Постанова № 15931452, 31.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р. Справа № 62/298-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Романова Г.В.

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1980 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 26.04.11 року у справі

за позовом ПАТ "Бізнес-Центр "Лідер Клас" м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

до ТОВ "Восток", м. Харків

про витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Бізнес-Центр "Лідер Клас" звернулось до господарського суду із позовною заявою про витребування частини нежитлового приміщення загальною площею 159,6 кв.м., яка належить на праві власності ПАТ БЦ "Лідер Клас", з чужого незаконного володіння ТОВ "Восток"; відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом знесення за рахунок ТОВ "Восток" стіни довжиною 7 метрів, яка знаходиться на території нежитлового приміщення № 101 в літ ЗА-1, та розділяє нежитлове приміщення № 101а та нежитлове приміщення № 101, за адресою: м. Харків, вул. Киргизькій, 19.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.11 року по справі 62/298-10 (суддя Суярко Т.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішення суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить це рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники третьої особи та відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження, що була направлена на адресу відповідача повернулась на адресу Харківського апеляційного господарського суду з поміткою "за зазначеною адресою не значиться". Слід зазначити, що відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2004 р., виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради, ЗАТ "Харківський завод двигунів" на праві колективної власності належало нежитлове приміщення 101 в літ. «ЗА-1», що розташоване в м. Харкові по вул. Киргизькій, 19.

ЗАТ "Харківський завод двигунів" в подальшому було перейменовано у ЗАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас». ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»(позивач) є повним правонаступником майна, прав та обов'язків ЗАТ «ХЗД»та ЗАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас».

Таким чином, позивач являється власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 101 в літ. «ЗА-1», яке розташовано у м. Харкові, по вул. Киргизькій, 19.

Згідно договору купівлі - продажу нежитлових приміщень № 1108 від 06.03.2006 року, додаткової угоди № 2422 від 11.05.2006 року та договору міни нежитлових приміщень № 5066 від 20.10.2006 р., які містяться в матеріалах справи, відповідач є власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 101а, загальною площею 2139,8 кв. м. в літ. «ЗА-1», що розташоване у м. Харкові по вул. Киргизькій, 19.

Зазначене нежитлове приміщення, що належить відповідачу, межує з нежитловим приміщенням позивача № 101 в літ. «ЗА-1», яке розташоване у м. Харкові, по вул. Киргизькій, 19, і яке належить на праві власності позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2010 року під час технічної інвентаризації нерухомого майна позивача Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»було виявлено, що частина нежитлового приміщення № 101 в літ. «ЗА-1»площею 159,6 кв. м. самовільно відповідачем приєднана до приміщення № 101а в літ. «ЗА-1». Тобто, після укладення договору міни нежитлових приміщень № 5066 відповідач, (власник приміщення 101 а), самовільно приєднав (самовільно захопив) частину нежитлового приміщення № 101 в літ. «ЗА-1», площею 159,6 кв. м. до приміщення № 101а в літ. «ЗА-1».

Позивач зазначає, що вищенаведений факт підтверджується технічним паспортом ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»на нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1»,що розташоване у м. Харкові по вул. Киргизькій, 19, виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначав, що з наданого до суду у якості доказу технічного паспорту ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»на нежитлове приміщення 101 в літ. «ЗА-1»не підтверджується ані факт приєднання частини нежитлового приміщення 101 в літ. «ЗА-1»до нежитлового приміщення № 101а, яке належить відповідачу, ані будування цієї стіни саме відповідачем.

Однак, колегія суддів з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись не може.

Слід зазначити, що згідно розділу 11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів неру хомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 р. у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення.

При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника.

Відповідно розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 р. якщо під час інвентаризації об'єкта нерухомого майна буде виявлено в установленому порядку, що об'єкт нерухомого майна - приміщення, самочинно приєднане до іншого приміщення, у цьому разі в оригіналі інвентаризаційної справи, технічному паспорті та копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з боку проставляють штампи встановленого зразка.

З технічного паспорту вбачається, що на вільному від записів місці, з боку проставлений штамп встановленого зразка, в якому зазначено, що частина приміщення № 101 (площею 159,6 кв. м.) самовільно приєднано до приміщення № 101а в літ. «ЗА-1».

