп - Україна», та відповідачем був укладений договір №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, предметом якого є передача електроенергії постачальником за нерегульованим тарифом до споживачів (а.с.14.-а.с.17 т.1)

Згідно п. 4.1 вказаного договору позивач, як постачальник електроенергії за нерегульованим тарифом, сплачує відповідачеві в грошовій формі вартість передачі (транспортування) електроенергії та вартості інформаційного обслуговування за встановленим графіком.

Відповідно до договору №ЕЦГ-У/07/02/07 від 26.01.07 р. (а.с.18-а.с.19 т.1) позивач забезпечує електричною енергію споживача ВАТ „Балцем”, яке перейменовано у ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ Україна»рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.09 р. (протокол №1).

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.09 р. по справі №40/90-09 (а.с.15-а.с.17 т.2), з урахуванням ухвали про описку від 02.07.2010 року (а.с.18 т.2) та ухвали про розяснення рішення від 07.07.2010 року (а.с.19 т.2) за третьою особою - ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна», визнано право власності на магістральну електричну мережу 110 кіловольт від підстанції Зміївської ДРЕС (ТЕС) до ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна»довжиною 24,9 кілометрів, яка складається з опор металічних (кутових) та опор залізобетонних проміжних з порядковими номерами з 01 до 132 та дроту АС-150, та обліковується на підприємстві за інвентарною карткою обліку основних засобів №1866. В задоволенні позову про спонукання АК «Харківобленерго»на укладення ВАТ «Евроцемент Україна»договору про спільне використання технологічних електричних мереж, відмовлено з тих підстав, що спірна електрична мережа є магістральною електричною мережею, а укладення між власником мереж і користувачем зазначеного договору передбачено Правилами користування електричною енергією, виключно для місцевих (локальних) електричних мереж.

Листом від 21.10.2009 року №31/ЕЦГУ-601/9 позивач звернувся до відповідача з проханням виключити обсяги електричної енергії, постачання яких на ВАТ «Євроцемент-Україна»відбувається безпосередньо через магістральну електричну мережу із загального обсягу електричної енергії, який використовується для визначення вартості передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, мотивуючи свою пропозицію набранням законної сили рішенням господарського суду Харківської області по справі №40/90-09 (а.с.20 т.1). Також до листа позивачем був наданий проект додаткової угоди до договору №4/13/02 від 13.02.2007 року (а.с.21 т.1).

Листом від №01-35/8627 від 02.11.2009 року відповідач не погодився з пропозицією позивача. Зазначивши, що визнання права власності на електричну мережу не впливає на обсяг передачі електричної енергії ВАТ «Євроцемент груп Україна»власним споживачам на території Харківської області (а.с.22 т.1).

20.12.2010 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про відшкодування збитків у розмірі 566596,14грн., мотивуючи їх витратами по оплаті відповідачу транзиту електричної енергії, яка фактично транспортувалась по магістральній електричній мережі і транзит її раніше вже був оплачений в складі вартості електроенергії, придбаної на Оптовому ринку електричної енергії.

03.03.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову (вх. №5586) відповідно до якої уточнив позовні вимоги та додатково просить суд внести до договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р., наступні зміни:

пункт 4.1. ст. 4 договору викласти у наступній редакції:

«4.1. ПНТ сплачує в грошовій формі вартість передачі (транспортування електроенергії та вартості інформаційного обслуговування, за наступним графіком:

50% до 21-го (включно) числа місяця, що передує розрахунковому;

50% до 11-го (включно) числа розрахункового місяця.

Вартість передачі (транспортування) електроенергії визначається з розрахунку величин електроенергії, що заявлені споживачами, згідно Повідомлення по встановленому на період оплати тарифу НКРЕ (враховується весь обсяг електроенергії, що споживається споживачами, як мають договори на користування з АК «Харківобленерго»за винятком електроенергії, яка постачалася споживачам безпосередньо магістральними електричними мережами). Вартість інформаційного обслуговування визначається згідно кошторису (Додаток 5.1, 5.2, 5.3).

Вартість транспортування електроенергії та інформаційних послуг обкладається податком на додану вартість (ПДВ) у загальновстановленому порядку.»,

пункт 6.1. ст. 6 договору викласти у наступній редакції:

«6.1. Протягом розрахункового місяця ПНТ доводить до Компанії обсяги електроенергії, що постачалася споживачам безпосередньо магістральними мережами, крім того, протягом розрахункового місяця ПНТ може збільшити (або скоригувати між Споживачами в межах заявки) заявлений обсяг купівлі електроенергії для Споживачів на Оптовому ринку електроенергії до фізичного обсягу споживання електроенергії споживачів, при наявності відповідної сплати за транзит та інформаційні послуги.

