Рішення № 15930911, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 10/17-1168-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АЛЮР»

до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення 8592,11 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 10.05.2011р. вих. №10/05/11-1

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ НВП «АЛЮР»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів»8592,11 грн., з яких, 4500 грн. основний борг за роботи, що виконані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на виконання робіт по дезінсекції №200 від 21.07.2010р.; 347,79 грн. пеня, що нарахована відповідачу з 24.09.2010р. по 24.03.2011р.; 2225 грн. штраф; 67,32 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу з 24.09.2010р. по 24.02.2011р.; 252 грн. інфляційні, що нараховані відповідачу з вересня 2010р. по лютий 2011р.; 1200 грн. збитки у вигляді додаткових витрат на оплату послуг з правової допомоги.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції, про що надав до суду відповідну заяву за вх. 14461/2011 від 11.05.2011р., згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 117 грн., який нарахований відповідачу з жовтня 2010р. по лютий 2011р.

Також позивач надав до суду додаткові пояснення за вх. №14462/2011 від 11.05.2011р., згідно з якими під час підписання договору про надання правової допомоги сторонами допущено помилку в даті укладення цього договору, зокрема, замість дати укладення 22.03.2011р. помилково зазначено дату 22.03.2010р., а тому сторонами договору виправлено цю помилку шляхом укладення додаткової угоди №1 до цього договору.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, який залучений судом до справи 16.05.2011р., та згідно з яким відповідач визнає позов в частині основного боргу в сумі 4500 грн., а правильність розрахунку позивачем суми боргу з урахуванням індексу інфляції та нарахування пені і 3% річних відповідачем не перевірялася з огляду на те, що в цій частині відповідач позов не визнає.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2011р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21.07.2010р. між ТОВ НВП «АЛЮР»(виконавець, позивач) і ДП ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів»(замовник, відповідач) укладений договір на виконання робіт з дезінсекції №200, згідно з яким, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобовязання з проведення дезінсекції на обєктах відповідача. До обєму робіт входить: сумісне визначення обємів робіт, сумісне складення графіка здійснення робіт, виїзд групи виконавця для проведення робіт.

Відповідно до п.2 договору, в якому встановлені умови щодо вартості робіт і порядку розрахунків, дезінсекція приміщень включає: млин загальним обємом 21500 куб.м., вибій загальним обємом 6100 куб.м., лабораторія, склад ПХМ, приміщення безтарного зберігання та складу порожньої тари загальним обємом 8600 куб.м., всього 36200 куб.м., з ціною за 1 куб.м. 0,22 грн. без ПДВ, вартістю робіт з ПДВ 9556,80 грн. (пп.2.1. п.2 договору). Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача передплату в розмірі 40% від суми договору, іншу суму оплачує на протязі 30 банківських днів після підписання акта виконаних робіт (пп.2.2. п.2 договору).

У пп.1 п.3.2. договору вставлено, що відповідач зобовязується здійснити оплату робіт позивача в порядку та розмірі, передбачених у п. 2, а відповідно до умов п.4. договору роботи з дезінсекції проводяться за попереднім погодженням із відповідачем та оформлюється актом виконаних робіт, які є невідємною частиною договору.

Умовами пп.5.2. п.5 договору встановлено, що відповідач за несвоєчасну оплату робіт по договору сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. А також додатково за закінченням 30 днів з моменту невиконання грошового зобовязання по даному договору, встановлюється штраф 50% від несплаченої суми.

Згідно з умовами пп.8.1. п.8 договору строк дії даного договору встановлений з 21.07.2010р. до 31.12.2010р. (п.п.8.1. договору).

Також судом встановлено, що 28.07.2010р. на виконання умов вищевказаного договору відповідачем здійснено передоплату робіт позивача в сумі 4556,80 грн., що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку 26003330611001 позивача у ПАТ КБ «Приватбанк»з 28.07.2010р. по 28.07.2010р.

28.12.2010р. між сторонами підписаний акт здавання-приймання робіт по дезінсекції за період з 06.08.2010р. по 12.08.2010р. №14475/12.08.2010, згідно з яким позивачем виконані і належним чином оформлений комплекс робіт з дезінсекції приміщень загальним обємом 36200 куб.м. вартістю 9556,80 грн. Роботи здійснені позивачем якісно, згідно рекомендованих норм і правил та претензії з боку відповідача відсутні.