Отже, факт вибуття частини нежитлового приміщення № 101 з фактичного володіння та користування позивача та факт приєднання (заволодіння) саме відповідачем частини нежитлового приміщення 101 до нежитлового приміщення 101 «а»підтверджуються документом, а саме технічним паспортом ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»на нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1», що розташоване у м. Харкові по вул. Киргизькій, 19, виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Факт самовільного приєднання також підтверджується тим, що договори оренди нежитлового приміщення або купівлі - продажу нежитлового приміщення між сторонами у справі не укладалися.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, правомочності власника майна (позивача) порушено діями відповідача, оскільки останнім було здійснено самозахват частини нежитлового приміщення № 101 в літ. «ЗА-1» площею 159,6 кв. м., що перешкоджає позивачу за своєю волею, без обмежень володіти та користуватися, а також обмежує розпорядження, належним на праві власності нежитловим приміщення № 101 в літ. «ЗА-1».

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цих статей застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цих статей застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Таким чином, майно яке набуте відповідачем, являється безпідставно набутим, а відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач (відповідач) зобов'язаний повернути потерпілому (позивачу) безпідставно набуте майно в натурі, а саме нежитлове приміщення 101 в літ. «ЗА-1»площею 159,6 кв. м.

Але, поверненню в натурі частини нежитлового приміщення загальною площею 159,6 кв. м. № 101 в літ. «ЗА-1» перешкоджає стіна довжиною 7 м., яка самовільно побудована відповідачем на території нежитлового приміщення позивача № 101 в літ. «ЗА-1», що підтверджуються технічним паспортом ПАТ «Бізнес-Центр «Лідер Клас»на нежитлове приміщення в літ. «ЗА-1», що розташоване у м. Харкові по вул. Киргизькій, 19, виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Одним із способів захисту порушеного права є відновлення становища, яке існувало до порушення (п.З ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Отже, стіна довжиною 7 м., яка знаходяться на території нежитлового приміщення № 101 в літ. «ЗА-1»та розділяє нежитлове приміщення № 101а та нежитлове приміщення № 101 в літ. «ЗА-1», розташована по вул. Киргизькій, 19 у м. Харкові підлягає знесенню.

Таким чином, оскільки відповідач незаконно заволодів спірним майном, а позивач не може їм користуватися, вимога позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом знесення за рахунок відповідача стіни довжиною 7 м., яка знаходяться на території нежитлового приміщення № 101 в літ. «ЗА-1»та розділяє нежитлове приміщення № 101а та нежитлове приміщення № 101, що розташована за адресою у м. Харкові, по вул. Киргизькій, 19 підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач правомірно володіє нежитловим приміщенням № 101 літ. «ЗА-1»та те, що у позивача мається достатньо документів, які під тверджують приналежність йому даного нерухомого майна, тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підтягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до положень статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи положення вищенаведених статей 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання позову, апеляційної скарги та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

                              Апеляційну скаргу задовольнити.

                              Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року скасувати.

                              Постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

                              Витребувати частину нежитлового приміщення загальною площею 159,6 кв.м., яка належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Бізнес - Центр "Лідер Клас" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 32951162, р/р 260087702045 в Харківській філії ПАТ "Кредитпромбанк", м. Харків, МФО 350727, ОКПО 32951162) з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корп. Б, кім 1208, код ЄДРПОУ 31632489).

                              Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом знесення за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корп. Б, кім 1208, код ЄДРПОУ 31632489) стіни довжиною 7 м., яка знаходиться на території нежитлового приміщення № 101 в літ "ЗА-1" та розділяє нежитлове приміщення № 101а та нежитлове приміщення № 101, що розташована за адресою у м. Харкові по вул. Киргизькій, 19.

                              Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корп. Б, кім 1208, код ЄДРПОУ 31632489) на користь Приватного акціонерного товариства "Бізнес - Центр "Лідер Клас" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, код ЄДРПОУ 32951162, р/р 260087702045 в Харківській філії ПАТ "Кредитпромбанк", м. Харків, МФО 350727, ОКПО 32951162) витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 569,40 грн., витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 284,70 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

                              Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя Сіверін В. І.

          Суддя Пелипенко Н.М.

          Суддя Терещенко О.І.

          Повний текст постанови підписано 31.05.2011 року