Для цього ПНТ не пізніше ніж за чотири робочі дні до кінця розрахункового періоду надає письмову заявку в Компанію.

В разі неподання заявки у встановлені терміни, вся відповідальність за наслідки лягає на ПНТ.»

Також позивач просив суд спонукати Акціонерну компанію «Харківобленерго»(61037 м. Харків, вул. Плеханівська, 149. Код ЄДРПОУ 00131954) укласти з Приватним акціонерним товариством «ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна»додаткову угоду до договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р. відповідно до внесених судом змін.

Оскаржуваним рішенням суду від 09.03.2011р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи постачання електричної енергії ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ Україна»здійснюється, зокрема, по електричній мережі 110 кіловольт від підстанції Зміївської ДРЕС (ТЕС) до ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна»довжиною 24,9 кілометрів, яка складається з опор металічних (кутових) та опор залізобетонних проміжних з порядковими номерами з 01 до 132 та дроту АС-150, яка належить ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна», та обліковується на підприємстві за інвентарною карткою обліку основних засобів №1866.

Стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»визначає, що магістральна електрична мережа - електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж.

Відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, які затверджено постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 11.10.1996 р. №152 (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.01 р. №1049), магістральна електрична мережа - електрична мережа з усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж.

Як вбачається з матеріалів справи, електрична мережа 110 кіловольт від підстанції Зміївської ДРЕС (ТЕС) до ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна»довжиною 24,9 кілометрів, яка складається з опор металічних (кутових) та опор залізобетонних проміжних з порядковими номерами з 01 до 132 та дроту АС-150, призначена для передачі електричної енергії від підстанції виробника Зміївської ДРЕС (ТЕС) до пункту підключення місцевих (локальних) мереж підстанції ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна». Зазначену електричну мережу з інфраструктурою було збудовано між підстанціями, підключено безпосередньо до цих підстанцій та прийнято до експлуатації державною комісією. Доказів наявності між підстанціями та електричною мережею будь-яких інших електричних мереж, що належать АТ «Харківобленерго»відповідач не надав. На вказану магістральну електромережу рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.09 р. по справі №40/90-09 визнано право власності за ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна».

Як свідчать матеріали справи позивач сплачував транзит електроенергії магістральними мережами в складі вартості електроенергії, придбаної на оптовому ринку електричної енергії відповідно до актів прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії №09 від 30.09.09 р., №10 від 31.10.09 р., №11 від 30.11.09 р., №12 від 31.12.09 р., №01 від 31.01.10 р., №02 від 28.02.10 р., №03 від 31.03.10 р., №04 від 30.04.10 р., №05 від 31.05.10 р., №06 від 30.06.10 р.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань встановлені ст. 193 ГК, в ч. 1 якої обумовлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.1 договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р. встановлено, що сторони здійснюють свої взаємовідносини відповідно до Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р., „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.05 р. №910), „Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами”, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.96 р. №15, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно частини 1 статті 225 Господарського кодексу України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.

За наявності діючих та підписаних умов договору, в редакції чинній в період за який позивачем нараховані збитки, та наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії №09 від 30.09.09 р., №10 від 31.10.09 р., №11 від 30.11.09 р., №12 від 31.12.09 р., №01 від 31.01.10 р., №02 від 28.02.10 р., №03 від 31.03.10 р., №04 від 30.04.10 р., №05 від 31.05.10 р., №06 від 30.06.10 р. (а.с. 43-а.с.52 т.1), які підписані, а отже погоджені позивачем, позивач не довів суду факту порушення АК «Харківобленерго»господарського зобовязання та установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності за спірний період, не визначив правову природу заявлених до стягнення збитків, а отже не довів суду наявності у діях відповідача складу цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, зокрема протиправності поведінки заподіювача шкоди, вини та причинного звязку між протиправною поведінкою та шкодою.

З урахуванням чого висновок місцевого господарського суду щодо нанесення неправомірними діями відповідача збитків позивачу, являється необґрунтованим, а рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення збитків.