03.11.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату богу за виконані роботи, яку відповідач одержав 08.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та 28.12.2010р. перерахував позивачу 500 грн., що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку 26003330611001 позивача у ПАТ КБ «Приватбанк»з 28.12.2010р. по 28.12.2010р.

Залишок боргу за виконані позивачем роботи відповідач позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 4500 грн.; пеню в сумі 347,79 грн., яка нарахована відповідачу з 24.09.2010р. по 24.03.2011р. на суму боргу 4500 грн.; штраф в сумі 2225 грн., який становить 50% від боргу в сумі 4500 грн.; 3% річних в сумі 67,32 грн., які нараховані відповідачу з 24.09.2010р. по 24.03.2011р. на суму боргу 4500 грн.; індекс інфляції в сумі 252 грн., який нарахований відповідачу з жовтня 2009р. по лютий 2011р. на суму боргу 4500 грн., а також збитки у вигляді додаткових витрат на оплату послуг з правової допомоги в сумі 1200 грн.

При цьому наявність збитків у вигляді додаткових витрат на оплату послуг з правової допомоги позивач обґрунтовує договором про надання правової допомоги від 22.03.2010р., який укладений між позивачем (клієнт) і ТОВ «Юридична компанія «ВЕКТОР ПРАВА»(юридична компанія), та згідно з яким, юридична компанія надає позивачу допомогу щодо відновлення прав та законних інтересів останнього, порушених внаслідок невиконання (неналежного виконання) ДП ДАК «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»(далі Боржник) зобовязань за договором на виконання робіт по дезінсекції від 21.07.2010р. №200, укладеним між позивачем і Боржником. У звязку з чим юридична компанія приймає від позивача доручення на здійснення представництва його інтересів в господарському суді Одеської області у справі про стягнення з Боржника на користь позивача заборгованості, пені, 3% річних, інфляційного збільшення, збитків за договором на виконання робіт по дезінсекції від 21.07.2010р. №200.

Згідно з умовами п.2.1. договору юридична компанія зобовязується підготувати заяву, виготовити необхідні копії, надати позивачу реквізити на сплату держмита та витрат на ІТЗ судового процесу, розрахувати суми цих платежів, подати позовну заяву до господарського суду, приймати участь в судових засіданнях, надавати всі необхідні пояснення, підготовлювати та подати до суду необхідні процесуальні документи, докази, отримати копію рішення суду для передачі позивачу, а відповідно до умов п.2.2. договору позивач зобовязується здійснити оплату винагороди юридичної компанії та погасити фактичні витрати, повязані з виконанням доручення за договором.

Умовами п.3.1.договору встановлено, що розмір винагороди юридичної компанії становить 1200 грн., який оплачується шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок або в касу Юридичної компанії до 25.02.2011р.

Також позивач надав до суду додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою у договір від 22.03.2010р. внесені зміни щодо дати його укладення, довіреність від 25.02.2011р. №8, згідно з якою ТОВ «Юридична компанія «ВЕКТОР ПРАВА»уповноважено позивачем бути представником останнього в господарському суді Одеської області у справі, та платіжне доручення №125 від 24.03.3011р., згідно з яким позивачем оплачені послуги ТОВ «Юридична компанія «ВЕКТОР ПРАВА»в сумі 1200 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на виконання робіт по дезінсекції, згідно з яким позивач зобовязався виконати роботи з дезінсекції приміщень відповідача, за дорученням останнього, а відповідач зобовязався здійснити оплату виконаних робіт, з кінцевим терміном їх оплати на протязі 30 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що роботи з дезінсекції вартістю 9556,80 грн., які виконані позивачем належним чином, без жодних претензій з боку відповідача, що підтверджується підписаним між сторонами актом здавання-приймання робіт по дезінсекції за період з 06.08.2010р. по 12.08.2010р. №14475/12.08.2010, відповідач оплатив частково в сумі 5056,80 грн., а саме: 4556,80 грн. відповідач оплатив позивачу 28.07.2010р. в якості передоплати та 500 грн. відповідач оплатив позивачу 28.12.2010р., після одержання претензії позивача про оплату боргу.

