Рішення № 15930910, 25.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р.Справа № 27/17-1309-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод";

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 998,25грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 998,25 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки №468 від 05.01.2009 року, позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 25.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, видана станом на 25.03.2011 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “адресат не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" (надалі постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі покупець) укладено договір поставки №468, згідно якого покупець зобовязався прийняти та сплатити хлібобулочні вироби (товар) у кількості, асортименті та за цінами відповідно до ТТН постачальника до кожної конкретної партії товару.

Згідно з п. 2.1 договору, кількість та асортимент товару оговорюються сторонами.

Положеннями п. 2.4 договору встановлено, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється в момент його передачі від постачальника покупцю. Моментом поставки вважається момент підписання накладної на передачу товару.

Відповідно до умов п. 5.1 договору, покупець оплачує постачальнику товар, який поставлено за цінами зазначеними в накладних до кожної конкретної партії товару.

У п. 5.2 договору визначено, що покупець зобовязаний сплатити постачальнику повну вартість кожної партії товару, що був поставлений з відстрочкою платежу 3 дні.

Умовами п. 7.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до тих пір доки одна з сторін письмово за 2 місяці не заявить про припинення договірних відносин.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Котовський хлібозавод" протягом періоду з 13.01.2009р. по 09.10.2009р. поставило, а повноважним представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 отримано хлібобулочні вироби на загальну суму 19985,40 грн. (з урахуванням коригуючих накладних щодо черствої продукції), що підтверджується наявним в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими відповідними печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до здійсненого позивачем розрахунку та наявних у матеріалах справи прибуткових касових ордерів за відповідний період, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було фактично внесено у касу позивача грошові кошти у розмірі 18987,15 грн. за хлібобулочні вироби.

Як зазначає позивач, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та обсягів поставок товару, на момент звернення з позовом, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість перед ТОВ "Котовський хлібозавод" у розмірі 998,25 грн. за договором поставки №468 від 05.01.2009р.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 претензію вих. №549 від 10.09.2010р. з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки №468 у розмір 998,25 грн. Також, даною претензією відповідача попереджено, що в разі не виконання останнім вказаних вимог ТОВ "Котовський хлібозавод" будуть застосовані штрафні санкції, крім того, позивач просив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 підписати акт звірки взаєморозрахунків та у випадку наявності заперечень щодо відомостей зазначених у даному акті прибути до бухгалтерії позивача.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 17.09.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, між тим, залишена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобовязань відповідача по оплаті за отриманий товар та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором поставки №468 від 05.01.2009р.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором поставки №468 від 05.01.2009р., а саме не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Котовський хлібозавод" про стягнення суми боргу за отриману продукцію у розмірі 998,25 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" (66304, Одеська обл., м.Котовськ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 26364417, р/р 26006013000898 АТ „Сбербанк России”, м. Київ, МФО 320627) 998/девятсот девяносто вісім/грн. 25 коп. боргу.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. Код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський хлібозавод" (66304, Одеська обл., м.Котовськ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 26364417, р/р 26006013000898 АТ „Сбербанк России”, м. Київ, МФО 320627) 102/сто дві/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 30.05.2011р.