Стосовно іншої частини позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 188 Господарського кодексу України передбачає порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Відповідно до частин 1-3 наведеної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, згідно частини 4 цієї статті, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Умовами частин 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачені підстави для зміни або розірвання договору згідно яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 цього Кодексу передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин визнається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частина 4 даної статті визначає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як вже зазначалося раніше рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.09 р. по справі №40/90-09 визнано право власності на магістральну електричну мережу 110 кіловольт від підстанції Зміївської ДРЕС (ТЕС) до ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна»довжиною 24,9 кілометрів, яка складається з опор металічних (кутових) та опор залізобетонних проміжних з порядковими номерами з 01 до 132 та дроту АС-150, та обліковується на підприємстві за інвентарною карткою обліку основних засобів №1866.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, наведена електрична мережа використовується для постачання електричної енергії ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна», відповідно до договору між ним та позивачем №ЕЦГ-У/07/02/07 від 26.01.2007 року.

В той же час відповідно до Правил оптового ринку електричної енергії України, затверджених постановою НКРЕ України від 12.09.03 р. №921 (п.8.13.1), постачальник електроенергії сплачує за транзит електроенергії магістральними мережами в складі вартості електроенергії, придбаної на оптовому ринку, що в даному випадку повинно виключати додаткову оплату за передачу електричної енергії в складі витрат на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що умови договору №4/13/02 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами від 13.02.07 р. не відповідають обєктивній дійсності, оскільки обставини якими сторони керувалися при укладенні договору, зазнали істотних змін. Сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, а розірвання договору суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, оскільки припинення постачання електричної енергії призвело б до зупинення одного з найбільших виробничних підприємств в Україні ВАТ «Євроцемент Україна».

В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; подальше виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Слід також зазначити, що договором на передачу електричної енергії №4/13/02 регулюються відносини передачі електричної енергії саме локальними електромережами, будь-які додатки до договору, у вигляді схем або ідентифікуючих ознак цих мереж, відсутні, що було підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, в звязку з чим посилання позивача на необхідність внесення змін стосовно виключення з обсягу електроенергії, що споживається споживачами, обсягів електроенергії, яка постачається споживачам безпосередньо магістральними електричними мережами, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Посилання апелянта на те, що порушення позивачем при подачі заяви про зміну предмету позову вимог ст. 22 ГПК України щодо подачі заяви після початку розгляду судом справи по суті, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, розпорядженням заступником голови суду від 03.03.2011 року для розгляду справи №40/339-10 призначено колегію суддів у складі головуючий суддя Ольшанченко В.І., судді Хотенець П.В. та Тихий П.В., і як свідчать матеріали справи, новим складом суду ще не було розпочато розгляд справи по суті.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині внесення змін до договору №4/13/02 від 13.2.2007 року законним та обґрунтованим.

В той же час висновок суду першої інстанції про необхідність спонукання АК «Харківобленерго»до укладання з ПАТ «Євроцемент груп Україна»додаткової угоди до договору №4/13/02 являється помилковим з огляду на те, що положення ч.5 статті 188 Господарського кодексу України, передбачають внесення змін до договору з дня набрання чинності судовим рішенням і не потребують додаткового підписання змін між сторонами.

В звязку з чим рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню, як таке що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 09.03.2011 року у справі №40/339-10 підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягнення з відповідача збитків в сумі 566596,14грн та спонуканні АК «Харківобленерго»укласти з ПАТ «Євроцемент груп Україна»додаткову угоду до договору №4/13/02, з прийняттям нового рішення в цих частинах про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду від 09.03.2011 року підлягає залишенню без змін.

Згідно положень п.10 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне встановити новий розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.03.2011 року в частині задоволення позову про стягнення з Акціонерної компанії «Харківобленерго» збитків в сумі 566596,14грн та спонуканні АК «Харківобленерго» укласти з ПАТ «Євроцемент груп Україна» додаткову угоду до договору №4/13/02 від 13.02.2007 року, скасувати. В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.03.2011 року у справі №40/339-10 залишити без змін.

Стягнути з АК «Харківобленерго» (61037 м. Харків, вул. Плеханівська, 149. Код ЄДРПОУ 00131954) на користь ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна» (64200 Харківська область, м. Балаклея, проммайданчик ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна». Код ЄДРПОУ 33549911) державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. сплачених за розгляд справи в суді першій інстанції.

Стягнути з ПАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ груп Україна» (64200 Харківська область, м. Балаклея, проммайданчик ВАТ «ЄВРОЦЕМЕНТ - Україна». Код ЄДРПОУ 33549911) на користь АК «Харківобленерго»(61037 м. Харків, вул. Плеханівська, 149. Код ЄДРПОУ 00131954) державне мито в сумі 2832,98грн. сплачене за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови складено 30.05.2011 року.