Залишок боргу за виконані позивачем роботи в сумі 4500 грн. відповідач позивачу не сплатив, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, а саме до 24.09.2010р., так і в подальшому.

Таким чином борг відповідача за виконані позивачем роботи становить 4500 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу відповідач до суду не надав, а навпаки, у відзиві на позов визнав наявність цього боргу.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4500 грн., а отже і їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що відповідач за несвоєчасну оплату робіт по договору сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, а також додатково за закінченням 30 днів з моменту невиконання грошового зобовязання по даному договору, встановлюється штраф 50% від несплаченої суми.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені з 24.09.2010р. по 24.03.2011р. становить 347,79 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 2225 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при здійсненні цього розрахунку, оскільки 50% від несплаченої суми 4500 грн. становить 2250 грн., а не 2225 грн.

Поряд з цим виходячи з того, що предметом позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу є саме 2225 грн. і позивач не надав до суду відповідного клопотання про вихід за межі позовних вимог, як це передбачено вимогами п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу задоволені господарським судом саме в межах заявленої до стягнення суми 2225 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, нарахування 3% річних здійснено позивачем з 24.09.2010р. по 24.03.2010р. перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог, та згідно з яким нарахування індексу інфляції здійснено позивачем з жовтня 2010р. по лютий 2011р. в сумі 117 грн. також перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача та Рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що містяться у листі ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р.

При цьому невизнання відповідачем позову в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову в цій частині позовних вимог, з огляду на їх обґрунтованість і правомірність, тим більш, що жодних мотивів, з яких відповідач не визнає позов в цій частині позовних вимог, останнім суду не наведено.

Також господарським судом задовольняються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у виді додаткових витрат позивача на оплату послуг з правової допомоги в сумі 1200 грн., з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.611 ЦК України одним із правових наслідків, що настає у разі порушення зобовязання є відшкодування збитків.

Вимогами ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України також встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В силу вимог ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Згідно з вимогами ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

В силу вимог ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, установлених цим Кодексом та іншими законами.

Як вище встановлено господарським судом, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо своєчасної і повної оплати виконаних позивачем робіт, останнім понесені додаткові витрати в сумі 1200 грн. на оплату послуг з правової допомоги з відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, що підтверджується відповідним договором про надання правової допомоги, який укладений між позивачем і ТОВ «ЮК «Вектор права», додатковою угодою №1 до цього договору щодо виправлення дати укладення договору, довіреністю від 25.03.2011р. №8, яка видана позивачем ТОВ «ЮК «Вектор права»на представництво інтересів позивача у суді, платіжним дорученням №125 від 24.03.2011р., згідно з яким позивачем здійснено оплату послуг ТОВ «ЮК «Вектор права»в сумі 1200 грн., а також участю керівника ТОВ «ЮК «Вектор права»у судових засіданнях під час розгляду даної справи.

Таким чином вищевстановлені обставини справи свідчать про наявність повного складу правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме порушення відповідачем своїх договірних зобовязань щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, наявність збитків позивача в сумі 1200 грн., причинний зв'язок між порушення відповідачем своїх договірних зобовязань та збитками позивача, а також вина відповідача, наявність якої жодним чином не спростована відповідачем у суді.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АЛЮР»задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»(65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд.20, код ЄДРПОУ 00952137, р/р 2600430011914 в АБ «Південний», МФО 328726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АЛЮР»(65017, м. Одеса, вул. Багрицького, 12А, код ЄДРПОУ 30948577, р/р 26003330611001 в ЮГРУ КБ «Приватбанк», МФО 328704) основний борг в сумі 4500 (чотири тисячі пятсот) грн., пеню в сумі 347(триста сорок сім) грн. 79 коп., штраф в сумі 2225 (дві тисячі двісті двадцять пять) грн., 3% річних в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 32 коп., інфляційні в сумі 117 (сто сімнадцять) грн., збитки в сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 30 травня 2011 року.

Суддя Смелянець Г.Є.